У Києві відбувся турнір з єдиноборств серед військових та ветеранів
21 червня у Києві на базі ветеранського мотоклубу MEMORIA MMC відбувся перший відкритий турнір M13 FIGHTS. На ринг вийшли ті, хто знає, що таке справжній бій не з чуток – військові, ветерани, спецпризначенці. Турнір провели у пам’ять про полеглих побратимів, які віддали життя за Україну.
Організатор турніру — Артем «Грот», ветеран російсько-української війни, білорус за походженням. У складі батальйону «Азов» він воював з 2014 року, згодом – у Силах спеціальних операцій ЗСУ. У 2019-му отримав важке поранення та ампутацію ноги, але не здався – повернувся до війська як інструктор, а також здобував перемоги у змаганнях з джиу-джитсу.
Саме на основі його досвіду та бачення і з’явився проєкт M13 FIGHTS — бої ветеранів, народжені у середовищі братерства та спільної боротьби.
Сила духу на рингу
На подію завітали близько 500 людей — військові, байкери, цивільні. Бої проводилися в атмосфері поваги та підтримки. Учасники — з протезами, після поранень і полону — билися не лише за перемогу, а й за пам’ять.
Коментували турнір чемпіон світу WBO Денис Берінчик, речник Міноборони Дмитро Лазуткін і репер Коробок.
За словами Артема, ідея турніру народилася у стінах клабхаусу MEMORIA MMC — серед однодумців, ветеранів і спортсменів. Організація тривала півтора місяці, включала щотижневі наради та злагоджену роботу команди.
Попри загрозу атак, турнір пройшов без інцидентів — тривога прозвучала лише після закінчення, коли гості вже роз’їхались.
Хто стояв за реалізацією
У підготовці допомагали учасники MEMORIA MMC та «supporters» — велике ветеранське ком’юніті. Серед партнерів:
• Pototskyi Fight Club
• Octagon Fight Club (Дмитро Єфремов – головний рефері)
• «Спецпідрозділ Тимура» з ГУР МО України – для них збирали донати
• Асоціація спортивної боротьби міста Києва – яка надала фахову підтримку в організації турніру та допомогла залучити спеціалістів зі сфери єдиноборств
Їхня спільна праця зробила можливим проведення такого масштабного та професійного заходу.
Хто бився на рингу
На участь подали близько 100 заявок, з яких обрали 10 пар. Серед учасників — представники «Кракена» з Харкова, військові з інших підрозділів, курсанти. Всі мали спортивний бекграунд, хоча й різного рівня.
Але головне — не техніка, а дух. Люди хотіли бачити справжніх, тих, хто виніс війну і зміг знову стати на ноги — буквально і метафорично.
Найсильніші моменти
Особливо вразив Антон Калашников «Тяпа» з «Кракена» — учасник боїв за острів Зміїний, який, маючи серйозне поранення ноги, показав неймовірну стійкість на рингу.
Також — Лавруха з «Азову», який після 4 місяців полону погодився на бій. Його суперник, Олександр Мамонтов з «Дозору», мав ампутовану стопу після штурму ворожих позицій, але не зупинився.
Обидва показали, що справжній боєць — не про досконалість тіла, а про незламність духу.
M13 FIGHTS — це не просто турнір. Це місце, де формується нове братерство. Це новий етап ветеранів у мирному житті. Це пам’ять, сила, спорт і незламна віра у перемогу.

#m13fights #ветерани #бойовийдух #незламні #меморіаммс #військові #єдиноборства #памятьгероїв #спортдляветеранів #військовийспорт #героїсереднас #асоціаціяспортивноїборотьбимістакиїв
Упродовж 2025 року спецпідрозділ Головного управління розвідки Міністерства оборони України «Артан» реалізував масштабний соціально-ветеранський проєкт, який став безпрецедентним для системи воєнної розвідки.
Донеччина та Харківщина залишаються одними з найнебезпечніших регіонів країни, де поліція щодня виконує завдання в умовах постійних обстрілів і безпосередньої близькості до лінії бойового зіткнення.
У світлий день Різдва Христового начальник поліції Полтавської області Євген Рогачов відвідав родини поліцейських, які загинули під час виконання бойових і службових завдань, захищаючи свободу та незалежність України.
Різдво приходить тихо. Не як свято гучних слів і показної радості, а як нагадування про головне — про світло, яке не гасне навіть у найтемніші часи. Про віру, що тримає, коли важко. Про любов, заради якої варто стояти до кінця.
Різдво приходить тихо. Не як свято гучних слів і показної радості, а як нагадування про головне — про світло, яке не гасне навіть у найтемніші часи. Про віру, що тримає, коли важко. Про любов, заради якої варто стояти до кінця.
Президент Володимир Зеленський привітав українців з Різдвом Христовим. Відповідне відео оприлюднила пресслужба глави держави.
Зимові програми уряду з підтримки українців "дійсно працюють". Їх було розроблено за закордонними аналогами розвинених країн, і вже у наступному році таких програм стане ще більше.
У Києві відкрили меморіальну дошку на честь Героя України, снайпера спецпідрозділу ГУР "Артан" Валерія Нетудихатки з позивним "Мішаня". Її встановили на фасаді будинку, де він жив, у день народження воїна - 22 грудня.
Шлях «Артан Х» — це шлях крізь біль, втому й випробування, які загартовують сильніше, ніж будь-яка сталь. Тут не існує випадкових людей і не працюють напіврішення. Кожен день служби — це перевірка меж, де техніка відходить на другий план, а вирішальним стає характер. Кожен удар, кожен постріл, «Артан Х»: характер, загартований війною.
Українські енергетики — це люди, чия робота стала одним із ключових фронтів у протистоянні російській агресії. У моменти, коли після чергових ворожих обстрілів темрява накриває міста й села, саме вони першими виходять на об’єкти, щоб повернути світло в оселі громадян, лікарні, школи та об’єкти критичної інфраструктури.
Упродовж 2025 року спецпідрозділ Головного управління розвідки Міністерства оборони України «Артан» реалізував масштабний соціально-ветеранський проєкт, який став безпрецедентним для системи воєнної розвідки.
Донеччина та Харківщина залишаються одними з найнебезпечніших регіонів країни, де поліція щодня виконує завдання в умовах постійних обстрілів і безпосередньої близькості до лінії бойового зіткнення.
У світлий день Різдва Христового начальник поліції Полтавської області Євген Рогачов відвідав родини поліцейських, які загинули під час виконання бойових і службових завдань, захищаючи свободу та незалежність України.
Різдво приходить тихо. Не як свято гучних слів і показної радості, а як нагадування про головне — про світло, яке не гасне навіть у найтемніші часи. Про віру, що тримає, коли важко. Про любов, заради якої варто стояти до кінця.