Зеленський закликав створити Збройні сили Європи
Європа повинна створити власні Збройні сили для протистояння російській агресії. Час для цього настав. Таку заяву зробив президент України Володимир Зеленський під час виступу на основній сесії Мюнхенської конференції 15 лютого.
"Я вірю в Європу. І ви повинні вірити. І я закликаю вас діяти - заради себе і заради Європи - людей Європи, ваших народів, ваших домівок, ваших дітей і нашого спільного майбутнього. Для цього Європа має стати самодостатньою - об'єднаною спільною силою, українською та європейською", - сказав він.
За його словами, Європа має стати самодостатньою та об'єднати свою силу з Україною. "Без української армії, європейських армій не вистачить, щоб зупинити Росію. Це реальність зараз. Тільки наша армія в Європі має реальний, сучасний досвід війни. Але тільки нашої армії недостатньо також. І нам потрібно те, що можете надати ви - зброя, тренування, санкції, фінансування, політичний тиск і єдність", - заявив глава держави.
Зеленський попередив, що не можна виключати можливості того, що США може сказати Європі "ні" в питаннях, які їй загрожують. "Багато лідерів говорили про те, що Європі потрібні власні збройні сили - Армія Європи. Я вважаю, що цей час настав. Збройні сили Європи мають бути створені", - резюмував він.
При цьому Зеленський уточнив, що такі Збройні сили не стануть заміною НАТО. "Йдеться про те, щоб зробити внесок Європи в наше партнерство рівним внеску Америки. І нам потрібен той самий підхід, коли йдеться про дипломатію - спільну роботу в ім'я миру", - пояснив він.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.