Артур Прузовський про нові правила працевлаштування в Польщі
«Сезонна директива ЄС поставила Польщі нові, більш жорсткі умови працевлаштування сезонних працівників в галузі землеробства, садівництва і туризму (мається на увазі роботу в сфері обслуговування), саме тому, з 1 січня 2018 року в країні вводять «сезонні дозволи» на роботу, що будуть видаватися на 9 місяців протягом року», - розповідає Прузовський.
Він зазначає, що до кінця 2017 року країні буде діяти перехідне правило, згідно з яким, сезонні робітники, що зараз працюють на так званих короткострокових запитах-замовленнях, ще зможуть використовувати їх в 2018 році. Однак зміна правил передбачає більш жорстку регламентацію заявок на короткострокове працевлаштування довжиною в 6 місяців.
«Ці правила допоможуть боротися з незаконною торгівлею документами, адже в Польщі і без того не вистачає робочих рук, а за «липовими» запрошеннями, які незаконно видають трудовим мігрантам, - більшість з них просто перетинають кордон і їдуть працювати в інші країни Європи. Є дані, що в 2016 Польщею було видано 1,3 млн запрошень на роботу, а офіційно працювати за цими заявками залишилися тільки 800 тисяч чоловік», - ділиться Артур Прузовський.
Згідно зі звітом Підкарпатського воєводства, в цьому році в регіоні було опитано 80% перевірених роботодавців, які хотіли найняти працівників в рамках запрошення, але, як виявилося, ці «працівники» в країну в'їхали, а за вказаними адресами не з'явилися.
Прузовський зазначає, що з 1 січня 2018 року іноземець повинен буде підтверджувати початок роботи в конкретному місці. Також вводиться збір в розмірі 30-ти злотих з роботодавця: гроші підуть на збільшення кількості співробітників в Службі зайнятості, адже їх не вистачає при таких обсягах роботи.
«Влада зараз працює над тим, щоб без проблем зібрати урожай в наступному році» - додав Прузовський.
Відзначимо, що в 2017 році Польща прийняла понад мільйон трудових мігрантів з України і Сходу, і далі всіма способами намагається привернути мігрантів для фізичної праці: якщо раніше годинні ставки коливалися на рівні 9-10 злотих, то зараз в різних галузях вони виросли до 14- 25 злотих, також надають безкоштовне житло, що дозволяє заощадити робочим до 500 злотих.
«Поліпшення фінансових умов і надання соціальних (типу житло, страховка) пов'язано з тим, що українці, як і поляки, почали активно цікавитися німецьким ринком праці, який пропонує заробітки в 4 рази більше ніж в Польщі. Але, поки не дивлячись на це, українці не перестають їхати на заробітки в Польщу, так як їм набагато складніше, ніж полякам, виїхати і влаштуватися в Німеччині» - підсумував Прузовський.
Військова омбудсменка наголосила, що кількість бажаючих служити в ТЦК майже зведена до нуля, що ставить під сумнів ефективність нинішньої системи мобілізації. За її словами, суспільство втомлене війною, а довіра до військових структур знижується, що ускладнює процес комплектування армії.
У відповідь на різкі заяви прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який назвав українську політику “абсурдною”, Київ відкрив нове угорськомовне радіо. Його мета — пояснити позицію України, розвінчати міфи та донести правдиву інформацію до угорців, які проживають як у самій Угорщині, так і на Закарпатті.
За минулий рік до офісу омбудсмена надійшло понад шість тисяч звернень щодо порушень мобілізаційних процедур. Це свідчить про те, що мобілізація, яка є критично важливою для оборони країни, водночас породжує серйозні соціальні конфлікти та потребує системного врегулювання.
Федір Веніславський повідомив, що найближчим часом в Україні буде ухвалено рішення про посилення мобілізаційних заходів. За його словами, держава більше не може дозволити собі залишати поза увагою тих, хто досі мав відстрочку чи особливий статус.
Організація Об’єднаних Націй офіційно закрила програму фінансової допомоги українським біженцям у Європі. Це рішення означає, що десятки тисяч людей, які покинули Україну через війну, більше не отримуватимуть регулярних виплат.
Кирило Буданов підкреслив, що головним чинником відновлення України після війни є повернення громадян, які нині перебувають за кордоном. За його словами, саме люди є фундаментом економіки, і без їхньої участі будь-які плани відбудови залишаться лише на папері.
Олександр Сирський оцінив ефективність мобілізації в Україні як середню, підкресливши, що головний виклик сьогодні — не нестача боєприпасів, а потреба у навчених та вмотивованих військових.
Міністерство цифрової трансформації України спростувало чутки про можливість отримання повісток через застосунок “Дія”. У відомстві наголосили, що жодних планів щодо створення електронних повісток немає, а сервіс і надалі залишатиметься платформою для державних послуг, а не інструментом мобілізації.
Українські військові заявили, що процес демобілізації буде відбуватися поетапно та з чіткими правилами, аби гарантувати справедливість і прозорість для всіх, хто проходить службу.
Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров зустрівся з військовими у форматі закритої наради, де обговорювали нові технологічні рішення для фронту та механізми підтримки армії.
Військова омбудсменка наголосила, що кількість бажаючих служити в ТЦК майже зведена до нуля, що ставить під сумнів ефективність нинішньої системи мобілізації. За її словами, суспільство втомлене війною, а довіра до військових структур знижується, що ускладнює процес комплектування армії.
У відповідь на різкі заяви прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який назвав українську політику “абсурдною”, Київ відкрив нове угорськомовне радіо. Його мета — пояснити позицію України, розвінчати міфи та донести правдиву інформацію до угорців, які проживають як у самій Угорщині, так і на Закарпатті.
За минулий рік до офісу омбудсмена надійшло понад шість тисяч звернень щодо порушень мобілізаційних процедур. Це свідчить про те, що мобілізація, яка є критично важливою для оборони країни, водночас породжує серйозні соціальні конфлікти та потребує системного врегулювання.
Федір Веніславський повідомив, що найближчим часом в Україні буде ухвалено рішення про посилення мобілізаційних заходів. За його словами, держава більше не може дозволити собі залишати поза увагою тих, хто досі мав відстрочку чи особливий статус.