Навчальний рік 2020-21 обійдеться в 5 мільярдів гривень: до чого готуватися українським школам і батькам (Відео)
Перед початком нового навчального року 2020-21 експерти обговорили можливі варіанти для відновлення роботи шкіл під час карантину. Дистанційне навчання чи за партою, до чого готуватися школярам і студентам?
Перед веб-камерою, без традиційної "лінійки" і випускного - так закінчився навчальний рік навесні 2020 року, і батьки не знають, чого очікувати від наступного. Спираючись на статистичні дані Аналітичного Центру "Освіта Аналітика", велика частина українців розділилася на дві групи - одні "за" навчання на дому, інші ж, спираючись на отриманий досвід під час карантину-2020 - проти.
Перше, з чим держава стикнулася при розробці програми дистанційного навчання для школярів - відсутність технічного забезпечення. За словами докторки педагогічних наук Наталії Морзе, для роботи необхідно наступне:
- доступ до якісного інтернету для вчителів і учнів;
- надання гаджетів (комп'ютер, ноутбук, планшет);
- цифрова компетентність (володіння комп'ютером);
- педагогічна компетентність;
- освітній портал в Інтернеті;
- цифрові інструменти.
"У переважної більшості українських шкіл просто немає доступу до Інтернету, і особливо гостро ця проблема стосується малих міст і сіл. 62,35% опитаних директорів вказали на відсутність необхідної техніки в школах, і ще 46,9% поскаржилися на низьку якість зв'язку. З схожою проблемою зіткнулися 22,3% опитаних батьків і 52,9% вчителів, і ще 8,8% українських сімей зазначили, що у них комп'ютер відсутній зовсім", - уточнила Морзе.
Батьки в соціальних мережах також стурбовані питанням навчання: "Займатися уроками вдома можливо лише при наявності інтернету, комп'ютера і мотивації у дітей. На жаль, але в багатьох сільських сім'ях немає ні одного, ні іншого. Багато в чому освіта дітей зараз буде залежати від відповідного рівня знань і часу у батьків, щоб пояснити, мотивувати і зацікавлювати дитину".
Робимо, як "за бугром"
Наталія Морзе озвучила кілька рекомендацій для програми відновлення роботи шкіл: "Спираючись на досвід західних країн, ми бачимо, що держави приділяють велику увагу загальній кількості учнів у школі на карантині, чого немає у нас. Нашим законом передбачено не більше 30 учнів в одному класі, але ми ж з вами розуміємо, в такому випадку складно дотримуватися належної дистанції в 1,5-2 метра. Також наші правила передбачають вимірювання температури тільки у вчителя, але ж ми могли б перейняти "закордонний" досвід і перекласти відповідальність на батьків, де сім'ї зобов'язані вести температурний щоденник дитини, тим самим скоротити можливі ризики поширення респіраторних захворювань".
Крім вищезазначених проблем з відсутністю технічного забезпечення, буде вирішуватися питання з організацією навчального року в умовах адаптивного карантину. Є кілька варіантів розвитку подій у залежності від епідеміологічної ситуації: з'єднати очне та дистанційне навчання для районів і міст, де рівень захворюваності в "жовтій" зоні, і ввести додаткові заходи захисту. У містах, де "зелений" рівень захворюваності - повернути звичайний режим, і ввести режим "на дому" для "червоної" зони з обов'язковим закриттям вузів і шкіл.
Правило "бульбашки"
Міністерство освіти і науки, крім засобів захисту, передбачило, щоб кожен учень постійно перебував в одній групі однокласників і в одному приміщенні, а також мав закріплену за собою парту і стілець: "Правило "бульбашки" використовують багато країн, і наразі це один з варіантів скоротити можливі ризики поширення коронавірусу. Нам також належить продумати форму навчання для тих дітей, для кого зараження COVID-19 може мати серйозні наслідки", - підкреслила Морзе.
Чи заплатять вчителям?
