Кліматичний саміт ООН має величезне значення для світового бізнесу, - Фукс

Вчені стверджують, що на кінець століття нашій планеті загрожує підвищення температури на 2,6°C. Запобігання кліматичній катастрофі, що насувається, є в центрі уваги лідерів 200 країн, які зустрілися в Глазго на масштабній Конференції ООН з питань зміни клімату COP26.

Саміт у Великій Британії — другий за важливістю після зустрічі в Парижі 2015 року. Вчені, активісти, і, звичайно, бізнес чекали саміту в Глазго з нетерпінням і тривогою, пише у своєму телеграм-каналі відомий бізнесмен і меценат Павло Фукс.

За підрахунками ООН, щоб зупинити потепління, до 2050 року потрібно дійти до вуглецевої нейтральності. Для цього до 2025 року доведеться повністю відмовитись від вирубування лісу, до 2035 року – від вугілля. До 2040-го всі мають пересісти на електрокари, а до 2045-го — повністю перейти на чисту енергію.

6 років тому за підсумками саміту було прийнято Паризьку кліматичну угоду. Вона закріпила глобальну мету — недопущення підвищення температури планети більш ніж на 2°C (порівняно з доіндустріальним рівнем). Але за цей час так і не було вжито серйозних кроків для її досягнення. Пандемія лише поставила кліматичну боротьбу на паузу.

Тепер понад 600 великих інвесторів із загальним капіталом близько $46 трлн чекають від світових лідерів більш рішучих дій та конкретних планів. Паризька угода передбачала щорічні інвестиції у розмірі $100 млрд. Стільки найбагатші країни світу мали виділяти бідним на боротьбу з потеплінням та його наслідками. Вони ж цього не зробили.

100 країн, що розвиваються, напередодні зажадали фінансову допомогу. На фінансування розраховує й Україна. Ключове питання — які сфери та у які терміни зможуть отримати субсидування.

Як зазначив Павло Фукс, нова глобальна мета після саміту у Глазго — недопущення підвищення температури планети на 1,5°C. Відмова від вугілля є ключовим, але болючим для економіки кроком для стримування потепління. Велика Британія, яка приймає саміт, і генсек ООН виступають за повну відмову до 2030 року для розвинутих країн і до 2040 року для інших.

У питанні зупинки вирубки лісу лідери вже дійшли спільного знаменника. Ось тільки встановили крайній термін – 2030 рік, а не 2025-й. Індія як третя країна з емісії CO2 на саміті оголосила про план прийти до нульових викидів до 2070 року — із запізненням на 20 років.
 
Інвестори очікують досягнення домовленості щодо розробки чітких планів декарбонізації для кожної окремої сфери життєдіяльності. Найбільш "брудні" сектори економіки мають звітувати про свої плани скорочення викидів. Виробники повинні контролювати свій вплив на клімат на всіх етапах постачання. Ймовірно, обговорюватиметься і напрацювання спільної позиції щодо оподаткування тих, хто не поспішає переформатувати своє виробництво, зазначає бізнесмен.

Паризькою угодою передбачено такий механізм, як податок на кожну тонну викидів вуглецю. Австрія, наприклад, імплементує його з 2022 року: стягуватимуть 30 євро за кожну тонну викидів СО2. Але за шість років ця практика, як і інші позиції угоди, не стала повсюдною.

Глобальне потепління давно перестало бути гаслом. Тепер це є ключовим чинником для трансформації економіки всіх країн. Бізнесу та громадянському суспільству важливо вже почати адаптуватися, зазначає Павло Фукс.

Раніше Павло Фукс розповів про правильну стратегію, яку було обрано Південною Кореєю для стрімкого ривка у розвитку. Після війни Південна Корея понад десять років залишалася однією з найбідніших країн світу, а зараз – це 10-та економіка у світі та 4-та економіка Азії. Також Павло Фукс розповів, скільки металу споживає людство та чому це так важливо.