Україна на карантині: юрист розповів, чи можуть звільнити або знизити зарплату
Постанова Кабінету міністрів від 11 березня передбачала введення карантинних заходів з метою протидіяти поширенню інфекції COVID-19. Після продовження терміну карантину такі заходи безпосередньо вплинули на фінанси як простих громадян, так і на бюджет країни.
Внаслідок поширення вірусу прогнозовано знижуються обсяги виробництва на підприємствах і збільшується безробіття. У зв'язку з чим парламентом була ухвалена низка законів з метою підтримати працівників і роботодавців на час карантину:
- Закон №3219 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19";
- Закон №3220 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період карантину";
- Закон №3275, спрямований на забезпечення додаткових соціальних і економічних гарантій.
Яким чином ці закони захищають українців, які фізично не можуть працювати в період карантину і чи можуть роботодавці, спираючись на дану ситуацію, знижувати зарплату або звільняти? Кореспонденту ASPI news 6 квітня про це розповів адвокат "Barristers" Вадим Колокольников.
"Відразу потрібно зазначити, що в умовах карантину, з самого його початку, було встановлено тимчасову заборону на роботу закладів громадського харчування, торгово-розважальних центрів і тому подібних. Роботодавець в такому випадку самостійно вирішував - припиняти чи продовжувати роботу. Він повинен був забезпечити віддалену роботу через Інтернет для своїх співробітників або взагалі встановити режим простою підприємства. Таким чином, в перші дні карантину працівникам надали можливість отримати відпустку без збереження заробітної плати, термін якої не включався до загальної - 15 днів.
Після того, як режим карантину продовжили до 24 квітня, підприємствам надали право змінити режим своєї роботи або визначити період карантину як "простій". Важливо, в цей період за працівником зберігається його заробітна плата, тобто його не можуть "викинути" на вулицю. Роботодавці наразі можуть доручати співробітникам працювати з дому, і оплата праці передбачається в повному обсязі, але це за погодженням між працівником і роботодавцем. Гнучкий графік також жодним чином не тягне за собою зміни в оплаті праці і не впливає на обсяг трудових прав працівників. Також потрібно зазначити, що період перебування в лікарні або на самоізоляції, станом на 5 квітня, зараховується як тимчасова непрацездатність з оформленням лікарняного листа.
Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що карантин не є юридичною підставою для невиплати роботодавцем заробітної плати, переведення працівника на іншу роботу, обмеження прав працівників, або надання права звільнити працівника з посади. Для зміни існуючих умов праці або звільнення повинні бути вагомі підстави, передбачені положеннями "Кодексу законів про працю", і карантин до них не відноситься".
Міністр оборони України Михайло Федоров заявив про масштабну зміну підходу до роботи територіальних центрів комплектування, частину їхніх нинішніх функцій планують передати іншим структурам оборонного відомства в межах оновлення системи управління.
Росія намагається використати навіть наслідки власних атак проти України у інформаційній війні, заявив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Українські військовослужбовці, які не скористаються можливістю укласти нові контракти зі Збройними силами України, продовжать службу до моменту оголошення демобілізації. У Міністерстві оборони пояснили, що нова система контрактів не означає автоматичного звільнення тих, хто вирішить залишитися на чинних умовах служби.
Більшість українців підтримують ідею боротьби з поширенням незаконного контенту в Інтернет: 36,8% відповіли «так» і ще 35,5% – «скоріше так», разом 72,3%. Водночас головним ризиком такого регулювання громадяни називають можливість зловживань (59,3%).
Лід: Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко заявила, що масштабна реформа територіальних центрів комплектування має розпочатися після оновлення системи грошового забезпечення військовослужбовців.
У Київській області відбувся фінал всеукраїнського дитячого футбольного турніру «Кубок Соніка», присвяченого ветерану спецпідрозділу ГУР МО України «Артан» Максиму Вільчинському («Сонік»). Захід об’єднав юних спортсменів з різних регіонів України та став символом поваги до українських захисників, які боронять незалежність держави.
Реєстрація законопроєкту №15289 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України на виконання Резолюції № 2646 (2026) Парламентської асамблеї Ради Європи" викликала жваву реакцію зі сторони однієї громадської організації: Центру протидії корупції.
У Полтаві відбулася церемонія прощання з капітаном поліції Віталієм Плетенем, який загинув, виконуючи бойові завдання із захисту України від російської агресії.
На полігоні продемонстрували можливості сучасного броньованого автомобіля MAC OWL, назва якого в перекладі з англійської означає «Сова». Символічно, що автомобіль отримав таку назву на знак подяки Воєнній розвідці України, яка брала безпосередню участь у розробці та вдосконаленні проєкту, спираючись на реальний бойовий досвід і потреби фронту.
За підтримки та під керівництвом начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області Євгена Рогачова поліцейські регіону взяли участь у велозаїзді на підтримку ветеранів та ветеранок.
Міністр оборони України Михайло Федоров заявив про масштабну зміну підходу до роботи територіальних центрів комплектування, частину їхніх нинішніх функцій планують передати іншим структурам оборонного відомства в межах оновлення системи управління.
Росія намагається використати навіть наслідки власних атак проти України у інформаційній війні, заявив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Українські військовослужбовці, які не скористаються можливістю укласти нові контракти зі Збройними силами України, продовжать службу до моменту оголошення демобілізації. У Міністерстві оборони пояснили, що нова система контрактів не означає автоматичного звільнення тих, хто вирішить залишитися на чинних умовах служби.
Більшість українців підтримують ідею боротьби з поширенням незаконного контенту в Інтернет: 36,8% відповіли «так» і ще 35,5% – «скоріше так», разом 72,3%. Водночас головним ризиком такого регулювання громадяни називають можливість зловживань (59,3%).