Кияни обиратимуть – президент призначатиме

4 жовтня 2019
последние новости в Украине останні новини в Україні

Верховна Рада частково вирішила майбутню долю розподілу влади в Києві, ухваливши в першому читанні закон "Про місто Київ – столицю Україну" 

Катерина Мацегора

Авторами законопроєкту №2143-3, який 3 жовтня підтримали 244 народних депутата, виступили Олександр Ткаченко, якого ЗМІ називають ймовірним кандидатом на посаду голови КМДА, та 18 парламентарів-мажоритарників, що входять до складу фракції "Слуга народу". 

Цей документ – один із чотирьох варіантів, які розглядав парламентський комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. У висновку юридичного управління йдеться про те, що норми законопроєкту №2143-3 здатні оптимізувати систему органів місцевого самоврядування та виконавчої влади в Києві за рахунок "уточнення їхніх повноважень", а також "закласти в систему управління столицею ефективний механізм стримувань і противаг, які унеможливлюють узурпацію влади однією посадовою особою".

Що пропонується

Законопроєктом пропонується відновити у Києві районні ради, розмежувати посади і повноваження київського міського голови і голови Київської міської державної адміністрації (КМДА), визначити адміністративно-територіальний устрій Києва, правовий статус Київського магістрату, київського міського голови, заступника київського міського голови з фінансових питань, заступника київського міського голови – керуючого справами Київського міського магістрату, заступника київського міського голови – головного архітектора, запровадити стратегічне планування, механізми контролю, аудиту та моніторингу в Києві, передбачити функціонування Ратуші як єдиного вікна надання послуг.
 

Аргументи і факти

Законопроєкт у сесійній залі Верховної Ради розглядався за скороченою процедурою. Його представляв народний депутат Олександр Ткаченко. За його словами, "у столиці створена система правління, кругова порука, яка дає змогу з одного боку – центральній владі, з іншого боку – меру та депутатам вирішувати свої справи"; "цей закон повертає нормальні європейські правила самоврядування. Не може Троєщина управлятися з одного будинку на Хрещатику"; "закон повертає владу безпосередньо киянам через районні бюджети, через районні виконкоми", "є чіткий розподіл влади між центральною владою, між мером, депутатами, які працюватимуть на професійній основі в Києві".

Народний депутат Федір Веніславський ("Слуга народу") зазначає, що "в проекті передбачається саме створення паралельно виконавчого органу – Київської міської ради і паралельно існування Київської міської державної адміністрації, яка входить до системи органів державної виконавчої влади". 
Під час обговорення положень законопроєкту народний депутат Андрій Осадчук ("Голос") звернув увагу, що "владні ідеї змін не обговорювалися з територіальними громадами. Ми не спитали 4 мільйони громадян, чи хочуть вони магістрат, чи хочуть вони зелений каркас міста Києва і купу всього іншого". 

За словами народної депутатки Альони Шкрум ("Батьківщина"), законопроєкт № 2143-3 суперечить Конституції, закону про місцеве самоврядування та Цивільному кодексу. "Він дає можливість забирати магістратом із приватної власності для потреб Києва будь-яку власність", – попереджає Шкрум.
 

Є думка 

Колишній віцепрем’єр – міністр житлово-комунального господарства Геннадій Зубко дає оцінку законопроєкту в записі на своїй сторінці у Facebook. Мінусами, на його думку є, здійснення нагляду головою КМДА за дотриманням законів органами місцевого самоврядування; розподіл Києва на 10 громад за рахунок відновлення районних рад; скорочення кількості депутатів Київради до 80 зі 120 нинішніх. 

"Це добре, з одного боку, але плюс ще 200 депутатів на районному рівні теж зволікати не будуть, всі пам’ятаємо правило – що менший територіальний рівень, то більший значок у депутата. Гроші в бюджеті на соціально-економічний розвиток на 1 депутата був в Києві в перерахунку на 1 мешканця більшим, ніж у Верховній Раді – пояснює Зубко. – Треба було йти по креативному варіанту: з кожної районної ради обирається і делегуються по 8 депутатів для представництва в Київраді, і не робити вибори в Київраду".

В ратушах Зубко вбачає за функціональною ознакою діючі Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП).

"Не зрозуміло, чому один ЦНАП чи ратуша на один район? Їх потрібно стільки, щоб забезпечити доступність послуги! Мережа ЦНАПів залежить від концентрації населення. Якщо я живу на Троєщині, а працюю в Шевченківському районі, я не зможу отримати послугу в "ратуші" іншого района? Багато модних слів – амбасадор, ратуша, магістрат, електронна канцелярія…"
 

Законодавчі акценти

За умови ухвалення законопроєкту в цілому, виконавчим органом Київської міської ради буде Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконуватиме функції місцевого органу виконавчої влади. 

