Найпопулярніші для еміграції країни серед українців – Німеччина та Польща
9 грудня народний депутат Галина Третьякова та президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобійник представили законопроєкт, який захистить емігрантів в Україні та поза її межами.
За словами керівника соціологічної групи «Рейтинг» Олексія Антиповича, згідно даних опитування, однією з головних проблем в Україні залишається еміграція.
“56% людей вважають масовою проблемою та загрозою для України номер один – виїзд українців за кордон. Хоча б третина але міркувала над тим, аби покинути країну заради задоволення мінімальних потреб, тобто заробітків”, – наводить статистику Антипович.
За даними презентації, чверть, тобто 27%, виїжджають за кордон для своєї власної реалізації та нових можливостей. 17% з них взагалі не бачать майбутнього в Україні.
“Німеччина та Польща поки залишаються країнами номер один, куди залюбки емігрують українці. Вже потім йдуть Чехія, Канада та США. Уявіть собі, майже 60% молоді віком від 18 до 29 років мріють про це. Звісно, що з роками бажання покинути дім стає все менше. Проте тим не менш, дорослі, віком від 30 до 39 складають 50%. Від 40 до 49 – 40%. Звісно, що в предпенсійному віці цифри менше – 26%, але і цього досить. Віком вище усього 7%”, – додає Антипович.
За словами президента Всеукраїнській асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василя Воскобійника, аби захистити емігрантів в Україні та поза її межами треба законодавчо заборонити брати гроші з громадян за працевлаштування та зруйнувати цю головну шахрайську схему. Саме для цього був розроблений законопроєкт №2365.
“Якщо за цей документ проголосує парламент, український трудовий мігрант більше не буде сплачувати гроші компанії–посереднику за вакансію. Більш того, на компаній-порушників буде накладатися штраф від 34 до 51 тисячі гривень, – наголошує Воскобійник. – Шахрайство суттєво зменшиться. Поступова легалізація ринку міжнародного працевлаштування призведе до створення нормального конкурентного середовища та прозорої роботі бізнесу”.
За словами Воскобійника, контролювати та реагувати на порушення повинна Державна інспекція праці, бо поки що у Польщі краще відношення роботодавців до емігрантів, ніж в Україні.
Спецпідрозділ Головного управління розвідки МО України «Артан» здійснив серію результативних наступальних дій на Запорізькому напрямку, повернувши контроль над ключовими позиціями поблизу Степногірська.
У четверті роковини з дня загибелі бійців батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Полтава» Олександра Білаша та Володимира Володіна в Полтаві відбулися заходи з ушанування їхньої пам’яті.
Віцепрезидент Асоціації спортивної боротьби м. Києва Михайло Бугай в інтерв’ю АСПІ заявив, що підтримка дитячого спорту під час війни є питанням національної безпеки, а українські чемпіони з боротьби мають бути прикладом і отримувати системну державну підтримку.
25 лютого 2026 року в Полтаві відбувся круглий стіл у форматі відкритого діалогу, присвячений об’єднанню зусиль для вирішення актуальних питань підтримки ветеранів і ветеранок та членів їхніх родин. Ініціатором зустрічі став начальник поліції Полтавщини Євген Рогачов.
У четверті роковини від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Полтаві відбулися заходи з нагоди Національного дня молитви. До спільної молитви долучилися керівництво області, правоохоронці, військовослужбовці, родини загиблих захисників і захисниць, представники освіти, культури, громадських організацій та духовенства.
Голова Національної поліції України Іван Вигівський повідомив про ухвалення Верховною Радою України законопроєкту № 14194, ініційованого Кабінетом Міністрів України, який передбачає внесення змін до статті 50 Закону України «Про Національну поліцію» щодо окремих питань перевірки кандидатів на службу.
Війна змінює не лише кордони — вона змінює свідомість. Сьогодні український спорт уже давно вийшов за межі арен, килимів і стадіонів. Він став частиною національного спротиву.
Коли країна воює, кожен фронт має значення. Є фронт бойовий. Є інформаційний. Є економічний. Але є ще один — не менш важливий — фронт формування сили нації. І цей фронт проходить через спортивні зали, борцівські килими та дитячо-юнацькі школи.
Сьогодні, 24 лютого 2026 року — чотири роки з початку повномасштабної війни проти України. У роковини вторгнення в Києві близько 7 000 учасників зібралися в межах Національного дня молитви за Україну. Ініціатором та активним учасником заходу стала ГО «Тінь», яка об’єднала представників своїх осередків з різних регіонів держави, їхні родини та небайдужих громадян.
Спецпідрозділ Головного управління розвідки МО України «Артан» здійснив серію результативних наступальних дій на Запорізькому напрямку, повернувши контроль над ключовими позиціями поблизу Степногірська.
У четверті роковини з дня загибелі бійців батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Полтава» Олександра Білаша та Володимира Володіна в Полтаві відбулися заходи з ушанування їхньої пам’яті.
Віцепрезидент Асоціації спортивної боротьби м. Києва Михайло Бугай в інтерв’ю АСПІ заявив, що підтримка дитячого спорту під час війни є питанням національної безпеки, а українські чемпіони з боротьби мають бути прикладом і отримувати системну державну підтримку.