Досягнення та недоліки парламенту восьмого скликання

З початку незалежності України Верховна Рада встигла попрацювати вісім каденцій. 11 липня під куполом парламенту було проведено останнє засідання восьмого скликання. Останній склад парламенту суттєво відрізнявся від усіх попередніх і на нього були найбільші сподівання.

В першу чергу, у цьому скликанню не було комуністів, принаймні офіційно. По-друге, склад Ради оновився на 70%, а по-третє, вибори до парламенту відбувалися в той час, коли Крим був окупований, а на Донбасі йшла повноцінна війна, і вся країна готувалась до повномасштабного вторгнення військ Росії в Україну.

Це було однією з причин, чому в парламент зайшло так багато людей з фронту.

Вперше в історії, один із депутатів дійсно хотів знищити Верховну Раду та навіть побути за це в слідчому ізоляторі. Надія Савченко все ж повернулась до роботи і навіть створила свою власну партію, але жодних терактів так і не вчиняла.

У цьому скликанні було два голови: Володимир Гройсман до 14 квітня 2016 року і Андрій Парубій – до цього часу.
27 жовтня 2014 року восьме скликання почало свою роботу. Менше ніж за місяць була сформована коаліція "Європейська Україна". У ній 73 сторінки і 17 глобальних реформ з багатьма підпунктами.

Основний акцент коаліційної угоди направлений на зміцнення і захист суверенітету та недоторканості кордонів, а також підвищення добробуту громадян. Дійсно успішними можна назвати лише перші пункти коаліційної угоди.
Проте припинення діяльності коаліції досі не має чіткого визначення. Існує думка, що вона припинена 2016 року, коли “Радикальна партія” вийшла з неї, за іншою думкою, вона припинила існування з виходу “Народного Фронту” напередодні виборів у 2019 році.

Реформа системи національної безпеки і оборони

В першу чергу бла сформована нова Воєнна доктрина. Хоч це відноситься до повноважень президента, але в рамках військової загрози це теж можна віднести до реформування. Закон "Про оборону України" значно оновився, відповідаючи викликам. Українська армія стала більше відповідати стандартом НАТО і не тільки у формі, а і у комплектації, оплаті та системи підпорядкування. Українська армія була визнана восьмою у рейтингу найбільш боєздатних армій Європи. В Україну повернулась Національна гвардія.
Варто зазначити, що Служба безпеки України, реформування якої було передбачено в угоді, і про яку говорилось чи не найбільше, особливих реформ не відчула. Більше того, за п'ять років довіра до СБУ набагато знизилась, навіть порівнюючи з правлінням Януковича.

Конституційна реформа

Вона передбачала формування відповідального процесу внесення змін до Конституції. Даний елемент мав всього три пункти і вони стосувались створення Тимчасових та спеціальних слідчих комісій.
При цьому Конституція все ж змінювалась двічі. У 2016 році зміни стосувались правосуддя і статусу суддів та у 2018 році — про зміни стратегічного курсу України, де було визначено, що Україна обирає напрямок на ЄС та НАТО.

Оновлення влади та антикорупційна реформа.

Даний пункт викликав найбільший ажіотаж. Державні чиновники до 2014 року викликали відразу, відповідно був чуттєвий запит на оновлення. Оновлення влади було забезпечено законом "Про люстрацію", який був ухвалений. Чого не можна сказати про антикорупційну реформу. В рамках цієї реформи було створено Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізована атикорупційна прокуратура, Агентство запобігання та протидії корупції. До них додалось Державне бюро розслідувань, якому підслідні віп-чиновники. Навіть змусили чиновників подавати прозору декларацію. Дійсно ці органи були створені та запущені, очільники були обрані за конкурсом, однак все це не знизило рівень корупції. Одна із причин у тому, що не було запущено Антикорупційний суд. Саме він і має займатись корупційними провадженнями. Отже, за результатами сприйняття корупції, можна констатувати, що ця реформа була провалена.

Судова реформа

В рамках реформування судової гілки влади було ухвалено не мало законів та поправок. Судді пройшли обов'язкову переатестацію, але це не завадило недоброчесним суддям лишити за собою місце судді. У суддів суттєво зросла заробітна плата, однак так і не було введено інститут суду присяжних, який був передбачений.
Також в Конституції було внесено зміни щодо підвищення вимог до кандидатів на пост судді, але так і не було знято недоторканості суддів, що було передбачено коаліційною угодою.