На посаду голови КМДА призначатиметься особа, обрана київським міським головою. Голова КМДА призначатиметься президентом. Районні у місті Києві ради матимуть власні виконавчі органи, утворені районними радами.

Окрім цього автори законопроєкту пропонують внести зміни до закону "Про місцеві вибори", виключивши норму щодо кількості депутатів місцевої ради – 120 при 2 млн виборців. Інакшими словами, загальний склад депутатів Київради має становити 80 осіб, а кількість депутатів районної ради у Києві дорівнюватиме 20. 

У прикінцевих положеннях законопроєкту пропонується внести до закону "Про місцеві вибори" розділ про проведення виборів депутатів Київради за пропорційною виборчою системою у багатомандатних виборчих округах "за відкритими виборчими списками міських організацій політичних партій. Вибори київського міського голови мають проводитися за мажоритарною системою "абсолютної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, що збігається з територією Києва", районних рад – "за мажоритарною системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах, на які поділяється територія району в місті Києві". 

На запитання ASPI щодо подальших змін у столиці та владних повноважень голови Києва депутат Київради VIII скликання Володимир Бондаренко ("Батьківщина") відповідає: "Змінюється конструкція київської влади.

На посаді голови Київради та КМДА повинна бути одна людина – цим законом нічого не міняється в цьому контексті, однак повноваження голови міста розмиваються – вони переходять в районні громади, з’являється муніципалітет тощо. Які будуть повноваження цих новостворених органів, ніхто не розуміє. Потрібно вносити зміни до Конституції, до закону про столицю, щоб врегулювати питання міської влади і впливу держави на столицю".

Бондаренко також пояснює, що в законі про столицю слід означити її конституційні права. 

"Спочатку київська міська громада таємним голосуванням обирає голову. Це нормально. Київська громада обирає склад Київради. Нормально. А потім починаються варіації. В усьому світі столична громада має повноцінну владу. В Парижі, Лондоні, Мадриді є голова з певними повноваженнями, рада і виконавчий орган – виконавча влада обирається головою і депутатами. Місто повинно функціонувати повноцінно. Це столиця, тому держава в особі президента визначає, як функціонуватиме столиця. Але столиця повинна на життя міста впливати. В місті треба створити не КМДА – виконавчий орган, а нормальне державне представництво – Держадміністрацію у місті Києві, щоб контролювати правовий аспект", – ділиться з ASPI своїм баченням Бондаренко.

На питання ASPI, чому профільний комітет обрав серед чотирьох документів законопроєкт Ткаченко, Бондаренко відповідає: "Тому що він хотів бути головою Києва".
 

Історія питання

Інформація про те, що під головою КМДА Віталієм Кличком похитнулося крісло, вперше з’явилася 11 липня.

Про намір президента Володимира Зеленського усунути його з посади голови КМДА Кличко заявив особисто у відеозверненні. Мовляв, Зеленський має намір "розподілити повноваження в управлінні столицею і планує призначити керівником КМДА "свою" людину". 

"Керівник міста виконуватиме декоративну функцію, а містом керуватиме призначена згори людина, котру обирають не кияни і яка, відповідно, не має зобов’язань перед громадою", – наголошує Кличко. 

4 вересня Кабінет міністрів підтримав пропозицію президента Володимира Зеленського щодо звільнення голови КМДА Віталія Кличка. 
 

В 2019 році виборів не буде

Як повідомила ASPI депутка Київради VIII скликання Ганна Старостенко ("Солідарність"), депутати Київради зможуть напевне сказати, яких змін зазнає устрій столиці вже після проходження законопроєктом №2143-3 другого читання. 

"Перше читання – це, звичайно, ще не остаточний варіант. В ньому вже немає дати позачергових виборів, і це свідчить про те, що провладна більшість відступила від попереднього прагнення проводити вибори в цьому році, тому що вони розуміють, що їх позиції дуже слабкі, в першу чергу правові позиції дуже слабкі для проведення виборів наприкінці цього року", – розповідає ASPI Старостенко.

"Багато повноважень передається від київського міського голови голові Київської міської державної адміністрації, тобто, фактично влада намагається вже сьогодні зменшити повноваження майбутнього мера міста, тому що напевно очікує, що наступним мером міста буде знову Віталій Кличко", – ділиться думками з ASPI депутатка Київради. 

17 вересня мер Києва Віталій Кличко заявив про намір брати участь у наступних виборах міського голови та провести в Київраду свою політичну силу.

Всі головні новини з доставкою в Ваш месенджер Телеграм
2
Матеріали по темі
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

Після визнання Росією терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР" експерти заговорили про кінець Мінських угод. Про наслідки ліквідації цього переговорного майданчика, розповів науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, професор Національного університету "Києво-Могилянська Академія" Олексій Гарань.

