Українці вважають корупцію більшою безпековою загрозою, ніж нові наступи російських військ – опитування
На думку українців, корупція в органах влади – серед пʼяти головних безпекових загроз для держави.
Так, за результатами соціологічного дослідження Міжнародного центру української перемоги (ICUV), проведеного впродовж 5–15 червня 2023 року, серед головних загроз, які бачать перед собою українці в найближчі місяці:
- масові обстріли українських міст — на думку 60,2 % опитаних;
- відключення електро-, тепло- чи водопостачання через російські обстріли — 44,9 %;
- різке зростання цін на необхідні товари — 40,1 %;
- корупція в органах влади — 33,7 %;
- новий наступ російських військ — 30,4 %.
До того ж наявність корупціонерів у владі хвилює українців більше, ніж екологічна ситуація через забруднення довкілля в ході воєнних дій та застосування ядерної зброї з боку РФ (25 %). Водночас лише 15 % і 11 % респондентів лякає припинення військової та економічної підтримки з боку Заходу.
Під час презентації дослідження виконавча директорка Центру протидії корупції (ЦПК) Дар’я Каленюк зазначила, що більшість українців тісно пов’язують корупцію із ситуацією на фронті. «Будь-які скандали в Міністерстві оборони з неякісною зброєю чи зловживанням владою і корупційними скандалами цементують уявлення українців, що корупція є наріжним каменем до нашої перемоги», — прокоментувала результати Дар’я Каленюк.
Крім того, питання боротьби з корупцією українці визначають пріоритетним у післявоєнній відбудові. Так, за результатами опитування українці визначили три ключових напрямки відбудови:
- боротьба з корупцією в органах влади — 40,5 %
- зовнішні інвестиції та створення нових робочих місць -– 40,1 %
- відновлення зруйнованої інфраструктури — 38,7 %
Ігнорування цих очікувань можуть вплинути на мотивацію українців взагалі жити в країні. Зараз 89 % українців бачать своє майбутнє в Україні. Проте кількість корупційних скандалів на тлі повномасштабної війни може порушити цю єдність, позаяк не відповідає запиту суспільства на боротьбу із корупцією в органах влади.
Військова омбудсменка наголосила, що кількість бажаючих служити в ТЦК майже зведена до нуля, що ставить під сумнів ефективність нинішньої системи мобілізації. За її словами, суспільство втомлене війною, а довіра до військових структур знижується, що ускладнює процес комплектування армії.
У відповідь на різкі заяви прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який назвав українську політику “абсурдною”, Київ відкрив нове угорськомовне радіо. Його мета — пояснити позицію України, розвінчати міфи та донести правдиву інформацію до угорців, які проживають як у самій Угорщині, так і на Закарпатті.
За минулий рік до офісу омбудсмена надійшло понад шість тисяч звернень щодо порушень мобілізаційних процедур. Це свідчить про те, що мобілізація, яка є критично важливою для оборони країни, водночас породжує серйозні соціальні конфлікти та потребує системного врегулювання.
Федір Веніславський повідомив, що найближчим часом в Україні буде ухвалено рішення про посилення мобілізаційних заходів. За його словами, держава більше не може дозволити собі залишати поза увагою тих, хто досі мав відстрочку чи особливий статус.
Організація Об’єднаних Націй офіційно закрила програму фінансової допомоги українським біженцям у Європі. Це рішення означає, що десятки тисяч людей, які покинули Україну через війну, більше не отримуватимуть регулярних виплат.
Кирило Буданов підкреслив, що головним чинником відновлення України після війни є повернення громадян, які нині перебувають за кордоном. За його словами, саме люди є фундаментом економіки, і без їхньої участі будь-які плани відбудови залишаться лише на папері.
Олександр Сирський оцінив ефективність мобілізації в Україні як середню, підкресливши, що головний виклик сьогодні — не нестача боєприпасів, а потреба у навчених та вмотивованих військових.
Міністерство цифрової трансформації України спростувало чутки про можливість отримання повісток через застосунок “Дія”. У відомстві наголосили, що жодних планів щодо створення електронних повісток немає, а сервіс і надалі залишатиметься платформою для державних послуг, а не інструментом мобілізації.
Українські військові заявили, що процес демобілізації буде відбуватися поетапно та з чіткими правилами, аби гарантувати справедливість і прозорість для всіх, хто проходить службу.
Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров зустрівся з військовими у форматі закритої наради, де обговорювали нові технологічні рішення для фронту та механізми підтримки армії.
Військова омбудсменка наголосила, що кількість бажаючих служити в ТЦК майже зведена до нуля, що ставить під сумнів ефективність нинішньої системи мобілізації. За її словами, суспільство втомлене війною, а довіра до військових структур знижується, що ускладнює процес комплектування армії.
У відповідь на різкі заяви прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який назвав українську політику “абсурдною”, Київ відкрив нове угорськомовне радіо. Його мета — пояснити позицію України, розвінчати міфи та донести правдиву інформацію до угорців, які проживають як у самій Угорщині, так і на Закарпатті.
За минулий рік до офісу омбудсмена надійшло понад шість тисяч звернень щодо порушень мобілізаційних процедур. Це свідчить про те, що мобілізація, яка є критично важливою для оборони країни, водночас породжує серйозні соціальні конфлікти та потребує системного врегулювання.
Федір Веніславський повідомив, що найближчим часом в Україні буде ухвалено рішення про посилення мобілізаційних заходів. За його словами, держава більше не може дозволити собі залишати поза увагою тих, хто досі мав відстрочку чи особливий статус.