Зеленський зустрівся з родинами військових, що загинули за підозрілих обставин (ФОТО)
26 червня президент України Володимир Зеленський зустрівся з родинами військовослужбовців Збройних сил і Національної гвардії України, які у різні роки загинули за підозрілих обставин і яких слідчі органи визнали самогубцями.
Присутні на зустрічі члени родин загиблих наголошували, що смерть їхніх рідних намагаються видати за самогубство попри те, що у деяких випадках на тілах були виявлені сліди побиття, вогнепальних поранень. Подекуди є свідки вбивства й навіть відомі імена тих, хто його скоїв.

"Особисто я зіштовхнувся з цим восени минулого року, коли одного з моїх товаришів по службі вбили, потім повісили і списали на банальне самогубство. Ми зіткнулися із замкненим колом і відсутністю об’єктивного розслідування", – розповів колишній військовослужбовець Сергій Ульянов.
Глава держави взяв порушені питання під особистий контроль та дав відповідні доручення заступнику керівника Офісу президента України Руслану Рябошапці.

"Якщо ми зможемо досягти повного, всебічного та об’єктивного розслідування окремих випадків, то це допоможе зрушити з місця й інші розслідування, які, на вашу думку, є недостовірними. Я вимагатиму від ДБР, Національної поліції, органів прокуратури та інших правоохоронних органів максимально оперативно та об’єктивно розслідувати загибель кожного воїна", – зазначив президент.

Зі свого боку Руслан Рябошапка запропонував найближчим часом влаштувати зустріч родин загиблих військовослужбовців з керівниками правоохоронних органів, військових формувань ЗСУ й Національної гвардії, Військової служби правопорядку, Міністерства оборони та Генерального штабу ЗСУ, щоб вони пояснили ситуацію зі станом розслідування таких трагедій та їхніми соціально-правовими наслідками.
Раніше повідомлялось, що Зеленський розглянув та узгодив документи, якими встановлено порядок застосування ЗСУ та інших складових сил оборони.
Про це повідомляє сайт глави держави.
"Зокрема, ці документи визначають стратегічні цілі, завдання, склад Збройних сил, інших складових сил оборони, які залучаються до оборони держави, їхню потребу в особовому складі, озброєнні та військовій техніці, матеріально-технічних засобах, фінансових та інших ресурсах, необхідних для виконання завдань", - йдеться у повідомленні.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.