Правоохоронна система

Однією з найбільш рекламованою реформою була реформа поліції. Після Революції Гідності, довіра до міліції була знижена майже до нуля, спецпідрозділ "Беркут", який займався побиттям активістів Майдану взагалі викликав ненависть. Реформа не лише створила нову поліцію, а і сталась загальна переатестація поліцейських, зробили новий набір, але багато недоброчесних полісменів поновились на посаді. Проте окремі скандали, які стосуються кадрової політики та окремих поліціянів значно знизили довіру до поліції.
Новонабрані поліцейські пересіли на іноземні автомобілі "Тойота", на яких досить часто і досі потрапляють в ДТП через відсутність кваліфікації. Крім цього, значно підбив рейтинг скандал з вбивством п'ятирічного хлопчика у Переяславі-Хмельницькому.
Міністр внутрішніх справ — єдиний із усіх міністерів, який не був змінений після зміни прем'єра. І саме Арсен Аваков, демонстративно тримаючись за крісло, багато в чому накладає тінь на репутацію поліції.

Реформа виборчого законодавства

Одна із найбільш затребуваних реформ, про які говорили багато років і до парламенту цього скликання — виборчий кодекс. Українська виборча система дійсно дає багато можливостей пробратись до парламенту, а також у місцеву владу, людям з негативною репутацією.
Мажоритарна система дозволяє "гречкосіям" надовго вкорінитись, привласнювати та приватизовувати цілі округи. Прохідних бар'єр у 5% для партій не пускав нові політичні сили брати участь в державних процесах.
Ще одна з вимог — відкриті списки, для того, щоб суспільство самостійно могло визначати склад партії.
Попри масштабний суспільний резонанс та інформаційну кампанію, у 2018 році зміни до виборчого законодавства було провалено.
Відповідно, вибори до парламенту, які відбудуться за тиждень проходитимуть ще за правилами Януковича.
Тільки 11 червня, в останній день роботи парламенту, парламент спромігся ухвалити закон про вибори, де передбачені відкриті списки та відміна мажоритарної системи, проте запрацюють вони лише у 2023 році, якщи президент таки підпише закон

Децентралізація

У 2020 році завершується процес формування Об'єднаних територіальних громад. У 2015 році почалась саме реформа. Територіальним громадам надали значні повноваження, завдяки чому бюджети міст і сіл зросли в рази.
Перерозподіл податкових надходжень призвів до того, що в Україні було збудовано сотні шкіл та інших соціальних споруд.
Проте аудит місцевих бюджетів, який передбачений угодою, так і не був реалізований у повній мірі.
Реформа децентралізації визнана Радою Європи однією із найбільш ефективних.

Гуманітарна реформа

Верхова Рада ухвалила закон про мову, якою передбачено розширення квот на телебаченні та радіоефірі, також українська мова стала загальнообов'язковою для державних службовців. Для отримання громадянства, усі бажаючі мають скласти іспит, чого не було раніше.
Саме "мовне законодавство" викликало жваву дискусію, адже це один із факторів, який експлуатувала держава-агресор і мотивувала агресивні дії щодо України. Закон "Про мову" ще більш посилив дану риторику, попри те, що для громадянина будь-якої країни даний закон не несе жодних загроз.
Релігійне питання теж було одним із ключових, хоча не вказане у коаліції. Пропи це, президент Порошенко спромігся добитись отримання Томосу про автокефалію. У свою чергу Верховна Рада ухвалила закон про перехід церков УПЦ МП до нової церкви з обов'язковою назвою "Російського патріархату". Частина служителів культу російської церкви в Україні протестувала, але закон все ще діє.

Реформа охорони здоров'я

Однією із реформ, які викликають протиріччя є реформа охорони здоров'я. В Україні збалансували приватних та державних лікарів та запровадили систему сімейних лікарів. Пацієнтів змусили підписувати особистий договір з сімейним лікарем і саме це є ознакою, за якою лікарям нараховувались заробітні плати.
Варто зазначити, що це дозволило збільшити зарплатню в кілька разів окремим лікарям. Проте саме це призвело до закриття значної кількості лікарень та зменшення державних дотацій на місцеві лікарні. Саме це спонукає людей вимагати покращення та поглиблення реформування цієї галузі.

Парламент восьмого скликання дійсно багато зробив для поглиблення гуманітарної сфери, закон “Про декомунізацію”, “Про мову”, “Про створення інститут національної пам’яті” збільшив національно-патріотичні орієнтації суспільства.

Проте, економічна сфера була відверто провалена, законодавчі ініціативи цього скликання мало стосувались питання податків, покращення інвестиційного клімату та економічної інфраструктури, через що недовіра до парламенту цього скликання наразі більше 80%, запит на оновлення депутатів дійсно досяг свого історичного максимуму.

Дане скликання, як і деякі попередні обіцяло скасувати недоторканість депутаів, однак так і не виконало цю обіцянку.