Епохальний день змін чи початок хаосу

День 20 травня мав стати простою формальністю, але став генератором грандіозних змін в політичному житті країни з невідомими наслідками.

Президент України Володимир Зеленський урочисто присягнув на вірність Україні, і це стало чи не єдиною подією, яка не викликала подиву і була очікуваною, чого не можна сказати про наступні його кроки.

До цього дня точилося багато розмов стосовно того, ким буде Володимир Зеленський для української політики і які зміни він принесе із собою. Одне із найбільш запитуваних питань стосувалось розпуску Верховної Ради України.

ПЕРЕВИБОРИ

Під час інавгураційної промови, Володимир Зеленський говорив про необхідність змін в країні та початок нової епохи в історії України. Якщо окремі слова у зверненні президента вимагали від аналітиків та політичних експертів розшифрування та дискусій стосовно закладених потаємних смислів, деякі інші заяви були однозначні та не вимагали додаткового трактування.

Так, головною заявою, яка прозвучала від нового президента є розпуск Верховної Ради восьмого скликання.

Тут важливо зануритись у юридичні тонкощі такого рішення та його наслідків.

Нині діючий парламент вступив у свої повноваження 27 листопада 2014 року. Згідно з Конституцією, термін його повноважень спливає через п'ять років – 27 листопада 2019 року.

Однак, у 2016 році Фракція "Батьківщина", а згодом "Радикальна партія Олега Ляшка" заявили про вихід з коаліції, що означало, що коаліція "Європейська Україна" не має більшості і припиняє свою дію. Для повного юридичного оформлення такої дії необхідно було спікеру парламенту Андрію Парубію заявити про факт відсутності коаліції та звернутись до Конституційного суду для затвердження такого факту та розпочати відлік 30 днів для формування нової коаліції.

Але цього зроблено не було. Спікер парламенту не заявляв про відсутність коаліції, а отже формально вона продовжувала функціонувати.

Так чи інакше про ці формальності ніхто не згадував, допоки напередодні президентських виборів, коли соціологічні рейтинги демонстрували лідерство Зеленського, питання про ймовірність розпуску Ради почали звучати чи не з кожного екрану політичного ток-шоу.

І от за три дні до самої інавгурації фракція "Народний Фронт" вирішила офіційно вийти з коаліції та юридично закріпити відсутність коаліції. Законодавчий механізм, у такому випадку, передбачає формування нової коаліції, а якщо така не було утворена, можливість розпуску Ради та призначення перевиборів.

Читайте також: Парламент випередив Зеленського.

Поки народні депутати разом з політичними аналітиками думали про те, чи можливо ще розпустити парламент і як цьому протидіяти, сьогодні Володимир Зеленський під час інавгурації чітко заявив про те, що він розпускає Верховну Раду і навіть не дав пояснення підстав.

У Центральній виборчій комісії вже відреагували на це. Так, секретарка ЦВК Наталія Бернацька сказала, що жодне рішення будь-якого суду не здатне зупинити дію указу президента про дострокові вибори, а це означає, що дострокові вибори будуть попри юридичні тонкощі.

ВІДСТАВКИ

У своїй промові, перед заявою про розпуск парламенту, Зеленський закликав депутатів звільнити з посад керівників відомств призначених по президентській квоті – голову СБУ, Генерального прокурора, міністра оборони, начальника Генерального штабу та міністра закордонних справ (Голова РНБО за три дні до цього пішов у відставку), а також членів уряду скласти свої повноваження.

Варто зазначати, що одразу після інавгурації, п'ятий президент Петро Порошенко, голова уряду Володимир Гройсман, спікер парламенту Андрій Парубій, а також Арсеній Яценюк провели закриту зустріч у кабінеті голови ВРУ. Результатом цієї зустрічі стала заява деяких держслужбовців про складання повноважень.

Так, про відставку заявив голова СБУ Василь Грицак разом з усіма заступниками. Крім нього, таку заяву написав міністр оборони Степан Полторак.

Але відставка, які дійсно заслуговує на окрему увагу – є заява про відставку прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана.

ЩО СКАЗАНО І ЧОГО ЧЕКАТИ

У своїй заяві про складання повноважень Володимир Гройсман заявив про деякі аспекти, які можуть мати багатоочікувані наслідки.

Варто зауважити, що до інавгурації Володимир Зеленський та Володимир Гройсман зустрічались у офісі Студії "Квартал-95". Про що вони тоді говорили, достеменно не відомо, але у обох враження склалось позитивне один про одного, принаймні так писали у ЗМІ.

Крім цього, Володимир Гройсман заявляв про створення власної політичної сили та намір йти в політику окремою партією, чим відмежувався від колишнього соратника Петра Порошенка.

Але сьогодні, у будинку уряду, Володимир Гройсман скликав екстрений брифінг, на якому не тільки сказав, що піде у відставку, але і натякнув Зеленському, що у того не буде підтримки.

У його заяві було кілька ключових тез, які не можуть бути проігноровані.

Перш за все, у своєму зверненні, Гройсман сказав, що уряд має складати повноваження перед парламентом, а не перед президентом, як цього забажав Зеленський, натякаючи на юридичну нетактовність заяв останнього. Цим самим Гройсман проартикулював невдоволеність рішенням президента. Тим паче, його тон та міміка чітко це підтверджували.

Крім цього, Володимир Гройсман сказав про те, що ним було запропоновано Зеленському співпрацю, але той, сьогоднішніми словами, проігнорував це.

"На сьогодні країна у доброму стані, ми маємо валютний резерв понад 20 млрд доларів, на Єдиному Казначейському рахунку ми маємо 57 млрд гривень, за цей час нам вдалось ухвалити низку важливих, фундаментальних рішень", - підсумовуючи свою роботу сказав Гройсман.

Разом з тим, Володимир Гройсман сказав, що перед Зеленським стоять нові виклики та загрози у майбутньому і президент не захотів спільно вирішувати ці проблеми.

"Я вважаю, що цією заявою президент взяв на себе всю відповідальність перед загрозами у майбутньому, які є на порядку денному", - недвозначно сказав Гройсман.

Таким чином, прем'єр дистанціювався від відповідальності за подальші кроки в державі та повністю перекладає всю відповідальність виключно на нового президента.

"Я глибоко переконаний у тому, що ми ще багато зробимо у майбутньому", - додав прем'єр натякаючи на те, що він не йде з політики, а буде активним учасником політичної боротьби на наступних парламентських виборах.

Така заява, пролунала у дусі конфронтації та негласної опозиційності по відношенню до нового президента.

ВИСНОВОК

Один день життя країни не може змінити країну, але він може розпочати ці зміни. Які зміни принесе 20 травня 2019 року для України – це загадка, яку ми будемо розгадувати разом.

Разом з тим, політична конфігурація зараз повністю змінює свою архітектуру, але якої якості ці зміни – нам невідомо. Також невідомо чи усвідомлює команда нового президента рівень зовнішньої загрози і чи немає у них ейфорії від виграшу президентського посту, який, по суті, є лише початком реальної боротьби.

Питань набагато більше, ніж відповідей, але вже перші укази та перші кадрові призначення покажуть нам перспективу найближчих п'яти років.