Згідно із законом Власов не міг просто взяти і звільнити начальників митниць – Володимир Орлов
Виконуючий обов'язки голови Державної фіскальної служби (ДФС) Олександр Власов виконав обіцянку дану президенту Володимиру Зеленському на нараді в Одесі і написав заяву на своє звільнення.
Але на скільки справедливий був наїзд президента на Олександра Власова? І чи міг він насправді задовольнити вимогу президента і звільнити керівників митниць в чотирьох областях?
З упевненістю скажу ні, інакше в.о. глави ДФС Власов порушив би закон.
ДФС це не приватна крамничка, тут якщо і звільняють, то за процедурою: спочатку треба скликати комісію, провести службове розслідування в рамках якого зафіксувати всі правопорушення, потім скликати дисциплінарну комісію яка затвердить результати перевірок і тільки після цього підготувати проект рішення про звільнення, який повинен підписати Голова ДФС України або виконуючий обов'язки. І подати підписані документи в правоохоронні органи.
Звичайно Власов знає і розуміє, що він хоч і виконуючий обов'язки, але будь-який звільнений митник зможе оскаржити його рішення і більш того, підняти питання про нелегітимність не тільки рішення про звільнення, а ще й звинуватити Власова в перевищенні службових повноважень.
А справа в тому, що згідно Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» в разі відсутності керівника центрального органу виконавчої влади або неможливості здійснювати свої повноваження з інших причин, його обов'язки виконує один із заступників відповідно до встановленого керівником центрального органу виконавчої влади розподілу обов'язків.
Свого часу Міністр фінансів, Прем'єр-міністр і Кабінет Міністрів перевищили свої повноваження, призначивши Власова (і не тільки) виконувати обов'язки глави ДФС. Донині єдиним легітимним заступником в ГФС є Сергій Білан. Так що начальник Одеської митниці Власов не може звільнити начальника Львівської!
Я більше ніж упевнений, що у правоохоронців задокументовано тисячі епізодів по кожному начальнику митниць західного регіону. Але спочатку треба розібратися хто на яких стільцях сидить і які у кого є повноваження.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.