Докторка педагогічних наук підкреслила, що, незважаючи на прийняття будь-якої з форм навчання, вчителям доведеться "несолодко": "Змоделюймо ситуацію: в разі змішування очного і дистанційного навчання класному керівнику потрібно буде поділити 30 учнів на дві або три різні групи, у зв'язку з чим виникає питання, як організувати навчання? Є два варіанти: перший - очне навчання по групах, і другий - групи з дітей ходять до школи по черзі, через день або через тиждень. Однак в цьому випадку вчителям доведеться готуватися в два рази більше. Чи отримають наші педагоги додаткову плату за подвійну роботу, відповіді поки немає".
Вимоги до фінансування шкіл
За її словами, держава не в змозі забезпечити школи засобами захисту: масками, антисептиками, паперовими рушниками, додатковими рукомийниками. У масштабах всієї країни це оцінюється мільярдами гривень. У великих містах частину витрат можуть покрити органи місцевого самоврядування, але й цього не вистачить.
"Необхідне додаткове фінансування для підтримки в навчанні з уразливими групами населення. Обов'язково виділити кошти на оплату праці вчителів під час поділу класів на групи і додатковому навчанні дітей, які мають особливі прогалини в навчанні. Врахувати кредитну складову при співпраці з приватними компаніями з метою отримання для батьків учнів можливості придбати комп'ютерну техніку. У зв'язку з цим ми рекомендуємо виділити цільову субвенцію на організацію навчання в школах під час карантину. Перерахувати у "Фонд боротьби з гострим респіраторним захворюванням COVID-19" з бюджету Міністерства освіти і науки понад 4,9 мільярда гривень", - підсумувала Морзе.
ASPI news писало, що в Києві з 1 серпня змінилися правила адаптивного карантину. Максим Степанов підкреслив, що Міністерство охорони здоров'я працює над стратегією стабілізації навчального року 2020-21.
Майже 300 днів реабілітації після важкого поранення, непростий шлях відновлення і дистанція, яка ще зовсім недавно здавалася недосяжною.
Міністерство закордонних справ РФ повідомило про раптову смерть посла Росії у США Олександра Дарчієва. Дипломату було 66 років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про підготовку зимового плану держави. Документ охоплює енергетику, пальне та захист критичної інфраструктури.
У Полтаві з військовими почестями провели в останню дорогу підполковника поліції Романа Дороша – старшого інспектора з моніторингу та контролю батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Полтавській області.
Заступниця міністра економіки Дарія Марчак заявила про дефіцит працівників в Україні. Прогнози ООН свідчать, що населення країни може скоротитися до 25 млн осіб.
Журналістка Оксана Ханас зібрала пояснення Міненерго про відключення поза графіком. Причинами можуть бути пошкодження мереж, аварії та негода.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розповів, як мешканці Олешок визначалися з виїздом. Гуманітарна місія охопила три групи людей.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець пояснив маршрут евакуації з Олешок. Прямий шлях до Херсона військові визнали небезпечним.
Віцепрезидент Асоціації спортивної боротьби м. Києва Михайло Бугай став меценатом боксерського клубу «Боєць» із Бородянки Київської області. Мета підтримки — допомогти молодим спортсменам розвиватися, представляти Україну на міжнародних змаганнях і піднімати український прапор на світових аренах.
У 24-му окремому штурмовому полку «Айдар» заявили про незгоду зі звільненням командира — майора Олександра Коваленка на позивний «Хук». Військові закликали керівництво держави та вище військове командування переглянути кадрове рішення, врахувавши бойовий досвід офіцера та довіру особового складу.
Майже 300 днів реабілітації після важкого поранення, непростий шлях відновлення і дистанція, яка ще зовсім недавно здавалася недосяжною.
Міністерство закордонних справ РФ повідомило про раптову смерть посла Росії у США Олександра Дарчієва. Дипломату було 66 років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про підготовку зимового плану держави. Документ охоплює енергетику, пальне та захист критичної інфраструктури.
У Полтаві з військовими почестями провели в останню дорогу підполковника поліції Романа Дороша – старшого інспектора з моніторингу та контролю батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Полтавській області.