"Російська Україна", – історик пояснив, чому ідея Арестовича щодо перейменування "України" на "Русь-Україну" є ризикованою
Пропозиція речника української делегації Тристоронньої контактної групи Олексія Арестовича змінити назву "Україна" на "Русь-Україна" збурила широку полеміку у суспільстві. Свою позицію з цього питання висловив історик та публіціст Кирило Галушко.
Фахівець опублікував на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook власну позицію щодо ідеї історичного перейменування території. Він зазначив, що, незважаючи на історичну спільність Русі та України, існують контексти, і на даному етапі таке перейменування служитиме дискредитацією ідеї.
В першу чергу, історик наголосив на неоднозначності перекладу можливої назви на іноземні мови. Адже, враховуючи формування прикметників в англійській мові, громадянин держави "Rus'-Ukraine" звучатиме як Rus(s)ian-Ukrainian. Або ж російський українець. Аналогічна ситуація буде і у німецькій та французькій мовах. У випадку, якщо пристати на іншу пропозицію Арестовича назвати Україну "Руська Україна" переклад звучатиме як "Російська Україна".
"Ми виборюємо поки Україну. І цієї назви достатньо. Її історію ми також не забуваємо, але поки що ми – "укропи". Щойно люди у великому світі почали звикати до існування України, як вона заявить усіма провідними мовами про те, що вона "російська". Бо не існує там форм розрізнення руський/російський", – окреслив проблему Галушко.
На думку фахівця, ігри із самоназвою вказують на незрілість країни як стабільної держави, адже виникає проблема із самоідентифікацією її громадян. Тому проговорювання подібних ідей в дусі "а давай!" виглядає як фанатизм, інформаційна піна або ж хайп.
ASPI news інформувало, що спікер Верховної Ради Дмитро Разумков висловився щодо ідеї Арестовича. Також повідомлялося, які країни змінювали свою назву протягом останніх ста років.
25 лютого 2026 року в Полтаві відбувся круглий стіл у форматі відкритого діалогу, присвячений об’єднанню зусиль для вирішення актуальних питань підтримки ветеранів і ветеранок та членів їхніх родин. Ініціатором зустрічі став начальник поліції Полтавщини Євген Рогачов.
У четверті роковини від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Полтаві відбулися заходи з нагоди Національного дня молитви. До спільної молитви долучилися керівництво області, правоохоронці, військовослужбовці, родини загиблих захисників і захисниць, представники освіти, культури, громадських організацій та духовенства.
Голова Національної поліції України Іван Вигівський повідомив про ухвалення Верховною Радою України законопроєкту № 14194, ініційованого Кабінетом Міністрів України, який передбачає внесення змін до статті 50 Закону України «Про Національну поліцію» щодо окремих питань перевірки кандидатів на службу.
Війна змінює не лише кордони — вона змінює свідомість. Сьогодні український спорт уже давно вийшов за межі арен, килимів і стадіонів. Він став частиною національного спротиву.
Коли країна воює, кожен фронт має значення. Є фронт бойовий. Є інформаційний. Є економічний. Але є ще один — не менш важливий — фронт формування сили нації. І цей фронт проходить через спортивні зали, борцівські килими та дитячо-юнацькі школи.
Сьогодні, 24 лютого 2026 року — чотири роки з початку повномасштабної війни проти України. У роковини вторгнення в Києві близько 7 000 учасників зібралися в межах Національного дня молитви за Україну. Ініціатором та активним учасником заходу стала ГО «Тінь», яка об’єднала представників своїх осередків з різних регіонів держави, їхні родини та небайдужих громадян.
24 лютого 2022 року розпочалася повномасштабна війна проти України. Сьогодні — чотири роки від тієї дати, яка змінила країну, суспільство і кожного українця.
Бюро економічної безпеки України впровадило новий цифровий інструмент добору персоналу — Систему автоматизації проведення конкурсів на зайняття посад працівників БЕБ. Відтепер подача документів на вакантні посади здійснюється повністю онлайн.
Голова Національної поліції України Іван Вигівський звернувся до українців, пригадавши події лютого 2022 року та шлях, який країна проходить уже четвертий рік повномасштабної війни.
Британське видання The Times опублікувало розгорнутий репортаж із прифронтового селища Степногірськ, де триває одна з найзапекліших битв на запорізькому напрямку. У центрі матеріалу — український спецпідрозділ «Феррата», що входить до структури Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР).
25 лютого 2026 року в Полтаві відбувся круглий стіл у форматі відкритого діалогу, присвячений об’єднанню зусиль для вирішення актуальних питань підтримки ветеранів і ветеранок та членів їхніх родин. Ініціатором зустрічі став начальник поліції Полтавщини Євген Рогачов.
У четверті роковини від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Полтаві відбулися заходи з нагоди Національного дня молитви. До спільної молитви долучилися керівництво області, правоохоронці, військовослужбовці, родини загиблих захисників і захисниць, представники освіти, культури, громадських організацій та духовенства.
Голова Національної поліції України Іван Вигівський повідомив про ухвалення Верховною Радою України законопроєкту № 14194, ініційованого Кабінетом Міністрів України, який передбачає внесення змін до статті 50 Закону України «Про Національну поліцію» щодо окремих питань перевірки кандидатів на службу.
Війна змінює не лише кордони — вона змінює свідомість. Сьогодні український спорт уже давно вийшов за межі арен, килимів і стадіонів. Він став частиною національного спротиву.