Розпуск парламенту: найближче майбутнє чи страшилка для дорослих?

18 квітня 2019
149
последние новости в Украине останні новини в Україні

скріншот з фільму "Слуга народу"

На фоні передвиборчих рейтингів кандидатів у президенти в інформаційному просторі часто лунають думки про розпуск парламенту та позачергові вибори. Такі прецеденти уже були в історії України, однак як політична спільнота, так і суспільство збентежене ймовірною політичною кризою, яка насувається на український політикум.

Щоб розібратись і розставити всі крапки над "і", ми спробували визначити юридичний аспект ймовірності такого сценарію, політичні мотиви тих, хто може впливати на це, та запитали у експертів, які наслідки для українського суспільства принесе розпуск та позачергове переобрання парламенту.

Історія позачергових виборів у парламент

Перш за все важливо провести короткий історичний екскурс української політики та нагадати читачам, коли вже були такі ситуації та які були передумови для цього.

Вперше розпуск парламенту відбувся ще коли в Україні не було Конституції – у 1994 році. Тоді Україна жила за конституцією УРСР з певними актуальними змінами. 

Причини тоді були більш економічно-соціальними, аніж політичними. Попри те, що був постійний конфлікт між базовими органами державної влади – парламентом, урядом та президентом, вирішальним мотивом для переобрання президента та парламенту слугували страйки та мітинги шахтарів і залізничників. Президент Леонід Кравчук постійно конфліктував з прем’єром Леонідом Кучмою, що відбивалось на політичному ландшафті України.

Наступного разу переобрання парламенту відбулось у 2007 році. Тоді була гостра політична криза, коли повноваження гілок влади вступали в протиріччя та були нечітко сформовані. Тоді навіть виник термін "війна повноважень". Протистояння традиційно було між президентом з одного боку та парламентом і урядом з іншого. Основними діючими персонажами були президент Віктор Ющенко, який втратив частину повноважень після конституційної реформи, та був президентом уже парламентсько-президентської країни, та з іншого боку прем'єр-міністром Віктором Януковичем. 

Причини політичної кризи 2007 року почались за рік до того — Ющенко не хотів прем'єрства Юлії Тимошенко, а "Наша Україна" вступила в союз з "Партією регіонів". Через два місяці "Наша Україна" стала в опозицію до уряду Януковича, що і стало загостренням політичної кризи.

Попри те, що парламент одразу не визнав Указ президента Ющенка, але в результаті довгих перемовин та судів, позачергові парламентські вибори все ж були призначені на 30 вересня 2007 року.

Третій раз розпуск парламенту відбувся 2014 року. Аналізуючи їх доцільність важко порівнювати їх з попередніми ситуаціями, адже вже тоді відбулась анексія Криму, на Донбасі сепаратистські рухи Росії набирали обертів, а державність України була під загрозою. І цій загрозі активно сприяли деякі представники тодішнього парламенту. Багато хто, хто не встиг втекти до Росії з "Партії Регіонів" та "Комуністичної партії" симпатизували проросійськім рухам. Був великий запит самого суспільства, адже після Майдану був великий запит на повне перезавантаження влади. Тоді президент Петро Порошенко призначив дострокові парламентські вибори.

Юридичний аспект 

Що стосується юридичних умов та передумов призначення позачергових виборів у Раду, перш за все важливо вказати норму Конституції України, а саме ч. 2 ст. 77, де вказано, що:

Позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Президентом України і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

Порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.

Крім цього, ст. 90 вказує умови, за яких президент може припинити повноваження ВРУ, а саме, якщо:

  1. протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції;
  2. протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;
  3. протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.

Також ця норма говорить, що Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України або Президента України. 

Це є дуже важливим елементом в нинішніх політичних реаліях, адже якщо в результаті другого туру президентських виборів країну очолить Володимир Зеленський, у нього буде дуже мало часу для ініціації подібних змін. Для цього потрібно буде прискорювати інавгурацію та вести перемовини з депутатськими фракціями, щоб забезпечити безперешкодний розпуск нинішнього скликання Верховної Ради.

Де-юре коаліція припинила існування 18 лютого 2016 року, коли з неї вийшла фракція "Самопоміч", за день до цього з коаліції вийшла фракція "Батьківщина". Через місяць, як того вимагає законодавство, нова коаліція сформована не була. Але попри це, збирати більшість голосів вдавалось і вдається до цього часу.

Чи було це принципово для роботи парламенту чи ні, але до президентських виборів відсутність коаліції не заважала ухвалювати необхідні закони. На принципову увагу відсутність коаліції заслуговує тим, що це є законною підставою для розпуску цього скликання.

