Зеленський у 975-річчя Києво-Печерської Лаври закликав посилити її захист і назвав удар РФ по святині проявом варварства

Президент Володимир Зеленський під час урочистостей із нагоди 975-річчя Києво-Печерської лаври наголосив на необхідності посилити захист українських культурних і духовних пам’яток. 

Глава держави нагадав про російський удар по Успенському собору та заявив, що Україна має домагатися більшої міжнародної підтримки для збереження своєї спадщини, зокрема на окупованих територіях.

У Києві відбулися урочисті заходи з нагоди 975-річчя Києво-Печерської лаври, яка є одним із найважливіших історичних і духовних комплексів України. Участь у них взяв Володимир Зеленський. Президент використав цю дату не лише для привітання, а й для привернення уваги до загроз, які російська агресія створює для української культурної та духовної спадщини.

За словами Зеленського, Україна повинна особливо берегти свої національні святині, оскільки війна поставила під загрозу не тільки життя людей та інфраструктуру, а й пам’ятки, пов’язані з історією, культурою та духовністю країни. Президент наголосив, що російські удари по таких об’єктах мають розглядатися як частина ширшої агресії проти української ідентичності.

Окремо глава держави згадав російську атаку на Києво-Печерську лавру. Він різко відреагував на сам факт удару по одному з найвідоміших духовних центрів України, зазначивши, що для цього потрібно було проявити надзвичайну зневагу до історичної та культурної спадщини. Зеленський наголосив, що Росія вже продемонструвала таке ставлення своїми діями.

Йдеться про атаку на Київ у ніч проти 15 червня. Під час масованого російського удару безпілотник влучив у дах Успенського собору на території Києво-Печерської лаври, після чого там виникла пожежа. Згодом було встановлено, що внаслідок атаки постраждали дах та внутрішні приміщення храму.

Для України цей інцидент став особливо резонансним через історичне значення лаври. Києво-Печерський монастирський комплекс є частиною об’єкта, внесеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тому пошкодження його споруд має не лише український, а й міжнародний вимір.

Зеленський під час виступу подякував представникам ЮНЕСКО, які були присутні на заходах, однак водночас закликав міжнародну організацію та держави-партнери робити значно більше для захисту української спадщини. За його словами, необхідно домагатися того, щоб українські пам’ятки, які відповідають критеріям світової спадщини, отримували відповідний статус, увагу та можливості для відновлення.

Президент також наголосив на необхідності посилити міжнародну політичну та санкційну роботу. На його думку, захист культурних і духовних пам’яток не може обмежуватися реставрацією вже пошкоджених об’єктів. Україна повинна створювати міжнародні механізми, здатні стримувати Росію від подальших атак на культурну спадщину.

Окрему увагу Зеленський приділив пам’яткам на тимчасово окупованих територіях. Він заявив про необхідність захищати українські святині на всій території держави, включно з Кримом та іншими районами, які нині перебувають під контролем Росії. У цьому контексті питання культурної спадщини безпосередньо пов’язується із захистом української територіальної цілісності.

Під час урочистостей президент також повідомив про підписання указу щодо захисту національних святинь українського народу. Документ має стати основою для подальшого створення окремої системи державного захисту таких об’єктів.

За словами Зеленського, до Дня Незалежності України має бути підготовлений відповідний законопроєкт. Його вже обговорили з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Президент закликав парламентарів підтримати документ після його внесення до парламенту.

Майбутній закон має визначити, які саме об’єкти отримуватимуть статус національних святинь, а також передбачити конкретні механізми їхнього захисту. Йдеться про створення додаткових можливостей для установ і команд, які відповідають за збереження пам’яток, музейних колекцій та інших елементів української спадщини.

Особливий статус, за задумом президента, повинен мати не лише символічне значення. Він має розширити фінансові, юридичні та політичні можливості для захисту таких об’єктів. Це особливо важливо в умовах війни, коли пам’ятки можуть опинитися під загрозою як через безпосередні ракетні та дронові удари, так і через окупацію територій.

Зеленський підкреслив, що Україна повинна зберегти культурні надбання для наступних поколінь попри російські атаки. Водночас він пов’язав цю роботу з міжнародним партнерством і діяльністю ЮНЕСКО. На його думку, Україна та міжнародна спільнота можуть зробити більше для того, щоб українські пам’ятки отримували належне визнання та захист.

Під час заходів із нагоди ювілею лаври Зеленський разом із генеральним директором ЮНЕСКО Халедом Ель-Енані відкрив виставку «Духовні скарби нації. Ризниця Києво-Печерської лаври». Експозиція стала частиною заходів, присвячених 975-річчю комплексу, і продемонструвала значення лаври як осередку української духовної та культурної спадщини.

Проблема міжнародної реакції на пошкодження лаври залишається окремим питанням. В українському Міністерстві закордонних справ раніше критикували ЮНЕСКО за те, що організація не назвала Росію безпосередньо відповідальною за пошкодження об’єкта. У Києві вважають, що така позиція не відповідає завданню міжнародної організації із захисту світової культурної спадщини.

Таким чином, 975-річчя Києво-Печерської лаври стало для Володимира Зеленського приводом порушити значно ширше питання — як Україна має захищати історичні та духовні пам’ятки під час війни. Президент пов’язав російські удари по культурних об’єктах із необхідністю посилення міжнародного тиску на Москву, закликав до активнішої роботи з ЮНЕСКО та оголосив про підготовку законодавства, яке має закріпити особливий статус національних святинь України.