В Києві презентували книгу пам'яті про українських в'язнів концтабору Маутгаузен
21 вересня в "Укрінформі презентували книгу "В'язні з України в концтаборі Маутгаузен: історія та пам'ять". У виданні зібрані раніше невідомі історії колишніх політв'язнів австрійського табору смерті з України.
Як зазначила одна із авторок книги, кандидатка історичних наук Тетяна Пастушенко, на початку травня, в день визволення Маутгаузена в Австрії збираються десятки тисяч людей, аби вшанувати пам'ять загиблих у концтаборі. З 1992 року у заході беруть участь і представники України – тож ідея створення книги належить Надзвичайному і Повноважному послу України в Республіці Австрія Олександру Щербі.
"Не зважаючи на численність свідків з України, які були у цьому нацистському таборі, ви не зустрінете згадки про українських в'язнів – ні в експозиції музею, ні в книгах, які до цього часу виходили, ні в документах нацистського табору, тому що українців не позначали в них, адже держави Україна на той час не було. Тому вихід цієї книги – це подія надзвичайної ваги", – розповіла Пастушенко.
Автор ідеї книги Олександр Щерба додав, що книга, на його думку, вийшла дуже "людська", історії колишніх в'язнів записані в ній майже без редакції: "Якщо людина розмовляла російською мовою, вони записані російською, якщо українською – українською, якщо суржиком – суржиком".
Голова Українського інституту книги Антон Дробович підкреслив, що українське суспільство дуже постраждало через злочини нацизму, і публікація цієї книги – це не лише відновлення гідності, але й застереження проти людиноненависницьких практик, які здатні здійснювати тоталітарні режими: "Навіть по сусідству ми бачимо країни, які проявляють потяги до тоталітарних практик. Тому ми повинні пам'ятати про ці злочини і розказувати про них. Ця книга живими голосами свідків не дасть їх забути".
Дробович також наголосив, що на сьогодні в Україні бракує студій, які б вивчали долі військовополонених, жертв війни і в'язнів концтаборів з України. Адже у збірному понятті "радянський військовополонений" губилися всі народи-вихідці із Радянського Союзу, тому видання цієї книги може стати каталізатором до вивчення цієї "темної сторінки історії".
Долучився до обговорення через скайп-зв'язок також колишній в'язень концтаборів Терезін, Аушвіц, Маутгаузен, Лінц-3 Ігор Маліцький, чиї спогади також потрапили до книги. Чоловік зазначив, що не всі люди розуміють, що таке концтабір, або ж надто узагальнюють інформацію: "Кожен концтабір – це окрема тема. Наприклад, Бухенвальд порівняно із Маутгаузеном – це був курорт. Мене часто запитують, як я вижив. Мені допомогли мої "колеги", інші в'язні. Бо без дружби вижити там було неможливо. Ця книга – це скарб для істориків".
Як зазначили учасники зустрічі, книга "В'язні з України в концтаборі Маутгаузен: історія та пам'ять" доступна не лише у паперовому, але й у електронному варіанті – знайти її можна на сайті Інституту національної пам'яті.
Раніше ASPI news писало, що політв'язень кремля Ізмаїл Рамазанов закликав підтримати бранців Хізб ут-Тахрір. Також повідомлялося, що жертва катувань у Донецьку Ірина Довгань розповіла про власний досвід тортур.
Спецпідрозділ Головного управління розвідки МО України «Артан» здійснив серію результативних наступальних дій на Запорізькому напрямку, повернувши контроль над ключовими позиціями поблизу Степногірська.
У четверті роковини з дня загибелі бійців батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Полтава» Олександра Білаша та Володимира Володіна в Полтаві відбулися заходи з ушанування їхньої пам’яті.
Віцепрезидент Асоціації спортивної боротьби м. Києва Михайло Бугай в інтерв’ю АСПІ заявив, що підтримка дитячого спорту під час війни є питанням національної безпеки, а українські чемпіони з боротьби мають бути прикладом і отримувати системну державну підтримку.
25 лютого 2026 року в Полтаві відбувся круглий стіл у форматі відкритого діалогу, присвячений об’єднанню зусиль для вирішення актуальних питань підтримки ветеранів і ветеранок та членів їхніх родин. Ініціатором зустрічі став начальник поліції Полтавщини Євген Рогачов.
У четверті роковини від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Полтаві відбулися заходи з нагоди Національного дня молитви. До спільної молитви долучилися керівництво області, правоохоронці, військовослужбовці, родини загиблих захисників і захисниць, представники освіти, культури, громадських організацій та духовенства.
Голова Національної поліції України Іван Вигівський повідомив про ухвалення Верховною Радою України законопроєкту № 14194, ініційованого Кабінетом Міністрів України, який передбачає внесення змін до статті 50 Закону України «Про Національну поліцію» щодо окремих питань перевірки кандидатів на службу.
Війна змінює не лише кордони — вона змінює свідомість. Сьогодні український спорт уже давно вийшов за межі арен, килимів і стадіонів. Він став частиною національного спротиву.
Коли країна воює, кожен фронт має значення. Є фронт бойовий. Є інформаційний. Є економічний. Але є ще один — не менш важливий — фронт формування сили нації. І цей фронт проходить через спортивні зали, борцівські килими та дитячо-юнацькі школи.
Сьогодні, 24 лютого 2026 року — чотири роки з початку повномасштабної війни проти України. У роковини вторгнення в Києві близько 7 000 учасників зібралися в межах Національного дня молитви за Україну. Ініціатором та активним учасником заходу стала ГО «Тінь», яка об’єднала представників своїх осередків з різних регіонів держави, їхні родини та небайдужих громадян.
Спецпідрозділ Головного управління розвідки МО України «Артан» здійснив серію результативних наступальних дій на Запорізькому напрямку, повернувши контроль над ключовими позиціями поблизу Степногірська.
У четверті роковини з дня загибелі бійців батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Полтава» Олександра Білаша та Володимира Володіна в Полтаві відбулися заходи з ушанування їхньої пам’яті.
Віцепрезидент Асоціації спортивної боротьби м. Києва Михайло Бугай в інтерв’ю АСПІ заявив, що підтримка дитячого спорту під час війни є питанням національної безпеки, а українські чемпіони з боротьби мають бути прикладом і отримувати системну державну підтримку.