Експертний вердикт

Як вважає політолог Олександр Антонюк, не варто списувати з рахунків ймовірність виграшу виборів саме Порошенком, адже у нього є передумови для цього. І вони полягають не тільки у ньому самому, а у невідомості його опонента для електорату, що може вплинути на голосування.

"Якщо президентом залишиться Порошенко, а така можливість не виключена, розпуску Ради точно не буде, оскільки він про це ясно сказав. Ймовірність розпуску розглядається тільки, якщо президент буде новий, тобто Зеленський", - говорить Антонюк.

За його словами, для Зеленського все ж не так просто буде розпустити парламент, навіть, якщо він цього забажає. І головою причиною цього є саме часові рамки та доведення відсутності коаліції.

Офіційне оголошення результатів виборів має відбутись до 1 травня, відповідно інавгурація має відбутись до 3 червня. Звісно, це не означає, що інавгурація обов'язково буде лише через місяць, наприклад, Порошенко п'ять років тому взяв на себе повноваження вже через п'ять днів після оголошення результатів виборів.

У цій системі часових координат, оголошення про розпуск парламенту та призначення виборів може бути ухвалене тільки до 27 травня – за шість місяців до завершення повноважень цього скликання парламенту.

Олександр Антонюк вважає, що у Зеленського буде така можливість, але це буде відчайдушним кроком. До того ж потрібно дочекатись рішення Окружного суду щодо визнання відсутності коаліції в парламенті, як юридичної підстави для подібних дій нового президента. У таких швидких темпах, додає політолог, цілком ймовірним є порушенням законодавства, передусім Конституції, і якщо таке відбудеться для самого Зеленського можуть бути неприємні наслідки пізніше, коли почнеться розслідування цього.


Політичний експерт Михайло Чаплига вважає, що на сьогодні легітимність парламенту складає менше 10%, отже його розпуск та перевибори будуть позитивно сприйняті суспільством. До того ж, самому Володимиру Зеленському це буде більш вигідно, адже його президентська кампанія мала ефект шоу і він зможе так само використати можливість парламентської кампанії як продовження цього шоу, щоб завести якомога більше представників партії "Слуга народу".

Тим не менш, згадуючи досвід Ющенка, коли парламент відмовився визнавати Указ президента про перевибори, подібна доля може спіткати і Зеленського, коли інші гілки влади, які він не зможе контролювати, будуть в неофіційній опозиції до нього. Але в такому випадку він зможе апелювати до суспільства, демонструючи таку поведінку інших органів.

Щодо доцільності такого рішення, то очевидно, що таким партіям як: "Опоблок", "Батьківщина", "Блок Петра Порошенка", "Слуга народу" — тобто тим, які розгорнули свої штаби досить потужно, це цілком вигідно, оскільки їх кампанії уже "розігріті". Крім цього, Зеленському це теж може бути вигідно, оскільки зараз йому нема на кого спертись в парламенті, - вважає експерт.

Загалом, на його думку, ймовірність призначення перевиборів складає 70% на 30% — на користь перевиборів.

Що стосується наслідків такого рішення нового президента, то Олександр Антонюк вважає, що суспільству боятись нічого, крім продовження інформаційних "землетрусів", які будуть періодично колихати інформаційний простір.

Але реальні наслідки можуть бути тоді, коли буде необхідно ухвалювати новий бюджет, який буде сформовано не нинішнім складом парламенту, а ухвалюватись — новим, тоді дійсно можуть бути економічні наслідки для українців.

Михайло Чаплига вважає, що для суспільства розпуск парламенту буде позитивним моментом, адже суспільство чекає змін не тільки президента, а і парламенту, тому це буде позитивно сприйнято навіть психологічно.

"Для суспільства це позитив, адже в період передвиборчої кампанії політики дуже вразливі, вони більш готові слухати виборців, готові йти в напрямку інтересів суспільства, відтак подібна перманентна кампанія в інтересах суспільства", - додав Чаплига.

Щодо загрози для державності, то це лише страшилки, жодних загроз у цьому плані не існує, вважає експерт.

Висновок

Другий тур виборів ще не відбувся, але результати соцопитувань дозволяють прогнозувати подальші сценарії буремного політичного життя України. Варто очікувати, що новий президент буде схилятись до переформатування не тільки підзвітних президентові кадрів, а й інших гілок влади, для безперешкодного ведення власної політики. 

Зважаючи на сьогоднішній запит на зміну системи, у Зеленського є кредит довіри, але чи збережеться він тоді, якщо Зеленській пробуде на посаді президента кілька місяців і не зможе виправдати очікувань своїх виборців? 

З іншого боку, Зеленський свою бездіяльність може виправдати саме нинішнім парламентом і його небажанням проводити реформи, а отже це буде корисним інструментом підняття рейтингу.
 

