Зеленський запускає новий захист культурної спадщини: національні святині України отримають особливий статус

Президент Володимир Зеленський доручив уряду та Верховній Раді підготувати закон, який має визначити статус національних святинь України та встановити додаткові механізми їхнього захисту. 

Ініціатива передбачає посилення охорони найважливіших історичних і культурних об’єктів, відповідальність за їхнє знищення, а також залучення міжнародної допомоги й російських репарацій для збереження української спадщини.

Про необхідність нового законодавства Володимир Зеленський заявив під час заходів із нагоди 975-річчя Києво-Печерської лаври. Глава держави повідомив, що вже підписав відповідний указ, присвячений заходам із захисту українських національних святинь, а також обговорив подальші кроки з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком.

За задумом президента, закон має чітко визначити, які об’єкти культурної спадщини можуть отримати особливий статус, та встановити конкретні механізми їхнього збереження на всій території України. Йдеться про пам’ятки, які мають виняткове історичне, духовне або культурне значення для українського народу та відіграли важливу роль у формуванні української нації й державності.

Указ передбачає, що Кабінет Міністрів має розробити відповідний законопроєкт до 24 серпня — Дня Незалежності України. У документі повинні бути прописані критерії, за якими той чи інший об’єкт зможе отримати статус національної святині.

До потенційного переліку планують включати об’єкти, які вже мають статус пам’яток національного значення або входять до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Особлива увага приділятиметься місцям, які є центрами історичної пам’яті, духовності та культури українців.

Новий статус має означати не лише символічне визнання. Закон повинен визначити додаткові заходи охорони таких об’єктів, порядок формування відповідного переліку та повноваження державних органів у сфері їхнього захисту. Передбачається також можливість реалізації окремих державних програм із фінансування та збереження національних святинь відповідно до міжнародних стандартів.

Окремим напрямом стане відповідальність за знищення або пошкодження об’єктів, які отримають статус національних святинь. Таким чином, держава планує не просто створити символічний список найважливіших пам’яток, а сформувати для них окрему систему правового захисту.

Ініціатива Зеленського безпосередньо пов’язана з необхідністю збереження культурної спадщини в умовах російської агресії. Від початку повномасштабного вторгнення українські історичні та культурні об’єкти неодноразово ставали жертвами російських атак. Руйнування пам’яток створює загрозу не лише для окремих будівель, а й для матеріальних свідчень української історії.

Одним із найбільш резонансних прикладів цього року став удар російського безпілотника по Успенському собору Києво-Печерської лаври. Російський дрон влучив у головний храм комплексу в ніч на 15 червня. Києво-Печерська лавра при цьому є частиною об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Саме такі випадки демонструють, чому питання додаткового захисту культурних об’єктів набуває для України не лише культурного, а й безпекового та міжнародного значення. Знищення історичних пам’яток під час війни може мати наслідки, які виходять далеко за межі фізичного пошкодження конкретної споруди.

Окремий блок президентського указу стосується роботи України з ЮНЕСКО. Кабінет Міністрів має продовжувати підготовку та просування українських об’єктів для включення до Списку всесвітньої спадщини. Водночас уряд має вдосконалити державну політику охорони пам’яток з урахуванням умов російської агресії.

Важливу роль у міжнародному напрямі відведено Міністерству закордонних справ. Українська дипломатія повинна активніше інформувати світ про злочини Росії проти культурної спадщини України та домагатися притягнення держави-агресора до відповідальності.

Передбачається також використання міжнародних коштів, майбутніх репарацій та інших фінансових стягнень із Росії для відновлення й реставрації українських пам’яток. Таким чином, Київ прагне пов’язати питання відповідальності Росії за культурні злочини з практичним фінансуванням відбудови пошкодженої спадщини.

За словами Зеленського, закон має створити чіткі правила не тільки для самих пам’яток, а й для держави та установ, які відповідають за їхнє збереження. Окремі можливості для музейних колекцій та інших об’єктів культурної спадщини також мають бути розширені.

У цьому контексті нова ініціатива президента є частиною ширшої політики щодо переосмислення ставлення держави до української історичної спадщини. Йдеться про формування системи, за якої найбільш значущі для української державності та національної пам’яті об’єкти отримають підвищений рівень захисту.

Водночас законопроєкт ще має пройти парламентський шлях. Спочатку уряд повинен підготувати текст документа, після чого його розглядатиме Верховна Рада. Саме парламент має визначити остаточні юридичні механізми та перелік положень, які будуть закріплені в законі.

Паралельно держава продовжує роботу над іншими проєктами у сфері історичної пам’яті. Зокрема, Верховна Рада вже підтримала ініціативу щодо створення Українського національного пантеону, для якого уряд визначив територію Києво-Печерської лаври.

У підсумку Володимир Зеленський пропонує перевести захист ключових українських пам’яток із площини окремих рішень та декларацій у чітко визначену законом систему. Національні святині мають отримати спеціальний статус, додаткові гарантії охорони та державні механізми фінансування збереження. На тлі російської війни проти України ця ініціатива покликана не лише захистити історичні об’єкти від подальших атак, а й закріпити відповідальність за їхнє знищення та домагатися від Росії ресурсів для майбутнього відновлення.