Денісова намагається звільнити українських моряків під своє особисте зобов'язання
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова запропонувала звільнити 24 військовополонених українських моряків під її особисте зобов'язання, що передбачено кримінально-процесуальним кодексом РФ.
Про це омбудсмен заявила на своїй сторінці у Facebook.
"У кримінально-процесуальному кодексі РФ передбачена можливість відпустити затриманих під особисте зобов’язання або поручителя. Я як Уповноважений Верховної Ради України з прав людини запропонувала своє таке зобов’язання про забезпечення участі наших військовополонених у попередньому досудовому розгляді, якщо таке буде", – зазначила Денісова.
Водночас, за її словами, право звільнити українських моряків з-під варти має слідчий, що залежатиме від домовленостей і політичної волі.
"Безумовно, залишаються інші формати звільнення моряків з-під варти. Зокрема, таке право має слідчий, і якщо будуть домовленості та політична воля – це станеться", – уточнила Денісова.
"Хлопці у бойовому настрої, чекають повернення на Батьківщину. І дуже сподіваюся, що це стане можливим", – додала вона.
При цьому вона назвала очікуваним результатом рішення Лефортовського райсуду Москви щодо продовження арешту 24 військовополоненим українським морякам на три місяці – до 24 та 26 жовтня.
У Міністерстві закордонних справ України наголосили, що рішення московського суду за 17 липня щодо продовження тримання під вартою 24 українських моряків є черговим порушення міжнародного права та ще більше загострює спір між Росією і Україною.
Лефортовський суд Москви 17 липня продовжив арешт усім 24 військовополоненим українським морякам.
Військова омбудсменка наголосила, що кількість бажаючих служити в ТЦК майже зведена до нуля, що ставить під сумнів ефективність нинішньої системи мобілізації. За її словами, суспільство втомлене війною, а довіра до військових структур знижується, що ускладнює процес комплектування армії.
У відповідь на різкі заяви прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який назвав українську політику “абсурдною”, Київ відкрив нове угорськомовне радіо. Його мета — пояснити позицію України, розвінчати міфи та донести правдиву інформацію до угорців, які проживають як у самій Угорщині, так і на Закарпатті.
За минулий рік до офісу омбудсмена надійшло понад шість тисяч звернень щодо порушень мобілізаційних процедур. Це свідчить про те, що мобілізація, яка є критично важливою для оборони країни, водночас породжує серйозні соціальні конфлікти та потребує системного врегулювання.
Федір Веніславський повідомив, що найближчим часом в Україні буде ухвалено рішення про посилення мобілізаційних заходів. За його словами, держава більше не може дозволити собі залишати поза увагою тих, хто досі мав відстрочку чи особливий статус.
Організація Об’єднаних Націй офіційно закрила програму фінансової допомоги українським біженцям у Європі. Це рішення означає, що десятки тисяч людей, які покинули Україну через війну, більше не отримуватимуть регулярних виплат.
Кирило Буданов підкреслив, що головним чинником відновлення України після війни є повернення громадян, які нині перебувають за кордоном. За його словами, саме люди є фундаментом економіки, і без їхньої участі будь-які плани відбудови залишаться лише на папері.
Олександр Сирський оцінив ефективність мобілізації в Україні як середню, підкресливши, що головний виклик сьогодні — не нестача боєприпасів, а потреба у навчених та вмотивованих військових.
Міністерство цифрової трансформації України спростувало чутки про можливість отримання повісток через застосунок “Дія”. У відомстві наголосили, що жодних планів щодо створення електронних повісток немає, а сервіс і надалі залишатиметься платформою для державних послуг, а не інструментом мобілізації.
Українські військові заявили, що процес демобілізації буде відбуватися поетапно та з чіткими правилами, аби гарантувати справедливість і прозорість для всіх, хто проходить службу.
Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров зустрівся з військовими у форматі закритої наради, де обговорювали нові технологічні рішення для фронту та механізми підтримки армії.
Військова омбудсменка наголосила, що кількість бажаючих служити в ТЦК майже зведена до нуля, що ставить під сумнів ефективність нинішньої системи мобілізації. За її словами, суспільство втомлене війною, а довіра до військових структур знижується, що ускладнює процес комплектування армії.
У відповідь на різкі заяви прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який назвав українську політику “абсурдною”, Київ відкрив нове угорськомовне радіо. Його мета — пояснити позицію України, розвінчати міфи та донести правдиву інформацію до угорців, які проживають як у самій Угорщині, так і на Закарпатті.
За минулий рік до офісу омбудсмена надійшло понад шість тисяч звернень щодо порушень мобілізаційних процедур. Це свідчить про те, що мобілізація, яка є критично важливою для оборони країни, водночас породжує серйозні соціальні конфлікти та потребує системного врегулювання.
Федір Веніславський повідомив, що найближчим часом в Україні буде ухвалено рішення про посилення мобілізаційних заходів. За його словами, держава більше не може дозволити собі залишати поза увагою тих, хто досі мав відстрочку чи особливий статус.