Кабмін ухвалив рішення про затвердження алфавіту кримськотатарської мови латиницею
Кабінет міністрів України затвердив алфавіт кримськотатарської мови на основі латинки. Перехід на латиницю має відбутися до 1 вересня 2025 року.
Підгрунтям такого рішення уряду стало рішення Курултаю кримськотатарського народу 1991-1993 років. Відомо, що нова абетка кримськотатарської мови складатиметься із 31 літери. Також Міністерству освіти і науки України, Міністерству культури та інформаційної політики і Мінстерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій було доручено переведення освітнього процесу на новий алфавіт до 1 вересня 2025 року.
Нагадаємо, що раніше про ідею відмови від кирилиці та перехід на латиницю говорив секретар РНБО Олексій Данілов. Також письменник і літературний критик Володимир Даниленко коментував ASPI news це питання.
Ще вчора вони були цивільними. Жили звичним життям, будували плани, мали страхи й сумніви. Але сьогодні вони зробили крок, після якого вже немає «назад». Новобранці штурмового підрозділу ГУР МО України «Артан Х» стали воїнами — не за формою, а за внутрішнім вибором.
Їхня присутність не завжди фіксується приладами, але завжди відчувається на полі бою. Спецпризначенці воєнної розвідки працюють там, де вирішується результат операцій, і роблять це без зайвого шуму. Саме так діє спецпідрозділ ГУР МО України «Артан» під командуванням Віктора Торкотюка.
Дані про становище українських біженців у Польщі дедалі виразніше спростовують наративи про їхню залежність від соціальної допомоги. За наявною статистикою, близько 80% українців, які вимушено виїхали до Польщі через війну, живуть за рахунок власних доходів і не отримують державних пособій.
Дані про становище українських біженців у Польщі дедалі виразніше спростовують наративи про їхню залежність від соціальної допомоги. За наявною статистикою, близько 80% українців, які вимушено виїхали до Польщі через війну, живуть за рахунок власних доходів і не отримують державних пособій.
Делегація Національної поліції України на чолі з Першим заступником Голови — начальником Головного слідчого управління Максимом Цуцкірідзе провела серію стратегічних зустрічей у Вашингтоні, присвячених розслідуванню воєнних злочинів росії та протидії глобальним гібридним загрозам.
На Полтавщині вшанували тих, чий подвиг назавжди став символом мужності та самопожертви.
Сьогодні Україна вшановує тих, хто щодня тримає найважчий рубіж цієї війни – воїнів Сухопутних військ Збройних Сил України.
Президент Володимир Зеленський прийняв Вифлеємський вогонь миру від скаутських організацій України, далі вогонь передадуть захисникам і захисницям, у лікарні, школи, церкви та рятувальникам. Про це глава держави повідомив у Telegram.
Сьогоднішній інцидент на Львівщині, де безпілотник влучив у приватний будинок, знову підкреслив необхідність негайного оновлення нормативної бази у сфері використання БпЛА. Про це заявив Голова Національної поліції України Іван Вигівський, коментуючи подію та подальші дії правоохоронців.
На фронті, особливо під час штурмових операцій, немає ідеальних умов. Тут вирішальними стають секунди, холодна голова та здатність діяти без сумнівів. Саме про такий епізод розповів боєць спецпідрозділу ГУР МО України «Артан» із позивним «Вітамін».
Ще вчора вони були цивільними. Жили звичним життям, будували плани, мали страхи й сумніви. Але сьогодні вони зробили крок, після якого вже немає «назад». Новобранці штурмового підрозділу ГУР МО України «Артан Х» стали воїнами — не за формою, а за внутрішнім вибором.
Їхня присутність не завжди фіксується приладами, але завжди відчувається на полі бою. Спецпризначенці воєнної розвідки працюють там, де вирішується результат операцій, і роблять це без зайвого шуму. Саме так діє спецпідрозділ ГУР МО України «Артан» під командуванням Віктора Торкотюка.
Дані про становище українських біженців у Польщі дедалі виразніше спростовують наративи про їхню залежність від соціальної допомоги. За наявною статистикою, близько 80% українців, які вимушено виїхали до Польщі через війну, живуть за рахунок власних доходів і не отримують державних пособій.
Дані про становище українських біженців у Польщі дедалі виразніше спростовують наративи про їхню залежність від соціальної допомоги. За наявною статистикою, близько 80% українців, які вимушено виїхали до Польщі через війну, живуть за рахунок власних доходів і не отримують державних пособій.