Як інвестфонд Віталія Хомутинніка заробив на акціях платформи Zoom, - Forbes

У минулому народний депутат, глава Cascade Investment Fund Віталій Хомутиннік повністю занурився у бізнес. З 2019 року він освоює венчурні інвестиції – розмір кожної становить до $10–15 млн – і планує нарощувати активність в цьому напрямку.

Хомутинник розповів Forbes, які стратегії використовує для розвитку свого фонду, скільки витрачає на гольф і як змінилася прибутковість його венчурного портфеля. Пряма мова скорочена і відкоригована для ясності.

Основа мого підходу до інвестицій – диверсифікація. Раніше 100% портфеля Cascade Investment Fund становили прямі інвестиції у різні сектори української економіки: агросектор, газовидобуток, фінанси, девелопмент, харчову переробку. Років 10 років тому почали інвестувати у публічні компанії, а у 2019-му створили венчурний напрямок, який займав 10% портфелю. У планах – довести його частку до 50%.

Фонд спеціалізується на довгострокових інвестиціях. Стратегії вибираємо помірно-ризикові. Намагаємося не працювати спекулятивно, але все залежить від таймінгу і ринкової пропозиції.

Нещодавно Cascade Investment Fund продав частину газового бізнесу (JKX Oil & Gas). У стадії завершення продаж агрохолдингу Cascade Agro, який за 15 років приніс нам хороші дивіденди. Його, швидше за все, купить український бізнесмен. До кінця року плануємо реалізувати ряд великих проєктів у девелопменті. Восени 2021 року має відкритися найбільший в Україні ТРЦ Respublika Park. Завершено проєктні роботи по ТРЦ «Вирлиця». Прибутковість ТРЦ планується в районі 20%. Є кілька цікавих проектів в харчовій промисловості.

Перспективніше за все інвестувати у нові технологічні компанії. У 2019 році ми створили окремий напрямок Cascade Ventures, на рахунку якого вже близько 20 угод. Серед них три єдинорога – Playco, Discord і Wefox – і такі швидкозростаючі компанії, як Petal, McMakler і Meero. Перспективні проєкти шукають для нас дві команди – одна у Сан-Франциско, друга в Європі. Цьому напрямку я приділяю максимум уваги, тому проводжу більшу частину часу за кордоном. Радує, що цікаві проєкти почали з'являтися і в Україні.

Ми вичікуємо кращого часу для покупки або продажу фундаментально сильних бізнесів. Часом це відбувається тоді, коли тобі найбільше не хочеться їх продавати. Події, які призводять до просідання ринків і вимушеного продажу відмінних бізнесів, створюють хороші можливості для покупок. У 2019 році такі приводи створювала торгова війна США з Китаєм, в 2020-му – пандемія. Кризи виробили у нас якийсь імунітет, тому такі ситуації сприймаємо як можливості, а не труднощі. Більшість значущих надбань мій інвестиційний фонд робив якраз за часів турбулентності.

Ми завжди тримаємо cash equivalents: депозити, корпоративні та державні бонди, акції публічних компаній, які можна швидко продати, якщо з'явиться об'єкт для покупки. З цією метою використовуємо також ф'ючерси, деривативи, хеджирування.

Ніколи не захоплювався кредитами – ні в особистих фінансах, ні в бізнесі. Хоча зараз в Україні вперше непоганий час для позик, враховуючи нинішні ставки для бізнесу. Ми розглядаємо можливість залучення кредитних коштів для розвитку девелоперських проєктів.

Ми інвестували у біткоїн, коли його ціна сягнула $20 000. Потім вона впала до $6000. Закрили цю позицію десь посередині. Зокрема через те, що не було чіткого механізму купівлі/продажу. Не виключаю, що до інвестицій у криптовалюту ми ще повернемося.

Захоплююся гольфом. Півтора роки тому я очолив Всеукраїнську федерацію гольфу. На фінансування Федерації та інших соціальних/благодійних проєктів витрачаю близько $2 млн на рік.

Інвестиційний портфель складаю самостійно. Досвід спілкування з інвестиційними радниками показав, що все зводиться до рекомендацій купувати корпоративні і держоблігації, а також акції всім відомих компаній. За подібні поради береться чимала комісія. Але вони, відверто кажучи, не відрізняються креативністю. Тому інвестиційна стратегія і підходи були сформовані нашою командою. Ми самостійно вивчали досвід американських інвестфондів, набиваючи гулі. Наші кращі вчителі – ми самі.

Мої авторитети в інвестиціях – Бенджамін Грехем і його послідовник Воррен Баффет. Мені подобається цитата з книги Грехема «Розумний інвестор», яка вперше вийшла у 1949 році: «Розумний інвестор – це реаліст, який продає акції оптимістам і купує у песимістів». Стежу за тим, що говорять і роблять Пітер Тіль і Бен Хоровіц. Сміливості і креативності можна повчитися у Рея Даліо і короля SPACів Чамата Паліхапітії.

Намагаюся не давати порад щодо особистих фінансів. В інвестиціях є таке поняття як «greed and fear»: не боятися купувати, коли є можливість, і в той же час не скупитися і не продавати за першої ж зручної нагоди. Хоча на практиці все буває інакше. Ми купили акції компанії Zoom ще до IPO по $25 за акцію. Акції виросли до $100, і ми їх продали. А з початком пандемії акції Zoom виросли майже до $600. З одного боку, ми заробили. З іншого – впустили ще більші можливості.