В Києві презентували книгу пам'яті про українських в'язнів концтабору Маутгаузен
21 вересня в "Укрінформі презентували книгу "В'язні з України в концтаборі Маутгаузен: історія та пам'ять". У виданні зібрані раніше невідомі історії колишніх політв'язнів австрійського табору смерті з України.
Як зазначила одна із авторок книги, кандидатка історичних наук Тетяна Пастушенко, на початку травня, в день визволення Маутгаузена в Австрії збираються десятки тисяч людей, аби вшанувати пам'ять загиблих у концтаборі. З 1992 року у заході беруть участь і представники України – тож ідея створення книги належить Надзвичайному і Повноважному послу України в Республіці Австрія Олександру Щербі.
"Не зважаючи на численність свідків з України, які були у цьому нацистському таборі, ви не зустрінете згадки про українських в'язнів – ні в експозиції музею, ні в книгах, які до цього часу виходили, ні в документах нацистського табору, тому що українців не позначали в них, адже держави Україна на той час не було. Тому вихід цієї книги – це подія надзвичайної ваги", – розповіла Пастушенко.
Автор ідеї книги Олександр Щерба додав, що книга, на його думку, вийшла дуже "людська", історії колишніх в'язнів записані в ній майже без редакції: "Якщо людина розмовляла російською мовою, вони записані російською, якщо українською – українською, якщо суржиком – суржиком".
Голова Українського інституту книги Антон Дробович підкреслив, що українське суспільство дуже постраждало через злочини нацизму, і публікація цієї книги – це не лише відновлення гідності, але й застереження проти людиноненависницьких практик, які здатні здійснювати тоталітарні режими: "Навіть по сусідству ми бачимо країни, які проявляють потяги до тоталітарних практик. Тому ми повинні пам'ятати про ці злочини і розказувати про них. Ця книга живими голосами свідків не дасть їх забути".
Дробович також наголосив, що на сьогодні в Україні бракує студій, які б вивчали долі військовополонених, жертв війни і в'язнів концтаборів з України. Адже у збірному понятті "радянський військовополонений" губилися всі народи-вихідці із Радянського Союзу, тому видання цієї книги може стати каталізатором до вивчення цієї "темної сторінки історії".
Долучився до обговорення через скайп-зв'язок також колишній в'язень концтаборів Терезін, Аушвіц, Маутгаузен, Лінц-3 Ігор Маліцький, чиї спогади також потрапили до книги. Чоловік зазначив, що не всі люди розуміють, що таке концтабір, або ж надто узагальнюють інформацію: "Кожен концтабір – це окрема тема. Наприклад, Бухенвальд порівняно із Маутгаузеном – це був курорт. Мене часто запитують, як я вижив. Мені допомогли мої "колеги", інші в'язні. Бо без дружби вижити там було неможливо. Ця книга – це скарб для істориків".
Як зазначили учасники зустрічі, книга "В'язні з України в концтаборі Маутгаузен: історія та пам'ять" доступна не лише у паперовому, але й у електронному варіанті – знайти її можна на сайті Інституту національної пам'яті.
Раніше ASPI news писало, що політв'язень кремля Ізмаїл Рамазанов закликав підтримати бранців Хізб ут-Тахрір. Також повідомлялося, що жертва катувань у Донецьку Ірина Довгань розповіла про власний досвід тортур.
Командир спецпідрозділу ГУР МО України «Артан» Віктор Торкотюк відверто говорить про умови, в яких сьогодні працюють українські захисники. Без прикрас і пафосу — про складність, ризики та щоденну напругу, що стала частиною служби.
Колишній депутат британського парламенту Джек Лопресті долучився до 12-ї бригади спеціального призначення "Азов" однойменного 1-го корпусу Національної гвардії України. Про це він повідомив у соцмережі X.
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з новопризначеним Верховним комісаром ООН у справах біженців Бархамом Саліхом, під час якої, зокрема, обговорили наслідки, які спричинили російські удари по українській енергосистемі, та необхідну допомогу.
Досвід місцевих влад України, які ефективно ліквідують наслідки обстрілів країни-агресорки, центральна влада держави хоче поширити на всі регіони країни. Йдеться перш за все про ліквідацію наслідків ворожих ударів по критичній інфраструктурі міст – по опаленню, водо- й електропостачанню тощо.
20 лютого 2025 року у Полтаві відбулися урочисті заходи з нагоди Дня Героїв Небесної Сотні. У день 12-ї річниці розстрілу активістів Революції Гідності вшанували пам’ять перших героїв російсько-української війни.
Військовослужбовець Збройних сил України, доктор філософії (кандидат історичних наук) Антон Бондаренко з позивним «Меч» разом із провідними українськими науковцями, діячами культури та громадськими лідерами оприлюднив відкрите звернення щодо критичної ситуації навколо Науково-дослідного інституту українознавства Київського національного університета імені Тараса Шевченка.
У Міністерстві оборони роз’яснили зміни у Положенні про проходження військової служби, запроваджені указом президента щодо контрактів 60+.
Начальник поліції Полтавської області, генерал поліції третього рангу Євген Рогачов відзначив офіцерів поліції, які в умовах повномасштабної війни продовжують забезпечувати безпеку громадян, виконувати завдання із захисту держави та демонструють високий рівень професіоналізму під час служби.
Вони йдуть уперед там, де інші зупиняються. Бачать можливість там, де більшість бачить лише загрозу. Тримають стрій тоді, коли навколо — зимова пастка, холод, тиша і ворог. Так працює штурмовий підрозділ ГУР МО України «Артан Х» — бойова складова спецпідрозділу «Артан».
Начальник Головного управління Національної поліції в Полтавській області Євген Рогачов зустрівся з курсантами закладів вищої освіти системи МВС України, які розпочали практичне стажування у підрозділах поліції регіону.
Командир спецпідрозділу ГУР МО України «Артан» Віктор Торкотюк відверто говорить про умови, в яких сьогодні працюють українські захисники. Без прикрас і пафосу — про складність, ризики та щоденну напругу, що стала частиною служби.
Колишній депутат британського парламенту Джек Лопресті долучився до 12-ї бригади спеціального призначення "Азов" однойменного 1-го корпусу Національної гвардії України. Про це він повідомив у соцмережі X.
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з новопризначеним Верховним комісаром ООН у справах біженців Бархамом Саліхом, під час якої, зокрема, обговорили наслідки, які спричинили російські удари по українській енергосистемі, та необхідну допомогу.
Досвід місцевих влад України, які ефективно ліквідують наслідки обстрілів країни-агресорки, центральна влада держави хоче поширити на всі регіони країни. Йдеться перш за все про ліквідацію наслідків ворожих ударів по критичній інфраструктурі міст – по опаленню, водо- й електропостачанню тощо.