Microsoft заявляє про масштабне пошкодження серверів та знищення даних внаслідок кібератаки на урядові сайти України
Центр розвідки загроз Microsoft (MSTIC) виявив замасковане під програми-здирники шкідливе програмне забезпечення, яке використовувалося при атаці хакерів на урядові мережі України. ПЗ втрутилося у роботу жорстких дисків заражених пристроїв.
У Microsoft розповіли, що вперше виявили це шкідливе програмне забезпечення 13 січня 2022 року. Відповідну інформацію оприлюднили на сайті Microsoft у неділю, 16 січня.
Шкідливе ПЗ замасковано під програму-вимагач, проте призначене не для отримання вигоди, а для виведення з експлуатації пристроїв, на які націлено. ПЗ вже виявлено в десятках постраждалих систем, проте їх кількість може збільшитись, при продовженні розслідування. У списку заражених – системи державних органів, некомерційних організацій та інформаційно-технологічних компаній України. У Microsoft додали, що поки не знайшли значної подібності хакерів, що атакують Україну, з іншими групами кіберзлочинців, яких відстежує компанія. Microsoft передала свої висновки постраждалим організаціям, а також урядовим установам США та інших країнах. Шкідливе програмне забезпечення, як виявив MSTIC, знаходиться в різних робочих каталогах пристроїв, і часто називається stage1.exe, воно перезаписує основний завантажувальний запис (Master Boot Record, MBR - частина жорсткого диска, що повідомляє комп'ютера, як завантажити операційну систему) в системах-жертвах із записом про викуп.
"З огляду на масштаби вторгнення, MSTIC не може оцінити наміри виявлених деструктивних дій, але вважає, що ці дії становлять підвищений ризик для будь-якого державного органу, некомерційної організації або підприємства, що перебуває або має систему в Україні. Перезапис MBR нетиповий для кіберзлочинних програм-здирників. Насправді, повідомлення про програму-вимагач є хитрістю, і шкідливе програмне забезпечення знищує MBR і вміст файлів, на які націлено", - йдеться в матеріалі.
Як відомо, у ніч на 14 січня на Україну було здійснено серйозну кібератаку, внаслідок якої з ладу вийшли близько 70 урядових та регіональних сайтів. Фахівці спочатку припустили, що це справа кіберзлочинців із РФ. Мета хакерів – дестабілізувати внутрішню ситуацію в країні, посіяти хаос та зневіру у суспільстві. Також ASPI news повідомляло, що заступник секретаря РНБО Сергій Демедюк заявив, що за кібератакою може стояти хакерське угруповання UNC1151, пов'язане з білоруським розвідуванням.
Олександр Сирський повідомив, що у квітні на передовій зафіксовано зменшення кількості тяжких поранень серед військовослужбовців, зокрема ампутацій. Він підкреслив, що це свідчить про покращення якості надання допомоги на догоспітальних етапах, але водночас наголосив на гострій нестачі броньованих евакуаційних автомобілів, які росіяни системно знищують.
Президент Володимир Зеленський заявив, що кожна громада в Україні має створити власний енергетичний резерв для підготовки до наступного опалювального сезону. Він наголосив, що це стратегічне завдання, яке допоможе захистити людей від наслідків російських атак на інфраструктуру.
ЗМІ повідомили нові подробиці замаху на Кирила Буданова у 2019 році: генерал особисто взяв пістолет і вирушив шукати кілера, аби запобігти нападові. Цей епізод став символом його мужності та рішучості у боротьбі за безпеку України.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що проводяться експертизи для визначення психологічного стану стрілка з Голосіївського району Києва. Він наголосив, що результати досліджень стануть ключовими для кваліфікації злочину та подальшого судового процесу.
У 14-й окремій механізованій бригаді виник скандал через забезпечення військових, який набув широкого розголосу.
В Україні військовий омбудсмен Ольга Решетилова заявила, що потенційно до лав Збройних сил можуть долучитися близько 1,6 мільйона громадян, які ще не проходили службу. Водночас вона наголосила на кризі мобілізації та необхідності чітко визначити терміни служби, аби підвищити довіру суспільства до процесу.
Командирів 14-ї бригади та 10-го корпусу звільнили після внутрішніх конфліктів, які отримали назву «холодні війни». Президент Володимир Зеленський ухвалив рішення про кадрові зміни, наголосивши, що армія не може дозволити собі розколів у критичний момент війни.
Відомі українські спортсмени, олімпійські чемпіони з боротьби Жан Беленюк, В’ячеслав Олійник та Ельбрус Тедеєв, а також триразовий чемпіон світу з греко-римської боротьби Ігор Якушенко привітали командира спецпідрозділу Головного управління розвідки Міністерства оборони України «Артан-Х» Андрія Мельника-Фаворита.
Кирило Буданов заявив, що в умовах гарячої фази війни Україна не може дозволити собі вільний продаж зброї. Він наголосив, що це було б неприйнятно як для українських військових на передовій, так і для західних партнерів, від яких Київ сам просить озброєння.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко оголосила про стратегічну мету уряду – до 2030 року забезпечити працевлаштування 100 тисяч ветеранів і ветеранок у партнерстві держави та бізнесу.
Олександр Сирський повідомив, що у квітні на передовій зафіксовано зменшення кількості тяжких поранень серед військовослужбовців, зокрема ампутацій. Він підкреслив, що це свідчить про покращення якості надання допомоги на догоспітальних етапах, але водночас наголосив на гострій нестачі броньованих евакуаційних автомобілів, які росіяни системно знищують.
Президент Володимир Зеленський заявив, що кожна громада в Україні має створити власний енергетичний резерв для підготовки до наступного опалювального сезону. Він наголосив, що це стратегічне завдання, яке допоможе захистити людей від наслідків російських атак на інфраструктуру.
ЗМІ повідомили нові подробиці замаху на Кирила Буданова у 2019 році: генерал особисто взяв пістолет і вирушив шукати кілера, аби запобігти нападові. Цей епізод став символом його мужності та рішучості у боротьбі за безпеку України.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що проводяться експертизи для визначення психологічного стану стрілка з Голосіївського району Києва. Він наголосив, що результати досліджень стануть ключовими для кваліфікації злочину та подальшого судового процесу.