Голосуй відповідально: "Солідарність 3.0" або з ким Порошенко буде "зупиняти реваншистів"

Вже втретє перейменована партія Петра Порошенка "Європейська солідарність" знову йде в парламент на дочасних виборах у Верховну Раду України. Рейтинг цієї політсили коливається в районі семи відсотків та вже поступився третім місцем партії Святослава Вакарчука "Голос" і опустився на п'яту позицію.

Розберемо детально, чим відзначилася перша п'ятірка партії "Європейська солідарність". 

Почнемо з її незмінного лідера Петра Порошенка та закінчимо, адже це теперь тренд новітньої української політики, співачкою Софією Фединою.

1. Петро Порошенко

Лідер партії, 5-й президент України, мільярдер, один з засновників "Партії регіонів", народний депутат України III, IV, V, VII скликань, секретар РНБО (2005), голова ради Національного банку (2007-2012), міністр закордонних справ (2009-2010), міністр економічного розвитку та торгівлі (2012).

Свою професійну діяльність майбутній президент Порошенко розпочав ще у 90-х роках як бізнесмен і відразу в кондитерській сфері. Тоді він займався постачанням какао-бобів до кондитерських фабрик. На гроші від продажів, яких виявляється було більше ніж достатньо, він скуповував майже збанкрутілі кондитерські підприємства. 
Зібрані володіння він згодом об'єднав в корпорацію "Рошен". Крім того, він є володарем автомобільних та суднобудівних підприємств та кількох ЗМІ. 

У 1998 році Порошенко вперше потрапляє у парламент по мажоритарному округу у Вінницькій області як член партії Віктора Медведчука "СДПУ(о)". Згодом покидає Медведчука та створює власну фракцію, а потім і партію, "Солідарність", яка потім приєднується до "Партії регіонального відродження "Трудова солідарність України" - майбутня "Партія регіонів". Проте так і не ставши головою партії (він був лише співголовою), він її покидає та приєднується вже до виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна". З цією політсилою він пробув найдовше. 

За часів президента-втікача Віктора Януковича обіймав посаду міністра економічного розвитку і торгівлі. 

Порошенко йшов своїм політичним шляхом разом зі своїм бізнесом та ніколи він нього не відмовлявся. Так, у вересні 2005-го проти нього порушили кримінальне провадження. Тоді держсекретар Олександр Зінченко звинуватив Порошенка у корупції та вимагав від нього відокремити бізнес від політики. В ході цього скандалу Порошенко пішов зі своєї посади секретаря РНБО, а справу проти нього закрили. 

Після Революції Гідності Петро Порошенко на хвилі популярності одержав безкомпромісну перемогу (54,7%) на виборах та став п'ятим президентом України. 
Тоді Порошенко обіцяв побороти корупцію та відмовитись від свого бізнесу. Але найголовніше - він обіцяв закінчити АТО за декілька годин. Нічого з цього, та ще з декількох десятків обіцянок, він не виконав. 

Після поразки на президентських виборах 2019 року Петро Порошенко переіменовує свій "Блок Петра Порошенко "Солідарність" на "Європейську солідарність" та заявляє про намір йти на дострокові парламентські вибори, а вже у червні Державне бюро розслідувань відкриває проти нього п'ять кримінальних проваджень за заявами Андрія Портнова.

2. Андрій Парубій

Голова Верховної Ради України, народний депутат України VI скликання від блоку "Наша Україна - Народна самооборона" (2007-2012), народний депутат України VII скликання від "ВО "Батьківщина" (2012-2014), секретар РНБО (2014), віце-спікер парламенту (2014-2016).

Історик за освітою пан Парубій початок  своєї кар'єри присвятив археологічній діяльності, часто буваючи в експедиціях. У 1988 році він очолив націоналістичну молодіжну організацію - Товариство "Спадщина", організовував перші в Україні пікети проти радянської влади, брав участь в національно-визвольному русі. У 1989 його заарештували за несанкціонований мітинг. 

