В день скорботи за жертвами Голодомору СБУ приєдналася до загальнонаціональної акції
Сьогодні, 23 листопада, Служба безпеки України (СБУ) приєдналася до загальнонаціональної акції пам'яті жертв геноциду українського народу — Голодомору 1932-1933 років та штучного Голоду 1921-1922 років та 1946-1947 років.
У пресслужбі СБУ опублікували офіційну позицію відомства, пов'язану з трагічними подіями загибелі людей під час Голодомору.
У публікації СБУ було відзначено, що явище спланованого радянською владою вбивства тисяч українців, "є однією з найчорніших та найбільш трагічніших сторінок вітчизняної історії".
"Тоталітарний комуністичний режим намагався знищити самостійність українських селян насильницькою колективізацією та розкуркуленням, обезкровити непосильними хлібозаготівлями, залякати масовим терором. Не зумівши зламати національний дух, карально-репресивна машина вдалася до свідомого та цілеспрямованого винищення цілого народу. За короткий час Москва заморила голодом щонайменше 4.5 мільйонів українців", - наголошується на сайті СБУ.
Крім того у відомстві зазначили, що факт Голодомору замовчувався порадами та спроби розкрити правду каралися жорстко сталінським режимом, а надалі та решті радянською владою.
"Протягом десятиліть Голодомор замовчувався радянською владою. Будь-які згадки про трагедію були під суворою забороною, а окремі спроби розкрити правду ‒ таврували як "підступи ворога" та "антисовєччину". Зі здобуттям Незалежності мури радянської брехні впали. Сьогодні у вільному доступі знаходиться величезний масив документів про Голодомор, триває постійний пошук, систематизація, розсекречення та оприлюднення матеріалів про винищення українців. У день скорботи СБУ приєдналася до загальнонаціональної акції. Сьогодні свічки пам’яті про жертв сталінського режиму загорілись у вікнах будівель Служби. Керівництво та співробітники спецслужби взяли участь у меморіальних заходах", - повідомляється на сайті СБУ.
Також прес-служба відомства процитувала слова глави відомства Івана Баканова, який наголосив, що і сьогодні на Україну намагаються тиснути за допомогою радянських "чекістських методів".
"За більш ніж 80 років після трагедії ворог продовжує використовувати старі чекістські методи. В умовах неоголошеної війни агресор за звичкою заперечує, бреше і маніпулює. Інформаційний простір перетворився на ще одне поле бою. Упевнений, що в цьому протистоянні голос правди стане нашою переможною зброєю", ‒ підкреслив Глава СБ України Іван Баканов.
Олександр Сирський повідомив, що у квітні на передовій зафіксовано зменшення кількості тяжких поранень серед військовослужбовців, зокрема ампутацій. Він підкреслив, що це свідчить про покращення якості надання допомоги на догоспітальних етапах, але водночас наголосив на гострій нестачі броньованих евакуаційних автомобілів, які росіяни системно знищують.
Президент Володимир Зеленський заявив, що кожна громада в Україні має створити власний енергетичний резерв для підготовки до наступного опалювального сезону. Він наголосив, що це стратегічне завдання, яке допоможе захистити людей від наслідків російських атак на інфраструктуру.
ЗМІ повідомили нові подробиці замаху на Кирила Буданова у 2019 році: генерал особисто взяв пістолет і вирушив шукати кілера, аби запобігти нападові. Цей епізод став символом його мужності та рішучості у боротьбі за безпеку України.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що проводяться експертизи для визначення психологічного стану стрілка з Голосіївського району Києва. Він наголосив, що результати досліджень стануть ключовими для кваліфікації злочину та подальшого судового процесу.
У 14-й окремій механізованій бригаді виник скандал через забезпечення військових, який набув широкого розголосу.
В Україні військовий омбудсмен Ольга Решетилова заявила, що потенційно до лав Збройних сил можуть долучитися близько 1,6 мільйона громадян, які ще не проходили службу. Водночас вона наголосила на кризі мобілізації та необхідності чітко визначити терміни служби, аби підвищити довіру суспільства до процесу.
Командирів 14-ї бригади та 10-го корпусу звільнили після внутрішніх конфліктів, які отримали назву «холодні війни». Президент Володимир Зеленський ухвалив рішення про кадрові зміни, наголосивши, що армія не може дозволити собі розколів у критичний момент війни.
Відомі українські спортсмени, олімпійські чемпіони з боротьби Жан Беленюк, В’ячеслав Олійник та Ельбрус Тедеєв, а також триразовий чемпіон світу з греко-римської боротьби Ігор Якушенко привітали командира спецпідрозділу Головного управління розвідки Міністерства оборони України «Артан-Х» Андрія Мельника-Фаворита.
Кирило Буданов заявив, що в умовах гарячої фази війни Україна не може дозволити собі вільний продаж зброї. Він наголосив, що це було б неприйнятно як для українських військових на передовій, так і для західних партнерів, від яких Київ сам просить озброєння.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко оголосила про стратегічну мету уряду – до 2030 року забезпечити працевлаштування 100 тисяч ветеранів і ветеранок у партнерстві держави та бізнесу.
Олександр Сирський повідомив, що у квітні на передовій зафіксовано зменшення кількості тяжких поранень серед військовослужбовців, зокрема ампутацій. Він підкреслив, що це свідчить про покращення якості надання допомоги на догоспітальних етапах, але водночас наголосив на гострій нестачі броньованих евакуаційних автомобілів, які росіяни системно знищують.
Президент Володимир Зеленський заявив, що кожна громада в Україні має створити власний енергетичний резерв для підготовки до наступного опалювального сезону. Він наголосив, що це стратегічне завдання, яке допоможе захистити людей від наслідків російських атак на інфраструктуру.
ЗМІ повідомили нові подробиці замаху на Кирила Буданова у 2019 році: генерал особисто взяв пістолет і вирушив шукати кілера, аби запобігти нападові. Цей епізод став символом його мужності та рішучості у боротьбі за безпеку України.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що проводяться експертизи для визначення психологічного стану стрілка з Голосіївського району Києва. Він наголосив, що результати досліджень стануть ключовими для кваліфікації злочину та подальшого судового процесу.