Портнов Андрій
Народження: 27.10.1973 року, м. Луганськ
Освіта: В 1990 закінчив луганську школу №50.
З 1991-1992 – служба в армії.
1993-1999 – Східноукраїнський державний університет за спеціальністю правознавство.
Студент в кримінальному середовищі:
Будучи 20-ти річним студентом та не маючи диплому, Андрій Портнов не тільки зміг влаштуватись юристом в приватні компанії, а й стати керівником відомої на той час компанії в Луганську "Укрінформправо".
Але це не дивно, за даними окремих ЗМІ він працював не просто юристом, а був учасником організованого кримінального угрупування кримінального авторитета Валерія Доброславського.
Багато хто, зі складу угрупування через деякий час почали займатись політикою. Наприклад називають таких персонажів як міський голова (1994-1997) і областний голова Луганська (2005) Олексій Данилов, Олег Титамир (в 2010-2014 лідер обласної організації "Фронт змін"), Григорій Пригеба (один з лідерів луганського Євромайдану, в 2016-му разом з "Оппоблоком" скоїв рейдерське захоплення влади в мерії Сєвєродонецька), брати Серпокрилови (керівники обласних організацій "ПОРА-ПРП" і "УДАР").
Андрій Володимирович швидко збагнув, що кращий бізенс - це "дохідний" кабінет у державній службі.
І вже в 1997 році він став головним спеціалістом, начальником відділу, помічником очільника Державної комісії по цінним паперам та фондовому ринку (ДКЦПФР).
За твердженнями окремих ЗМІ, Портнов в ДКЦПФР разом з її головою Олегом Мозговим та членом комісії Олексієм Ромашко відповідали за надання згоди на реєстрацію емісій цінних паперів акціонерних товариств.
У 2001 році партнер Портнова Ромашко був убитий. Портнов проходив по цій справі в якості обвинуваченого. Він також проходив обвинуваченим у кримінальній справі про замах на вбивство подружжя начальника слідчого управління Державної податкової адміністрації України Олександра Сахнацького, яка свідчила проти нього в суді (так звана "справа Сахнацької"). В результаті, Портнов не був фігурантом жодної із справ.
Як не дивно, але у майбутньому жодних звинувачень щодо Портнова не було. Чи є причиною цього його стрімка політична кар'єра та зв'язки у вищих ешелонах влади, або ж просто він ні в чому не винен, історія замовчує.
З 2001-2003 займався адвокатською діяльністю.
До 2005 року був першим заступником керівника Державної комісії по цінним паперам та фондовому ринку.
Його звільнення з цієї структури було пов’язане зі скандалом. Тодішня начальниця юридичного управління ДКЦПФР Оксана Сахнацька звинуватила Портнова у погрозі вбивства.
За даним фактом прокураторою Голосієвського району було порушено кримінальну справу проти Портнова. Втім, через деякий час справу було закрито, оскільки
ВІЙНА З ПОРОШЕНКО ТА ЗВ’ЯЗОК З КОЛОМОЙСЬКИМ
Після 2005 року Портнов почав свій шлях у велику політику короткими але впевненими кроками.
У цьому ж році створив юридичну компанію "Портнов і Партнери". Обслуговував бізнес, зокрема інвестиційний, займався корпоративним керівництвом, приватизацією та ринком цінних паперів.
Сама сфера діяльності передбачає спілкування з заможними та впливовими людьми. Зокрема, одним із клієнтів Портнова був "ПриватБанк", який до 2016 року належав Ігорю Коломойському.
Забігаючи наперед, слід відзначити, що Портнов активно підтримував Володимира Зеленського на президентських виборах в Україні. Сам Портнов відкидає будь який зв'язок з Коломойським окрім виключно надання послуг.
Але це не зовсім так, арже у ЗМІ є інформація про його роль у спробі реприватизації Нікопольського заводу феросплавів у Віктора Пінчука (зятя Леондіа Кучми), якому він належав на користь власника групи “Приват” Ігоря Коломойського.
Крім цього наближений до структур Юлії Тимошенко Південний гірничо-збагачувальний комбінат, був захоплений групою “Приват”. І це захоплення не обійшлось без участі Андрія Портнова.
В 2005 році, в юридичній практиці був представником Олександра Зінченка, члена команди Віктора Ющенка, який звинував Петра Порошенка, Миколу Мартиненка та Олександра Третьякова в корупції.
Сам Портнов стверджував, що його компанія безоплатно надавала послуги для Зінченка.
"Це наша, моя і моїх колег позиція – по справах проти особистостей оточуючих діючого президента (Ющенка – ред.) та фігуруючих в масштабних корупційних скандалах ми допомагатимемо безкоштовно усім опозиційним силам", - говорив Портнов.