22 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

За повідомленнями з Єлисейського палацу, результатом переговорів президентів Росії та Франції Володимира Путіна та Емманюеля Макрона 20 лютого має стати саміт для визначення нової архітектури миру та безпеки в Європі. Як на таку пропозицію фактично нового поділу світу відреагують США та Україна, ASPI news розповів заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.

21 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

Президент України Володимир Зеленський заявив про запровадження "цифрового народовладдя" через застосунок "Дія". Навіщо це потрібно владі, ASPI news пояснив політолог, нардеп VIII скликання Олександр Черненко.

18 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

У середу, 9 лютого, офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що деескалації в Україні можна домогтися відкликанням західних військових інструкторів, вивезенням іноземних озброєнь та відмовою від навчань із НАТО. Чому з'явився новий кремлівський ультиматум Заходу, пояснив політолог, нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.

10 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

Після визнання Росією терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР" експерти заговорили про кінець Мінських угод. Про наслідки ліквідації цього переговорного майданчика, розповів науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, професор Національного університету "Києво-Могилянська Академія" Олексій Гарань.

22 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

За повідомленнями з Єлисейського палацу, результатом переговорів президентів Росії та Франції Володимира Путіна та Емманюеля Макрона 20 лютого має стати саміт для визначення нової архітектури миру та безпеки в Європі. Як на таку пропозицію фактично нового поділу світу відреагують США та Україна, ASPI news розповів заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.

21 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

Президент України Володимир Зеленський заявив про запровадження "цифрового народовладдя" через застосунок "Дія". Навіщо це потрібно владі, ASPI news пояснив політолог, нардеп VIII скликання Олександр Черненко.

18 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

У середу, 9 лютого, офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що деескалації в Україні можна домогтися відкликанням західних військових інструкторів, вивезенням іноземних озброєнь та відмовою від навчань із НАТО. Чому з'явився новий кремлівський ультиматум Заходу, пояснив політолог, нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.

10 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

Днями секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев заявив, що Росія не загрожує Україні та не бажає війни. Чому Кремль вдався до риторики примирення, ASPI news пояснив керівник фонду "Українська політика" Костянтин Бондаренко.

31 січня 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

Очільник МЗС Росії Сергій Лавров припустив, що президент України Володимир Зеленський може приїхати Росію на переговори з Володимиром Путіним, втім, говорити про Донбас вони не будуть. Чому Москва не бажає розмовляти з Києвом про це, розповів нардеп VI та VII скликань, президент ГО "Центр досліджень політичних цінностей" Олесь Доній.

28 січня 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

У понеділок, 24 січня, керівники США та провідних країн Європи узгодили спільний алгоритм дій на випадок вторгнення Росії в Україну. Зокрема, британський прем'єр Борис Джонсон застеріг Москву, що агресія стане катастрофічною для РФ.

25 січня 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

У четвер, 20 січня, в Польщі відбулася зустріч президентів України та Польщі Володимира Зеленського та Анджея Дуди. Якими будуть наслідки переговорів, пояснив нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.

21 січня 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

На тлі загрозливих заяв офіційних представників Росії генсек НАТО Єнс Столтенберг в інтерв'ю італійській газеті La Repubblica заявив, що у 2008 році члени Альянсу вирішили прийняти Україну та Грузію до НАТО, але не встановлювали, коли саме. Як колективний Захід буде реагувати на виклики Кремля, пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.

17 січня 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

Голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив 14 січня, що президент Володимир Зеленський запропонував керівнику США Джо Байдену організувати тристоронні переговори з російським колегою Володимиром Путіним. За словами очільника ОП американська сторона зацікавлена залучитися до мирного врегулювання на Донбасі.

17 січня 2022
Вибір редакції
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова до переговорів з Києвом у разі, якщо українська армія складе зброю. Про мету Кремля у війні з Україною, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

25 лютого 2022

Депутати Верховної Ради України працюють над законопроєктами щодо посилення кібербезпеки в Україні. Про це повідомила голова партії "Голос" Кіра Рудик. 

23 лютого 2022

Нардеп із фракції "Європейська солідарність" Володимир В'ятрович вважає, що слова українського дипломата Вадима Пристайка щодо можливості України відмовитись від вступу в НАТО можуть бути не випадковими. Про це він заявив у коментарі журналістці ASPI news.

16 лютого 2022

Батьки військових, що загинули під час проходження служби, провели під Офісом президента "Мітинг Справедливості". Вони наголосили, що не вірять у самогубства своїх дітей та вимагають покарання військового керівництва.

3 лютого 2022