Українські виші потрапили до ТОП-1000 найкращих університетів світу
Шість українських університетів потрапили до рейтингу ТОП-1000 найкращих університетів світу за версією The QS World University Rankings.
Рейтинг опублікований на сайті QS TopUniversities.
Зокрема, на 481 позиції рейтингу знаходиться Харківський університет ім. Каразіна (в минулому році - на 401-410 позиції).
Позицію 531-540 посідає Київський національний університет ім. Шевченка (у 2018 році - 411-420 позиція).
Національний технічний університет "Київський політехнічний інститут ім. Сікорського" посів 601-650 позицію (в 2018 році - 501-550 позиція).
Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" - 701-750 позиція (у 2018 році також 701-750 позиція).
Також цього року в рейтинг увійшов Львівський політехнічний національний університет, що розділив з Сумським державним університетом 751-800 позиції. В минулому році Сумський держуніверситет посів 801-1000 позицію.
А ось Донецький національний університет ім. Василя Стуса, що в 2018 році посідав 801-1000 позиції, в цьогорічний рейтинг не потрапив.
Лідер парламентської фракції «Слуга народу» заявив, що новий закон про мобілізацію дозволить врегулювати статус мільйонів українців, які нині перебувають у розшуку за ухилення від служби.
Вартість основних інгредієнтів для великодньої випічки зросла настільки, що куліч став показником інфляції та економічної нестабільності.
До військової частини прибули тисячі мобілізованих, які не відповідають вимогам служби. Омбудсман Ольга Решетилова назвала це прикладом глибоких проблем у системі мобілізації, що потребує негайного реформування.
Українські політики визнають: армія має потенціал протистояти російській агресії понад десять років, однак мобілізаційна система потребує негайних змін. Без цього ризикує виникнути кадровий дефіцит, що може вплинути на боєздатність та стратегічну стійкість країни.
Український військовий льотчик увійшов до історії, встановивши світовий рекорд зі знищення дронів Shahed. Його досягнення стало символом стійкості та професіоналізму українських Повітряних сил, які щодня боронять небо від російських атак.
Військова омбудсменка наголосила, що кількість бажаючих служити в ТЦК майже зведена до нуля, що ставить під сумнів ефективність нинішньої системи мобілізації. За її словами, суспільство втомлене війною, а довіра до військових структур знижується, що ускладнює процес комплектування армії.
У відповідь на різкі заяви прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який назвав українську політику “абсурдною”, Київ відкрив нове угорськомовне радіо. Його мета — пояснити позицію України, розвінчати міфи та донести правдиву інформацію до угорців, які проживають як у самій Угорщині, так і на Закарпатті.
За минулий рік до офісу омбудсмена надійшло понад шість тисяч звернень щодо порушень мобілізаційних процедур. Це свідчить про те, що мобілізація, яка є критично важливою для оборони країни, водночас породжує серйозні соціальні конфлікти та потребує системного врегулювання.
Федір Веніславський повідомив, що найближчим часом в Україні буде ухвалено рішення про посилення мобілізаційних заходів. За його словами, держава більше не може дозволити собі залишати поза увагою тих, хто досі мав відстрочку чи особливий статус.
Організація Об’єднаних Націй офіційно закрила програму фінансової допомоги українським біженцям у Європі. Це рішення означає, що десятки тисяч людей, які покинули Україну через війну, більше не отримуватимуть регулярних виплат.
Лідер парламентської фракції «Слуга народу» заявив, що новий закон про мобілізацію дозволить врегулювати статус мільйонів українців, які нині перебувають у розшуку за ухилення від служби.
Вартість основних інгредієнтів для великодньої випічки зросла настільки, що куліч став показником інфляції та економічної нестабільності.
До військової частини прибули тисячі мобілізованих, які не відповідають вимогам служби. Омбудсман Ольга Решетилова назвала це прикладом глибоких проблем у системі мобілізації, що потребує негайного реформування.
Українські політики визнають: армія має потенціал протистояти російській агресії понад десять років, однак мобілізаційна система потребує негайних змін. Без цього ризикує виникнути кадровий дефіцит, що може вплинути на боєздатність та стратегічну стійкість країни.