В Києві презентували книгу пам'яті про українських в'язнів концтабору Маутгаузен
21 вересня в "Укрінформі презентували книгу "В'язні з України в концтаборі Маутгаузен: історія та пам'ять". У виданні зібрані раніше невідомі історії колишніх політв'язнів австрійського табору смерті з України.
Як зазначила одна із авторок книги, кандидатка історичних наук Тетяна Пастушенко, на початку травня, в день визволення Маутгаузена в Австрії збираються десятки тисяч людей, аби вшанувати пам'ять загиблих у концтаборі. З 1992 року у заході беруть участь і представники України – тож ідея створення книги належить Надзвичайному і Повноважному послу України в Республіці Австрія Олександру Щербі.
"Не зважаючи на численність свідків з України, які були у цьому нацистському таборі, ви не зустрінете згадки про українських в'язнів – ні в експозиції музею, ні в книгах, які до цього часу виходили, ні в документах нацистського табору, тому що українців не позначали в них, адже держави Україна на той час не було. Тому вихід цієї книги – це подія надзвичайної ваги", – розповіла Пастушенко.
Автор ідеї книги Олександр Щерба додав, що книга, на його думку, вийшла дуже "людська", історії колишніх в'язнів записані в ній майже без редакції: "Якщо людина розмовляла російською мовою, вони записані російською, якщо українською – українською, якщо суржиком – суржиком".
Голова Українського інституту книги Антон Дробович підкреслив, що українське суспільство дуже постраждало через злочини нацизму, і публікація цієї книги – це не лише відновлення гідності, але й застереження проти людиноненависницьких практик, які здатні здійснювати тоталітарні режими: "Навіть по сусідству ми бачимо країни, які проявляють потяги до тоталітарних практик. Тому ми повинні пам'ятати про ці злочини і розказувати про них. Ця книга живими голосами свідків не дасть їх забути".
Дробович також наголосив, що на сьогодні в Україні бракує студій, які б вивчали долі військовополонених, жертв війни і в'язнів концтаборів з України. Адже у збірному понятті "радянський військовополонений" губилися всі народи-вихідці із Радянського Союзу, тому видання цієї книги може стати каталізатором до вивчення цієї "темної сторінки історії".
Долучився до обговорення через скайп-зв'язок також колишній в'язень концтаборів Терезін, Аушвіц, Маутгаузен, Лінц-3 Ігор Маліцький, чиї спогади також потрапили до книги. Чоловік зазначив, що не всі люди розуміють, що таке концтабір, або ж надто узагальнюють інформацію: "Кожен концтабір – це окрема тема. Наприклад, Бухенвальд порівняно із Маутгаузеном – це був курорт. Мене часто запитують, як я вижив. Мені допомогли мої "колеги", інші в'язні. Бо без дружби вижити там було неможливо. Ця книга – це скарб для істориків".
Як зазначили учасники зустрічі, книга "В'язні з України в концтаборі Маутгаузен: історія та пам'ять" доступна не лише у паперовому, але й у електронному варіанті – знайти її можна на сайті Інституту національної пам'яті.
Раніше ASPI news писало, що політв'язень кремля Ізмаїл Рамазанов закликав підтримати бранців Хізб ут-Тахрір. Також повідомлялося, що жертва катувань у Донецьку Ірина Довгань розповіла про власний досвід тортур.
Український військовий льотчик увійшов до історії, встановивши світовий рекорд зі знищення дронів Shahed. Його досягнення стало символом стійкості та професіоналізму українських Повітряних сил, які щодня боронять небо від російських атак.
Військова омбудсменка наголосила, що кількість бажаючих служити в ТЦК майже зведена до нуля, що ставить під сумнів ефективність нинішньої системи мобілізації. За її словами, суспільство втомлене війною, а довіра до військових структур знижується, що ускладнює процес комплектування армії.
У відповідь на різкі заяви прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який назвав українську політику “абсурдною”, Київ відкрив нове угорськомовне радіо. Його мета — пояснити позицію України, розвінчати міфи та донести правдиву інформацію до угорців, які проживають як у самій Угорщині, так і на Закарпатті.
За минулий рік до офісу омбудсмена надійшло понад шість тисяч звернень щодо порушень мобілізаційних процедур. Це свідчить про те, що мобілізація, яка є критично важливою для оборони країни, водночас породжує серйозні соціальні конфлікти та потребує системного врегулювання.
Федір Веніславський повідомив, що найближчим часом в Україні буде ухвалено рішення про посилення мобілізаційних заходів. За його словами, держава більше не може дозволити собі залишати поза увагою тих, хто досі мав відстрочку чи особливий статус.
Організація Об’єднаних Націй офіційно закрила програму фінансової допомоги українським біженцям у Європі. Це рішення означає, що десятки тисяч людей, які покинули Україну через війну, більше не отримуватимуть регулярних виплат.
Кирило Буданов підкреслив, що головним чинником відновлення України після війни є повернення громадян, які нині перебувають за кордоном. За його словами, саме люди є фундаментом економіки, і без їхньої участі будь-які плани відбудови залишаться лише на папері.
Олександр Сирський оцінив ефективність мобілізації в Україні як середню, підкресливши, що головний виклик сьогодні — не нестача боєприпасів, а потреба у навчених та вмотивованих військових.
Міністерство цифрової трансформації України спростувало чутки про можливість отримання повісток через застосунок “Дія”. У відомстві наголосили, що жодних планів щодо створення електронних повісток немає, а сервіс і надалі залишатиметься платформою для державних послуг, а не інструментом мобілізації.
Українські військові заявили, що процес демобілізації буде відбуватися поетапно та з чіткими правилами, аби гарантувати справедливість і прозорість для всіх, хто проходить службу.
Український військовий льотчик увійшов до історії, встановивши світовий рекорд зі знищення дронів Shahed. Його досягнення стало символом стійкості та професіоналізму українських Повітряних сил, які щодня боронять небо від російських атак.
Військова омбудсменка наголосила, що кількість бажаючих служити в ТЦК майже зведена до нуля, що ставить під сумнів ефективність нинішньої системи мобілізації. За її словами, суспільство втомлене війною, а довіра до військових структур знижується, що ускладнює процес комплектування армії.
У відповідь на різкі заяви прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який назвав українську політику “абсурдною”, Київ відкрив нове угорськомовне радіо. Його мета — пояснити позицію України, розвінчати міфи та донести правдиву інформацію до угорців, які проживають як у самій Угорщині, так і на Закарпатті.
За минулий рік до офісу омбудсмена надійшло понад шість тисяч звернень щодо порушень мобілізаційних процедур. Це свідчить про те, що мобілізація, яка є критично важливою для оборони країни, водночас породжує серйозні соціальні конфлікти та потребує системного врегулювання.