Під час подій Помаранчевої революції був її активним учасником, був комендантом в "Українському домі". 

Андрій Парубій не обійшов стороною й іншу революцію - Революцію Гідності. Використовуючи свої навички з попереднього досвіду, координував щоденне функціонування Євромайдану, був фактичним комендантом і очільником його наметового містечка та керівником загонів Самооборони Майдану.

Мало хто асоціює Парубія з анексією Криму та початком війни на Донбасі, але це сталося саме, коли він був секретарем Ради національної безпеки і оборони України, тоді він курував антитерористичну операцію на Донбасі. 

За часи громадянської та політичної діяльності Парубія проти нього було відкрито декілька кримінальних проваджень. Перше, ще у 1989 році за антирадянський мітинг, потім у 1997 році — за масову бійку між представниками "Комуністичної партії", "СНПУ", членом якої він був, ГО "Патріот України" та ветеранами ОУН-УПА у Львові, третє — у 2010 році після бійки вже у Верховній Раді перед ратифікацією "Угоди про продовження перебування Чорноморського флоту РФ в Україні". Тоді представники опозиції кидали в спікера Ради яйцями та блокували голосування, після цього сталася бійка між нардепами. 

Останнє кримінальне провадження відкрили проти Парубія нещодавно - в травні 2019 року Національне антикорупційне бюро відкрило провадження за фактом можливого нецільового використання бюджетних грошей через відео, де нібито Парубій купається в басейні одного з готелів Катару під час робочої поїздки. 

Також 2010 року на молодшу сестру Андрія Олену відкривали провадження за фактом хабаря. Пан Парубій називав це політичним переслідуванням. 

3. Ірина Геращенко 

Політикиня, журналістка, перша заступниця голови Верховної Ради України (2016-2019), прес-секретарка Віктора Ющенко (2003-2006), народна депутатка VI скликання "Наша Україна - Народна самооборона" (2007-2012), народна депутатка VIІ скликання фракція "УДАР" (2012-2012), уповноважена з мирного врегулювання конфлікту в Донецькій і Луганській областях (2014-2019), народна депутатка України VIII скликання від партії "Блок Петра Порошенка" (2014-). 

Закінчивши університет Шевченка, Ірина Геращенко почала працювати журналісткою у різноманітних виданнях та навіть стала президентом "УНІАН". 
Після палких президентських виборів 1999 року Ірину нагороджують відзнакою "Заслужений журналіст України". Подейкують, нагороду їй вручили за активну агітацію голосувати за Леоніда Кучму. 

В політику вона також потрапила саме завдяки журналістиці, ставши правою рукою тоді народного депутата, а потім і президента України Віктора Ющенко. Але початком її політичної кар'єри прийнято вважати працю на телеканалі "Інтер", де вона працювала кореспонденткою. Але дуже скоро її призначили головною редакторкою політичного відділу. Саме з "Інтеру" вона перейшла до Ющенка.  

У 2006 залишає посаду прес-секретарки Ющенко та на рік повертається до журналістики - працює президентом "УНІАН", але дуже скоро знов залишає улюблену справу та у 2007 йде у парламент за списками "НУНС". 

Загалом журналістська та політична кар'єра пані Геращенко не була пов'язана з гучними скандалами чи такими ж заявами. Вона завжди була вірна своїм патронам (Віктору Ющенко, а далі Петру Порошенку), не змінювала політичні сили, щоб зберегти репутацію, тощо.

Пані Ірина яро відстоювала права жінок та українську національність, за що у 2017 році отримала почесний орден "Княгині Ольги" "за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю".

2012-го року знову стає депутаткою VII скликання від партії "УДАР", а вже після Революції Гідності, на дострокових виборах обирається нардепом вже під егідою Петра Порошенка і його партії "Блок Петра Порошенка". П'ятому президенту пані Геращенко залишається вірною і до сьогодні. 