Втім, суд він програв.
Однак це не остання судова тяганина з Порошенко. В тому ж 2005-му Порошенко поєднував посаду секретаря РНБО та одночасно був депутатом Ради, саме це і вирішив оскаржити Портнов у суді. Він також пропонував реприватизувати майно, яке належало Порошенку.
Крім суду, Портнов вирішив приділити увагу Порошенку і іншим способом. Зокрема, в тому ж таки 2005 році, Андрій Портнов звернувся до Держкомітету з питань релігій щодо питання для усіх християнських організацій ініціювати процес піднесення Петра Порошенка до лику святих мучеників. У мережі навіть є ікона родини Порошенків.
Своєрідний троллінг його візаві не оцінив.
За словами Портнова, це була відповідь на обшуки, які проходили у його офісі. В той же час, він досить сильно критикував і того, хто здійснював обшуки – міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Крім регулярних обшуків, Портнов також часто відвідував допити у МВС. Ставши пізніше депутатом, голосував за відставку Луценка та навіть виступав за притягнення останнього до кримінальної відповідальності за “переслідування народних депутатів на посту міністра”.
ВЕЛИКА ПОЛІТИКА
Вже через рік професійної адвокатської діяльності, у 2006 році Андрій Портнов став депутатом від партії "Блок Юлії Тимошенко" за списком №66 і почав керував юридичним департаментом партії. А згодом, за даними журналу "Фокус", увійшов у список депутатів, які мали вплив на судову систему України. І тут чинний на той час президент Віктор Ющенко вирішив розпустити парламент. Зрозуміло, що Портнову це було не до нагоди і він всіляко критикував таке рішення. Адже на той час він вже встиг вступити в конфлікт з Юлією Тимошенко і побоювався, що після розпуску парламенту його не включать до списку партії. Однак, він все-таки отримав мандат БЮТу. Блок Юлії Тимошенко мав свої плани щодо його персони, а саме запустити свою людину в Фонд Державного майна України (ФДМУ).
Перед призначенням Портнова на цю посаду, у Генеральній прокуратурі зазначили, що провела перевірку у ФДМ та виявила ознаки перевищення повноважень Портновим, що дестабілізувало роботу ФДМ.
У зв’язку з цим, проти Портнова знову порушують кримінальну справу за фактом незаконної приватизації та відновлюють кримінальну справу щодо погроз Сахнацькій.
Тим не менш, якихось реальних результатів ці кримінальні справи не дали.
З 2008 року Портнова таки злобіювали на посаду першого заступника очільника ФДМУ, однак президент Ющенко призупинив дію цього указу на що Андрі́й Володи́мирович заявив:
"Я не збираюсь принижуватись перед президентом України і частиною його фракції, щоб отримати цю посаду".
В кінцевому результаті, усі спроби БЮТ посадити свою людину в крісло голови ФДМУ не мали результату і до 2010 року, він був представником Юлії Тимошенко у Верховному Суді України.
Окрім цього, Портнов зіграв свою роль у сумнозвісних “Газових угодах” підписаних між прем’єрами України та Росії - Тимошенко та Путіним. Коли готувались документи про угоди газопостачання, портнов був керівником юридичної служби БЮТ і під його контролем здійснювались усі документальні підготування. Крім цього, є інформація, що під час підписання газових угод були присутні Портнов та Медведчук.
З приходом “біло-блакитних” Андрій Портнов переметнувся від переможених (Юлія Володимирівна не пройшла другий тур президентських виборів 2010 р.) до команди Януковича. Після інавгурації Портнова призначили заступником Сергія Льовочкіна - голови Адміністрації Президента, та керівником головного управління з питань судової реформи та судоустрою.
Свою відданість “біло-блакитній” партії Портнов довів розпочавши судову справу проти Юлії Тимошенко, з якою він почав свою політичну кар’єру.
Юлія Тимошенко відкрито говорила, що її справу доручив особисто Віктор Янукович Портнову. І в результаті, її засудили на 7 років за нанесення збитків державі у розмірі 1,5 млрд.грн.
Але на посаді він надовго не затримався. В 2011 році в результаті адмінреформи його було скорочено та переведено на посаду радника президента з питань судоустрою.
Він і там зміг довести, що він професійний юрист. Зокрема Кримінально-процесуальний кодекс створювався за його активною участю.
Почався січень 14-ого року, Революція Гідності, кадрові зміни на місцях і Андрі́я Володи́мировича знов переводять на посаду першого заступника Андрія Клюєва, що на той час головував в Адміністрації президента.
