Згідно із законом Власов не міг просто взяти і звільнити начальників митниць – Володимир Орлов
Виконуючий обов'язки голови Державної фіскальної служби (ДФС) Олександр Власов виконав обіцянку дану президенту Володимиру Зеленському на нараді в Одесі і написав заяву на своє звільнення.
Але на скільки справедливий був наїзд президента на Олександра Власова? І чи міг він насправді задовольнити вимогу президента і звільнити керівників митниць в чотирьох областях?
З упевненістю скажу ні, інакше в.о. глави ДФС Власов порушив би закон.
ДФС це не приватна крамничка, тут якщо і звільняють, то за процедурою: спочатку треба скликати комісію, провести службове розслідування в рамках якого зафіксувати всі правопорушення, потім скликати дисциплінарну комісію яка затвердить результати перевірок і тільки після цього підготувати проект рішення про звільнення, який повинен підписати Голова ДФС України або виконуючий обов'язки. І подати підписані документи в правоохоронні органи.
Звичайно Власов знає і розуміє, що він хоч і виконуючий обов'язки, але будь-який звільнений митник зможе оскаржити його рішення і більш того, підняти питання про нелегітимність не тільки рішення про звільнення, а ще й звинуватити Власова в перевищенні службових повноважень.
А справа в тому, що згідно Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» в разі відсутності керівника центрального органу виконавчої влади або неможливості здійснювати свої повноваження з інших причин, його обов'язки виконує один із заступників відповідно до встановленого керівником центрального органу виконавчої влади розподілу обов'язків.
Свого часу Міністр фінансів, Прем'єр-міністр і Кабінет Міністрів перевищили свої повноваження, призначивши Власова (і не тільки) виконувати обов'язки глави ДФС. Донині єдиним легітимним заступником в ГФС є Сергій Білан. Так що начальник Одеської митниці Власов не може звільнити начальника Львівської!
Я більше ніж упевнений, що у правоохоронців задокументовано тисячі епізодів по кожному начальнику митниць західного регіону. Але спочатку треба розібратися хто на яких стільцях сидить і які у кого є повноваження.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Заява президента України про те, що США пов’язують гарантії безпеки з відходом ЗСУ з Донбасу, викликала задоволення у Москві. Водночас Зеленський попередив: такий крок означатиме не лише втрату територій, а й створення небезпечного плацдарму для Росії, що поставить під удар Україну та весь континент.
Росія публічно підтвердила відсутність прогресу у вирішенні територіальних суперечок з Україною, проте Кремль заявляє, що не відмовляється від діалогу. Пєсков підкреслив: переговори тривають, хоча ключові питання залишаються заблокованими, а чутки про готовність Путіна до мирної угоди він назвав вигадкою.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.