4. Михайло Забродський 

Військовий, генерал-лейтенант, командувач Десантно-штурмових військ Збройних сил України, перший заступник керівника Антитерористичного центру при СБУ,  Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (2017), Герой України.

Народився Забродський у сім'ї військових, тож не дивно, що і освіту він отримував у Санкт-Петербурзі у військово-космічній академії. Після цього, наприкінці 90-х, проходив військову службу за контрактом у Росії. 

В Україну пан Забродський повернувся вже командиром взводу 95-ї окремої аеромобільної бригади. Окрім Росії, навчався військовому мистецтву в Америці — слухачем коледжу Командування армії та штабу США. 

Від самого початку війни на Донбасі Забродський став на захист країни. Під його керівництвом була відбита бойова техніка 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, що була захоплена у Слов'янську. Також у квітні 2014 року під його керівництвом аеромобільна група в районі населеного пункту Крива Лука не допустила відходу бойовиків на територію Російської Федерації. 23 травня 2014-го особисто брав участь у розблокуванні колони 2-го батальйону 30-ї ОМБр біля Рубіжного.

Літо 2014-го запам'яталося рейдом у тил супротивника під командуванням Забродського. За два тижні його бригада пройшла 470 кілометрів від Слов'янська до Маріуполя, потім вздовж російсько-українського кордону, і через Луганськ повернулася до Слов'янська. Американський експерт Філіп Карбер стверджує, що це був найдовший рейд збройного формування в новітній історії. Окрім того, він називає Забродського своїм "улюбленим командиром". 

Після цих подій командувачу 95-ї бригади було вручено звання Героя України, а вже наступного дня він командував зведеним парадним батальйоном учасників АТО на параді на честь Дня Незалежності.

2015-й видався теж насиченим: у березні він був призначений командувачем Високомобільних десантних військ України, 3-4 червня командував українськими силами у ході боїв за Мар'їнку, а першого серпня йому присвоїли звання генерал-майора. До речі, Забродський був першим, хто за час АТО отримав звання генерала. 

Дев'ятого листопада 2017 року п'ятий президент України Петро Порошенко повідомив, що Михайло Забродський став новим командувачем сил антитерористичної операції. 

Пан Забродський нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, орденом Данили Галицького, медаллю "За сумлінну службу" І та ІІ ступенів та іншими відзнаками. 

5. Софія Федина 

Співачка, громадська діячка, голова "Світової федерації лемківських об'єднань", радниця голови Львівської обласної ради, членкиня обласного проводу "Конгрес українських націоналістів", помічниця-консультантка нардепа Ігоря Васюника від "Народного фронту".

Випускниця Львівського національного університету Софія Федина цього року вперше балотується до Верховної Ради України. До цього свою діяльність вона присвячувала науковій праці та громадській активності. Зокрема, ще у 2002-му році перебувала на посаді заступниці голови Львівського регіонального представництва Міжнародної молодіжної громадської організації Європейський Молодіжний Парламент, була членкинею молодіжної громадської організації "Молода Дипломатія", досі є членкинею "Міжнародної асоціації молодих вчених політологів", була ведучою політично-аналітичної програми "Погляд з Високого замку", а у травні 2010-го отримала звання кандидата політичних наук за дисертацію на тему "Концепції миру в міжнародних відносинах та їх реалізація". Тобто можна зробити висновок, що на політиці вона знається. 

Музикою професійно займається з 2005-го року. 
За часів Революції Гідності була ведучою львівського Євромайдану. З березня 2014 року - волонтерка АТО/ООС. 

Пані Софія володіє багатьма іноземними мовами: українська (рідна), англійська (досконало), польська (досконало), російська (досконало), німецька (високий рівень), японська (середній рівень), французька (початковий рівень). 

"Європейська солідарність" зібрала під своїми гаслами багато як старих політиків, так нові обличчя. Загалом, складається враження що рейтинг цієї партії тримається суто на авторитеті Петра Порошенка, деяких активістів та військових. Чи зможе Порошенко вдруге "зупинити реваншистів" - питання відкрите.