Варто зазначити, що і під час революції Портнов довів Януковичу свою відданість. “Диктаторські закони” 16 січня, які голосували підняттям руки і істотно обмежуючи Конституцію України були розроблені за сприяння Портнова.
Але Янукович втік. Прийшов Турчинов і звільнив Портнова з його посади в АП.
22 лютого він разом з родиною втік в Москву, а через місяць, 25 травня, отримав дозвіл на тимчасове проживання терміном на 3 роки.
В той час на Батьківщині Портнова ГПУ почала розслідувати вбивства активістів на Майдані і Портнов потрапив під підозру. Більш того, з 6 березня 2014 року Євросоюз і Канада занесли Портнова в списки високопоставлених українських чиновників, проти яких запроваджуються економічні санкції.
Знаходячись в Росії Портнов таки зміг на Батьківщині довести свою непричетність до масових вбивств активістів на Майдані під час зимових подій 2014 року. Про що є рішення Печерського суду Києва від 15 серпня 2014 р.
І заявив про плани повернутися в Україну в 2015 році у зв'язку з відсутністю проти нього юридичних звинувачень та повернути собі кошти з заморожених рахунків в ЄС. Але так не сталося.
У 2015 році Генпрокуратура оголосила Портнова у розшук інкримінуючи йому: "заволодіння майном Київського національного університету імені Т. Шевченка та Київського національного економічного університету імені В. Гетьмана шляхом зловживання службовим становищем, вчиненим повторно".
Остаточно відносини з Україною він все-таки не порвав і прикупив восени 2018 року редакторський контроль над телеканалом NewsOne, який до цього належав Євгену Мураєву. Доречі, цей канал часто називають “проросійським”.
РЕЙДЕРСТВО
У ЗМІ активно обговорювалася тема участі компанії Андрія Портнова "Корпоративні технології" в рейдерському захопленні ринку "Озерки" в Дніпрі. Сам Портнов не заперечував, що він заснував цю компанію за участі "ПриватБанку".
Прокурор Володимир Шуба, якому вдалось віднайти докази причетності Портнова та інших "поважних" осіб до захоплення ринку, був вбитий у 2008 році при незрозумілих обставинах. Йому так і не вдалось дати розголосу та опублікувати докази.
Андрія Портнова також пов'язують з компанією "Бондарчук, Кізін, Чібісов і партнери". Колись ця фірма мала назву "Портнов, Кізін і партнери". Цю групу часто називають "Кізін". Схеми, які використовуються компанією, як стверджують деякі ЗМІ, дозволяють їм захоплювати підприємства.
Сам Портнов спростовує цю інформацію, мовляв:
"Я народний депутат України. Компанія "Корпоративні технології" була моїм партнером по адвокатському бізнесу до обрання мене до парламенту. Ця компанія вже кілька років має іншу спеціалізацію. Компанія "Корпоративні технології" займалася захистом прав акціонерів в судовому та позасудовому порядку, займалася юридичним забезпеченням інвестиційного бізнесу в залежності від поставленого завдання. Адвокати компанії відновлювали права і великих акціонерів, і дрібних. Це було дуже давно".
У своїх соцмережах Андрій Портнов активно підтримував кандидатуру Володимира Зеленського на виборах президента України та неодноразово писав, що повернеться до України та навіть писав про наміри помсти особисто до Петра Порошенка та його оточення.
Тим не менш, 2006 році працюючи звичайним юристом встиг заробити 1 млн 52 тисяч грн, стати власником квартири площею 102 кв.м, земельної ділянки 25 соток під Києвом, автомобіля Mercedes S 500 та двох садових будинків площею по 300 кв.м. Крім цього, його дружина тоді була власницею 1 млн 416 тисяч грн, квартирою площею 77 кв.м та автомобіля Audi Q7
Зважаючи на новообраного президента, одним із побоювань українського суспільства є так званий реванш регіоналів, до яких справедливо відноситься Портнов. Він не є командою Зеленського і не анонсовувався як таким. Але зважаючи на постійно зростаючий ажіотаж та неформальні розмови в кулуарах органів державної влади, плани у Андрія Портнова щодо України далекоглядні.
Наразі він обіцяє притягти до відповідальності команду президента Порошенка. Зважаючи на давню історію баталій з Порошенком та вимушену еміграцію в Росію, а потім у Австрію, це не дивно, однак для притягнення кого небудь до відповідальності необхідно мати повноваження здійснювати правосуддя або мати вплив на слідство і цього всього у Андрія Портнова нема. Поки що.
Хочеться вірити, що його досвід роботи з Януковичем так і залишиться у історії і не реставрується у співпраці з новим президентом.
