Зеленський зустрівся з родинами військових, що загинули за підозрілих обставин (ФОТО)
26 червня президент України Володимир Зеленський зустрівся з родинами військовослужбовців Збройних сил і Національної гвардії України, які у різні роки загинули за підозрілих обставин і яких слідчі органи визнали самогубцями.
Присутні на зустрічі члени родин загиблих наголошували, що смерть їхніх рідних намагаються видати за самогубство попри те, що у деяких випадках на тілах були виявлені сліди побиття, вогнепальних поранень. Подекуди є свідки вбивства й навіть відомі імена тих, хто його скоїв.

"Особисто я зіштовхнувся з цим восени минулого року, коли одного з моїх товаришів по службі вбили, потім повісили і списали на банальне самогубство. Ми зіткнулися із замкненим колом і відсутністю об’єктивного розслідування", – розповів колишній військовослужбовець Сергій Ульянов.
Глава держави взяв порушені питання під особистий контроль та дав відповідні доручення заступнику керівника Офісу президента України Руслану Рябошапці.

"Якщо ми зможемо досягти повного, всебічного та об’єктивного розслідування окремих випадків, то це допоможе зрушити з місця й інші розслідування, які, на вашу думку, є недостовірними. Я вимагатиму від ДБР, Національної поліції, органів прокуратури та інших правоохоронних органів максимально оперативно та об’єктивно розслідувати загибель кожного воїна", – зазначив президент.

Зі свого боку Руслан Рябошапка запропонував найближчим часом влаштувати зустріч родин загиблих військовослужбовців з керівниками правоохоронних органів, військових формувань ЗСУ й Національної гвардії, Військової служби правопорядку, Міністерства оборони та Генерального штабу ЗСУ, щоб вони пояснили ситуацію зі станом розслідування таких трагедій та їхніми соціально-правовими наслідками.
Раніше повідомлялось, що Зеленський розглянув та узгодив документи, якими встановлено порядок застосування ЗСУ та інших складових сил оборони.
Про це повідомляє сайт глави держави.
"Зокрема, ці документи визначають стратегічні цілі, завдання, склад Збройних сил, інших складових сил оборони, які залучаються до оборони держави, їхню потребу в особовому складі, озброєнні та військовій техніці, матеріально-технічних засобах, фінансових та інших ресурсах, необхідних для виконання завдань", - йдеться у повідомленні.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.