Нічого собі, все людям: ФДМ запровадив корупційну схему, на якій заробляють приватники

Фонд держмайна України встигає не тільки наживатися на приватизації державних об'єктів, а й допомагає наживатися іншим (найімовірніше, не просто по доброті душевній). В Україні вже кілька місяців успішно працюють, і головне - непогано заробляють, електронні майданчики оцінки майна, які за гроші дають юристам і оцінювачам доступ до (увага!) Державної бази.

Як з'явилися ці майданчики, навіщо і для кого - спробували розібратися журналісти АСПІ.

Мабуть, варто почати з того, що народ має величезний попит на те, щоб знизити податки на нерухомість. А оцінювачі, з огляду на те, що за це не дуже-то і карають, йдуть таким клієнтам назустріч. Це дуже сильно б'є по чесним оцінювачам - так як їх послуги виявляються дуже дорогими і, відповідно, вони неконкурентоспроможні. Така ситуація, по-перше, дуже розбещує оціночний ринок, по-друге, країна отримує менше грошей.

Під егідою вирішення цієї проблеми у 2017 році Фонд держмайна ввів в експлуатацію Єдину базу даних звітів про оцінку з модулем електронного визначення оціночної вартості об'єкта і авторизував електронні майданчики.

Тобто між оцінювачем і Єдиною базою з'явився автоматичний модуль, який дозволяє знаходити оцінки з заниженою вартістю. Головна заковика саме в електронних майданчиках. Як роз'яснив журналісту АСПІ менеджер проектів урядово-громадської ініціативи "Разом проти корупції" Михайло Серебряков, для того, щоб зареєструвати звіт про нерухомість, і щоб він мав юридичну силу, оцінювачі заповнюють дані не безпосередньо в базі, а на цьому майданчику. Простими словами - майданчик, отримавши дані, передає їх до Єдиної бази, дані проходять модуль, модуль видає відповідь. А після ця інформація надходить знову на майданчик, а потім перетранлюється оцінювачу.

"Функція майданчика зводиться до такої собі електронної пошти, тобто не має ніякого практичного сенсу. Ніщо ніколи не заважало проводити такі реєстрації безпосередньо", - заявив Михайло Серебряков.

Але крім марності цих майданчиків, вони ще й недешево коштують для громадян. Для початку оцінювач повинен зареєструвати звіт, а після нотаріус вже при укладанні угоди купівлі-продажу нерухомості повинен перевірити реєстрацію звіту. І той, і другий зобов'язані заплатити по 510 гривень цьому електронному майданчику. А майданчики ці, до речі, приватні.

Тобто для того, щоб отримати інформацію з державної бази, українці повинні платити приватній особі 1020 гривень, з яких максимум 5% йдуть до бюджету.

"З цих 510 гривень в бюджет йде, хіба що 5%, тому що всі майданчики на єдиній ставці оподаткування. А решта грошей йдуть банально в приватні руки, причому пов'язані між собою. (...) Корисного в цих майданчиках - повний нуль, гроші йдуть взагалі не в бюджет, використання державної бази, державного модуля, державного сервісу, гроші йдуть в приватні руки. Тобто в цьому немає ніякої логіки, крім корупційної", - зазначив експерт.

Крім того, ставка в 510 гривень взята "зі стелі". Коли такий майданчик був тільки один, його послуги коштували 390 гривень. Зараз же їх чотири, і за логікою речей, вартість повинна була знизитися, але на всіх чотирьох майданчиках, як на підбір , вона становить 510 гривень. Закон абсолютно ніяк не регулює цю суму.

"Закон описав дуже багато моментів з цими майданчиками, крім ціноутворення. В одному з наказів ФДМ було сказано, що господарські відносини між майданчиками, оцінювачами та нотаріусами відбуваються відповідно до Цивільного господарського кодексу, що в перекладі з юридичної мови на людську означає "що хочеш, те й встановлюєш". Ось це "що хочеш" вони спочатку визначили на рівні 390 гривень, поки був один майданчик "Оцінка.Онлайн". Потім цих майданчиків стало чотири. Це повинно було сприяти зменшенню ціни. Але з огляду на пов'язаності цих майданчиків, чому є чимало ознак, вони збільшили ціну до 510 гривень для об'єктів з вартістю вище 200 тисяч гривень", - зазначив Серебряков.                                                                                                                                      

