Освітня реформа на марші: що реально зміниться у 2018 році

5 вересня депутати Верховної Ради віддали свої голоси на користь реформи.

З наступного року до школи можна буде віддавати дитину, якій виповнилося 6 років. Це можна було робити і раніше але відтепер такій дитині доведеться навчатися 12 років. Початкова освіта буде викладатися 4 перших роки навчання. Потім дитина може піти на 5 років до гімназії або її аналогу. Після 9 років навчання школяру доведеться скласти іспити (ЗНО). За результатами іспитів (та керуючись власними амбіціями) учень зможе вибрати подальший напрямок навчання - піти до ліцею чи профзакладу. Там навчання буде тривати ще три роки, після яких учень зможе обрати між подальшим навчанням у ВНЗ або роботою.

Варто зауважити, що новий закон передбачає декілька форм навчання: школа (формальне навчання), курси або гуртки (неформальний вид навчання) та самостійне навчання (інформальна система освіти).

Якщо представники приватної школи зможуть обґрунтувати переваги свого закладу та пояснити чим дитині у них буде краще, ніж в держшколі, вони можуть розраховувати на компенсацію витрат по освітній діяльності від держави.

Якщо дитина вибере шлях бакалаврату у вузі, то вона буде вчитися три роки замість теперішніх чотирьох. Тобто, загальна кількість часу на здобуття освіти не зміниться.

Нацменшини

Відповідно до нового закону, мовами нацменшин предмети будуть викладати дітям лише до 5 класу, протягом 3 років. З 2020 року, таку форму навчання буде скасовано. Надалі всі будуть вивчати предмети, які викладатимуться державною мовою. Виключення зроблені для корінних народів, до числа яких автори закону віднесли гагаузів, кримчаків, караїмів та кримських татар. Також передбачене вивчення предметів мовами ЕС (якщо того потребує навчальна програма).

За словами міністра освіти і науки Лілії Гриневич, вона впевнена, що в Україні буде забезпечене законне право вивчення мов нацменшинами, які проживають на території нашої країни, але українізація всіх навчальних закладів – це вже працюючий сценарій. Історію, мову, літературу діти будуть вивчати рідною мовою, всі інші предмети – державною. Це гарантує успішну підготовку до випускних екзаменів, які будуть складатися українською.

В свою чергу, українських вчителів найбільше непокоїть питання зарплатні, адже, якщо вчителям не забезпечити достойну зарплату, навряд чи реформа пройде взагалі – система освіти просто розвалиться.

Новим законом передбачається збільшення мінімальної зарплатні вчителів до 9600 грн (три мінімальні оклади). Але туту можуть виникнути проблеми – бракує бюджетних коштів. За словами Гриневич, для забезпечення вчителів обіцяними підвищеними зарплатами потрібно знайти 120 млрд грн. Тому підвищення з/п буде проводитися у декілька етапів. Також варто зауважити, що нараховуватися  зарплатня буде відповідно до рівня викладача та його професійних навичок.

На даному етапі, зарплатню викладачам вирішили підвищити на 25 %. Відповідно до бюджетних витрат на реформу, це потребує залучення вже у 2018 році додаткових 3 млрд грн.

Якщо вчитель прагне інновацій в навчальному процесі та стане “агентом змін” для решти вчителів, держава обіцяє доплачувати ще 20% від зарплатні. Для цього потрібно буде пройти сертифікацію.

Вчитель зможе обирати, у який сааме спосіб навчати дітей, закон дозволяє користуватися власними планами та рекомендує лише дотримання стандартів.

Проте, щорічна атестація залишиться обов’язковою. Загальна кількість годин для підвищення кваліфікації вчителя впродовж 5 років не може бути меншою за 150 годин.

Вчитель буде абсолютно вільним в тому, як підвищувати власну кваліфікацію: тренінги, курси, вебінари, семінари, практикуми. Тобто, теоретично, це можна зробити, навіть переглядаючи онлайн-курс. До того ж, держава заплатить, якщо він буде не безкоштовним.

Школи стануть автономними, проте їх загальна кількість зменшиться.

За словами міністра освіти Гриневич, переважна більшість українських шкіл (67 %) знаходиться у сільській місцевості. Проте – вони неефективні. В них навчається всього 33 % українських дітей.

Тому міністерство освіти впроваджує систему опірних шкіл. Це означає, що перші роки навчання (початкова освіта) малі школярі будуть ходити до найближчої школи, а вже старшокласники будуть навчатися у опорних закладах освіти. Пані міністр запевнює, що такі умови мають зрівняти рівень сільської освіти та освіти у містах і, до того ж, зменшить навантаження на місцеві бюджети з яких утримуються сільські школи.

Міністерство освіти позбавляє навчальні заклади переважної більшості комісій та перевірок, проте вимагає від навчальних закладів оприлюднення своїх витрат та надходжень, що зменшить корупційну складову у відносинах навчального закладу не тільки з державою але й з батьками школярів (зібрати гроші з батьків на вікна, коли вони вже виділені з бюджету, теоретично – не вийде).