ТСК Верховної Ради на засіданні ухвалила рішення привести керівника АРМА Жоравовича на комісію через правоохоронні органи (Відео, Фото)
Мало хто з пересічних українців розуміє, як насправді побудована система управління арештованими активами, в тому числі й російських олігархів та компаній. Тим більше, в чому суть роботи АРМА (АГЕНТСТВА З РОЗШУКУ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ АКТИВІВ).
Але для тих, хто знає механізм роботи цієї дивної структури, вона є чудовим поле для заробітку грошей. Тотальна корупція, схематоз та справжній хаос! Саме такий висновок можна зробити після розбору засідання ТСК парламенту по роботі АРМА.
Ярослав Железняк та Анастасія Радіна показово довели неефективну роботу цього органу. Ну а силовий привід на наступне засідання ТСК в.о. голови АРМА Дмитра Жоравовича взагалі увійде в історію парламентських засідань. Мова про гучне засідання ТСК Верховної Ради, яке було присвячене неефективній роботі АРМА, на якому вилізли всі проблеми та неефективність управляння арештованим майном.

"Майже чотири години суцільного трешу я вклав в 40 хвили, які просто необхідно передивитись щоб зрозуміти глибину проблематики. Корупційний хаос. Саме ці слова найбільш влучно описують те, що відбувається в АРМА", - прокоментував автор відео, відомий журналіст Євген Плінський.
В умовах війни роботу Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) оцінюють під лупою. Адже саме цей орган відповідає за управління конфіскованим російським майном і коштами. Згідно з попередніми оцінками, за час повномасштабної війни правоохоронні органи передали в АРМА активів більш ніж на 70 млрд грн. Але досі немає публічних звітів про те, наскільки ефективно агентство ними управляло.
Щоб дізнатися про результати роботи АРМА, тимчасового виконувача обов'язків голови цієї організації Дмитра Жоравовича запросили на засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, яке відбулося 23 травня. Але той на захід не з'явився, пославшись на зайнятість на іншій урядовій нараді. Депутатів така позиція не влаштувала, тому на наступне засідання ТСК вони вирішили застосувати до Жоравовича процедуру примусового приводу – у супроводі працівників поліції.
Тож на незручні запитання депутатів довелося відповідати начальнику Управління менеджменту активів АРМА Олексію Таможанському. Засідання ТСК тривало понад чотири години, бо запитань накопичилося чимало. Депутати та правоохоронці виявили цілу низку чинників, через які АРМА працює неефективно.
У чому суть роботи АРМА? На підставі рішення суду активи передаються в управління в АРМА. Нацагентство продає ці активи або ж за певну плату передає їх в управління юридичній особі на обмежений строк. Дохід від управління перераховують до державного бюджету. Витрати на обслуговування активу бере на себе управитель.
«Питання стоїть про передачу активів на мільярди гривень. Це є цілісні майнові комплекси, транспортні засоби, арештована готова продукція та інші активи. Щодо автомобілів, то це понад 100 одиниць. Корпоративні права на 4 млрд грн. Також в АРМА приблизно 42 вагони ми передали, 49 земельних ділянок, залізорудну продукцію – понад 50 тонн», – доповів заступник начальника Головного слідчого управління Національної поліції України Сергій Гайду.
Перелік усіх арештованих активів є у спеціальному реєстрі. Але Держспецзв'язку, Служба безпеки України та кіберпідрозділ Національної поліції порадив АРМА закрити цей реєстр на час дії воєнного стану. Т.в.о. голови АРМА Дмитро Жоравович до порад правоохоронців дослухався. Але під час засідання ТСК з'ясувалося, що навіть відповідальний за напрям менеджменту активів Олексій Таможанський не може назвати конкретні дані щодо того, якою кількістю активів зараз володіє АРМА і які типи цих активів.
Ви можете собі уявити, що топ-менеджмент АРМА не знає навіть скільки у них активів в управлінні!?
Тож з нетерпінням будемо чекати наступного засідання парламентської ТСК, де все ра роботу АРМА відповість сам пан Жоравович.
Журналісти ASPI news готують звернення до президента, аби він знав , що коли вся країна працює на перемогу, є державний орган, керівники якого вважають його своїм особистим бізнесом, й є необхідність перевірити їхній матеріальний стан. Чи не з'явилося у них за час війни якогось нового майна чи грошових накопичень?




25 лютого 2026 року в Полтаві відбувся круглий стіл у форматі відкритого діалогу, присвячений об’єднанню зусиль для вирішення актуальних питань підтримки ветеранів і ветеранок та членів їхніх родин. Ініціатором зустрічі став начальник поліції Полтавщини Євген Рогачов.
У четверті роковини від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Полтаві відбулися заходи з нагоди Національного дня молитви. До спільної молитви долучилися керівництво області, правоохоронці, військовослужбовці, родини загиблих захисників і захисниць, представники освіти, культури, громадських організацій та духовенства.
Голова Національної поліції України Іван Вигівський повідомив про ухвалення Верховною Радою України законопроєкту № 14194, ініційованого Кабінетом Міністрів України, який передбачає внесення змін до статті 50 Закону України «Про Національну поліцію» щодо окремих питань перевірки кандидатів на службу.
Війна змінює не лише кордони — вона змінює свідомість. Сьогодні український спорт уже давно вийшов за межі арен, килимів і стадіонів. Він став частиною національного спротиву.
Коли країна воює, кожен фронт має значення. Є фронт бойовий. Є інформаційний. Є економічний. Але є ще один — не менш важливий — фронт формування сили нації. І цей фронт проходить через спортивні зали, борцівські килими та дитячо-юнацькі школи.
Сьогодні, 24 лютого 2026 року — чотири роки з початку повномасштабної війни проти України. У роковини вторгнення в Києві близько 7 000 учасників зібралися в межах Національного дня молитви за Україну. Ініціатором та активним учасником заходу стала ГО «Тінь», яка об’єднала представників своїх осередків з різних регіонів держави, їхні родини та небайдужих громадян.
24 лютого 2022 року розпочалася повномасштабна війна проти України. Сьогодні — чотири роки від тієї дати, яка змінила країну, суспільство і кожного українця.
Бюро економічної безпеки України впровадило новий цифровий інструмент добору персоналу — Систему автоматизації проведення конкурсів на зайняття посад працівників БЕБ. Відтепер подача документів на вакантні посади здійснюється повністю онлайн.
Голова Національної поліції України Іван Вигівський звернувся до українців, пригадавши події лютого 2022 року та шлях, який країна проходить уже четвертий рік повномасштабної війни.
25 лютого 2026 року в Полтаві відбувся круглий стіл у форматі відкритого діалогу, присвячений об’єднанню зусиль для вирішення актуальних питань підтримки ветеранів і ветеранок та членів їхніх родин. Ініціатором зустрічі став начальник поліції Полтавщини Євген Рогачов.
У четверті роковини від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Полтаві відбулися заходи з нагоди Національного дня молитви. До спільної молитви долучилися керівництво області, правоохоронці, військовослужбовці, родини загиблих захисників і захисниць, представники освіти, культури, громадських організацій та духовенства.
Голова Національної поліції України Іван Вигівський повідомив про ухвалення Верховною Радою України законопроєкту № 14194, ініційованого Кабінетом Міністрів України, який передбачає внесення змін до статті 50 Закону України «Про Національну поліцію» щодо окремих питань перевірки кандидатів на службу.