Всі головні новини з доставкою в Ваш месенджер Телеграм
2
Матеріали по темі
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

З початку незалежності України Верховна Рада встигла попрацювати вісім каденцій. 11 липня під куполом парламенту було проведено останнє засідання восьмого скликання. Останній склад парламенту суттєво відрізнявся від усіх попередніх і на нього були найбільші сподівання.  

12 липня 2019
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

Новостворені партії закликали нових людей приєднуватись та змінювати країну, проте часто вони наводнюються не настільки вже і новими, а якщо і новими, то не зовсім чесними особами. 

11 липня 2019
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

Питання повернення під контроль Донбасу вже п’ять років не дає спокою українському суспільству, але сьогодні це питання намагались все ж таки вирішити.

4 липня 2019
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

Ми розглянули всіх кандидатів в нардепи від "Слуги народу" та знайшли тих, хто тим чи іншим чином був пов'язаний зі "старою політикою". Спойлер: там є ексрегіонали. 

3 липня 2019
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

З початку незалежності України Верховна Рада встигла попрацювати вісім каденцій. 11 липня під куполом парламенту було проведено останнє засідання восьмого скликання. Останній склад парламенту суттєво відрізнявся від усіх попередніх і на нього були найбільші сподівання.  

12 липня 2019
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

Новостворені партії закликали нових людей приєднуватись та змінювати країну, проте часто вони наводнюються не настільки вже і новими, а якщо і новими, то не зовсім чесними особами. 

11 липня 2019
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

Питання повернення під контроль Донбасу вже п’ять років не дає спокою українському суспільству, але сьогодні це питання намагались все ж таки вирішити.

4 липня 2019
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

Ми розглянули всіх кандидатів в нардепи від "Слуги народу" та знайшли тих, хто тим чи іншим чином був пов'язаний зі "старою політикою". Спойлер: там є ексрегіонали. 

3 липня 2019
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

Вже втретє перейменована партія Петра Порошенка "Європейська солідарність" знову йде в парламент на дочасних виборах у Верховну Раду України. Розберемо детально, чим відзначилася перша п'ятірка партії "Європейська солідарність".

2 липня 2019
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

За словами лідерки партії, їхня мета — пройти в парламент, створити "коаліцію дій" і почати відроджувати Україну. А результат українці мають відчути вже за перші 100 днів. Хто ж серед цих людей, які мають на меті "відроджувати Україну" та що цікавого є в їхніх біографіях — читайте далі у нашому матеріалі.

1 липня 2019
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

Детально розглянемо першу десятку партії Вакарчука "Голос", яка нещодавно ще ледь набирала прохідні 5%. Проте ситуацію змінів Сергій Притула, який приєднався до політсили і її рейтинг почав стрімко рости, що дає змогу Вакарчуку впевненно пройти у Верховну Раду.

27 червня 2019
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

Шостого червня на з’їзді новосформованої партії «ОПЗЖ» представили першу десятку кандидатів на дострокові парламентські вибори в Україні. АСПІ зібрало "найвизначніші" здобутки першої п'ятірки кандидатів.

19 червня 2019
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

Одні вибори закінчились, інші розпочались. Передвиборчі штаби кандидатів у президенти стали штабами парламентських партій. Нові люди, які прийшли в політику на президентських виборах, запустили тренд та моду на нових людей. І тепер, щоб зрозуміти, чого вартий майбутній політик, який у перших номерах списку прохідної партії, і яка у нього репутація доводиться годинами вишукувати в інтернеті всю необхідну інформацію.  

18 червня 2019
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

День 20 травня мав стати простою формальністю, але став генератором грандіозних змін в політичному житті країни з невідомими наслідками.  

20 травня 2019
Вибір редакції
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

З початку незалежності України Верховна Рада встигла попрацювати вісім каденцій. 11 липня під куполом парламенту було проведено останнє засідання восьмого скликання. Останній склад парламенту суттєво відрізнявся від усіх попередніх і на нього були найбільші сподівання.  

12 липня 2019
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

Новостворені партії закликали нових людей приєднуватись та змінювати країну, проте часто вони наводнюються не настільки вже і новими, а якщо і новими, то не зовсім чесними особами. 

11 липня 2019

Журналісти інформагентства АСПІ вирішили запитати безпосередньо у військових, що для них важливіше — демонстрація сил чи невелика надбавка. 

10 липня 2019
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

Ми розглянули всіх кандидатів в нардепи від "Слуги народу" та знайшли тих, хто тим чи іншим чином був пов'язаний зі "старою політикою". Спойлер: там є ексрегіонали. 

3 липня 2019