Як заявив експерт, про пов'язаність цих майданчиків між собою говорить кілька ознак. В першу чергу майданчики мають або ідентичний, або дуже схожий почерк програмного коду. Також були виявлені на сайті однієї компанії файли з назвою іншої. Крім того, за словами експерта, по ланцюжку юридичних осіб в минулому всіх компаній фігурують одні й ті ж певні особи. Втім від коментарів про те, які саме особи, експерт утримався. На жаль, простежити бенефіціарів власників цих компаній не представляється можливим, тому що всі вони зареєстровані як ПП. Однак, можна припустити, що ці особи так чи інакше пов'язані з посадовими особами ФДМ, якщо вже Фонд закриває очі на роботу абсолютно непотрібних сервісів.

Крім іншого, експерт додав, що існує версія, ніби сайти майданчиків - це чотири різні інтерфейси однієї системи.

"Наскільки мені відомо, у них налагоджений обмін інформацією, вони все один про одного знають - незалежні одна від одної компанії не вміють так дружити. Така синхронність в антимонопольних правилах зазвичай говорить про змову. Для цих цілей очевидно потрібно завершити розслідування. Чекати, поки АМКУ почне констатувати якісь очевидні для всіх речі, ми, як країна, дозволити собі не можемо, тому що 800 тисяч гривень в день випливають з громадської кишені в приватну", - заявив експерт.

Боротися з цими майданчиками практично неможливо, так як у Антимонопольного комітету досить обмежений інструментарій. Спочатку АМКУ проводить розслідування, за його підсумками дає рекомендації. Якщо рекомендації не виконуються, дається вже обов'язкова до виконання вимога, але це може статися і через рік, а може і пізніше. Це по-перше. А по-друге штрафні санкції еквівалентні одноденному заробітку цих майданчиків. І накладаються вони раз в три місяці. Тобто майданчики можуть абсолютно безболісно для себе платити ці штрафи скільки завгодно.

На майданчики в теорії міг би вплинути Фонд держмайна. Саме цей орган може позбавити майданчик ліцензії в разі надходження скарг. Але самі ж майданчики видали розпорядження, що в разі надходження на них скарг оцінювач позбавляється доступу до бази, а відповідно позбавляється доходу.

Ці майданчики і просували-то не без хитрощів. А саме в грудні 2017 року, в бюджетну ніч у вигляді однієї поправки до Податкового кодексу. Чи не з першого разу, але цю поправку вдалося таки протягнути, зробивши парламент заручниками ситуації - адже так чи інакше, а за бюджет треба було проголосувати.

Ініціаторами законопроекту 6774-Д, 24 пунктом якого і пропонувалося внести відповідну правку до Податкового кодексу виступили кілька народних депутатів, серед яких і очільник Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна.

Крім того, є всі підстави вважати, що посадові особи ФДМ мають якісь дивіденди від цих майданчиків. Або ж Фонд вирішив стати на шлях альтруїзму і від чистого серця допомогти заробити приватникам.

Якби ці гроші йшли в бюджет, це викликало б менше збурень. Навіть якби вони йшли безпосередньо в ФДМ, у якого купа проблем, починаючи з застарілого обладнання, закінчуючи браком кадрів. А доходи від ці майданчиків, на хвилиночку, складають близько 800 тисяч гривень в день. А це в свою чергу - близько 500 млн гривень на рік.

Імовірність того, що Фонд держмайна на чолі з Віталієм Трубаровим настільки сліпий, що не помічає, як повз нього щодня ні за що йдуть сотні тисяч гривень, дуже мала. Або ж керівництво Фонду не ображене власником цих майданчиків.

Тим більше, що в.о. голови Фонду держмайна Віталій Трубаров вже фігурує в кримінальному провадженні ГПУ за статтею зловживання службовим становищем. А саме - його звинувачують у незаконній приватизації частини будівлі Міністерства аграрної політики. Плюс до всього, Трубаров досить непогано почуває себе в матеріальному плані - починаючи від покупки елітних квартир і авто, закінчуючи гектарами придбаної землі, про що свідчить аналіз декларації чиновника.

Катерина Ейхман

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вулики на балконі і здача в оренду кімнати власній матері: що приховують декларації головного приватизатора?