Молодіжний делегат України до ООН розповів, коли Росія залишить Донбас і Крим

Молодіжними делегатами України до ООН 2020-2021 стали Артур Агеєв та Дмитро Томенко, які перемогли у конкурсному відборі з-поміж 226 учасників. ASPI news поспілкувалося із майбутніми представниками України на міжнародній арені, щоб дізнатися їх життєву позицію та як саме вони планують презентувати нашу державу у найближчому майбутньому – у цій публікації знайомимо вас із Артуром Агеєвим. 

Молодіжне делегатство – це обов'язкова програма ООН, в якій беруть участь більше 30 країн світу. Протягом року молоді представники держав зможуть брати участь у заходах різних форматів. 

Програма молодіжного делегатства ООН в Україні реалізовується Фондом Богдана Гаврилишина, Міністерством закордонних справ України та Міністерством молоді та спорту, сприяє програмі також українська громада в Нью-Йорку Razom for Ukraine. 

Досьє

• Артур Агеєв – проєктний менеджер з питань політичної парсипації та міжнародного розвитку окремого підрозділу німецької неурядової організації у Слов'янську;
• у 2019 році з відзнакою закінчив магістратуру філології у Донбаському державному педагогічному університеті (перекладач німецької і англійської мов);
• член Національної молодіжної ради України, Посол Європейської молоді в Україні країн Східного партнерства, асоційований член ГО "Асоціація випускників стажувань в інституціях ЄС "Брюсельське коло";
• брав участь у багатьох міжнародних молодіжних проєктах, був членом журі премії Social Art 2019, де свої роботи демонстрували художники із 65 країн світу;
• працював асистентом і синхронним перекладачем довгострокових спостерігачів Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини;
• має музичну освіту, переможець вокальних та танцювальних конкурсів.

Про рішення взяти участь у програмі ООН для молоді

На програму я подавався вдруге. Це вже своєрідна закономірність — третій рік поспіль ті люди, які подавались раніше, перемагають наступного року, це насправді дуже цікаво. 

Я слідкував за попередніми делегатами — Романом Тимоцком та Наргіс, я дивився їх виступ на Генасамблеї у 2019 році, він мене дуже вразив. Я вирішив, що у мене вистачить досвіду та відповідальності представити Україну і вирішив податися –  цього разу, як бачите, мене обрали.

Мені здається, ми взагалі з кожним роком розвиваємося і стаємо кращими, набуваємо нового досвіду. Коли я подавався вперше, це, мабуть, був ще не той час. Я на той момент проходив одне стажування в Німеччині – і пройти конкурс вирішив паралельно. Ми всі можемо бути Гаєм Юлієм Цезарем, але насправді краще сфокусуватись на одній програмі – власне, так я і зробив цього разу. За цей час збільшився мій досвід роботи в молодіжній політиці, і я більш відповідально поставився до підготовки.

Про враження від власної перемоги у конкурсі

Це був досить складний конкурс, цього року формат трохи змінився — кожен учасник мав записати відео за хештегом #дійвідповідально для того, щоб поширювати цілі сталого розвитку, і було цікаво дивитись, які люди подаються на програму. Мені, по-перше, було приємно, що так багато талановитих українців хоче взяти в ній участь, і, по-друге, це було складно, тому що конкурс був шалений. 

Пам'ятаю, під час відбору я зазначив свою мрію, можливо, вона збіглася з ідеєю Фонду і Міністерств – я сказав, що в Україні дуже багато цікавих ініціатив, про які в Європі ще навіть не чули, і мені важливо, щоб до України приїжджали з інших країн і вивчали наші практики, а не тільки ми їздили до них закордон.

Про майбутню презентацію України на Генасамблеї ООН

Зараз ми готуємо свої виступи на засідання третього комітету з гуманітарних, соціальних та культурних питань, у нас буде три хвилини за регламентом – ми розподілимо з Дмитром наші виступи по півтори хвилини, будемо доносити думку про потреби української молоді та України безпосередньо.

У нас є питання з червоними лініями, та я розумію, що людина, яка презентуватиме Україну, має розуміти всю відповідальність того, що вона хоче сказати. Я буду називати речі своїми іменами — що в Україні війна, що це війна з Росією і так далі.

Я вважаю, що всі ми, громадяни України, які перетинають кордон, вже є послами України, і це не те, що буде діяти у нас лише один рік, ми всі представляємо Україну. Тому потрібно постійно навчатись, розвиватись – і все у нас буде добре, будуть міжнародні партнерства і все інше.

Бліц-питання від ASPI news

Коли Росія залишить Донбас і Крим?

Я думаю, що це питання до Росії, коли вона перестане присилати до нас збройні формування, і коли буде міжнародна воля. Санкції грають важливу роль, але не останнє місце займають інформаційні кампанії та пропаганди, які зараз існують. Війна закінчиться, коли Росія перестане бути спонсором цього, коли вона віддасть нам наш Крим, який вона анексувала, коли вона відшкодує всі витрати, тоді вже можна говорити взагалі про якісь стосунки.

Я не є офіційним дипломатом – не закінчував факультет міжнародних відносин, не є офіційним послом або представником України, але це моя думка як громадянина України, я вважаю що війна закінчиться, коли Росія перестане проявляти агресію.

Чи відчуваєте ви себе в безпеці, працюючи у Слов'янську?

Зараз можна відповідати з двох сторін — з епідеміологічної точки зору, бо насправді у Слов'янську найбільший рівень захворювання на COVID-19, 452 людини, якщо не помиляюсь. Для Слов’янська це дуже велика цифра. 

З приводу іншого — після того, як українська армія визволила Слов’янськ у 2014 році, почуваю себе більш ніж спокійно, чого не скажеш про прифронтові міста.

Чи відбуваються у Слов'янську культурні заходи? 

Культурне життя міста Слов’янськ — це дуже болюче питання. Нещодавно згорів останній БК міста, і зараз немає жодного будинку культури. Тут є будівлі, які потрібно викупити або повернути до державної власності, дуже багато акцій з цього приводу відбувається. Ми сподіваємося лише на камерні концерти, які відбуваються при громадських організаціях, молодіжних центрах, це рятує насправді, але культурне питання дуже актуальне, у Слов’янську з цим великі проблеми.

У якій сфері ви плануєте працювати через 20 років?

Я точно розумію, що в мене за плечима вже дві магістратури – я викладач англійської та німецької мови, перекладач. Те, в чому я хочу далі розвиватися, можливо, буде пов’язане з міжнародними відносинами. Я не проти отримати міжнародний європейський досвід, продовжувати спільні діяльності. Мені подобається працювати в неурядових організаціях і міжнародних, тому, скоріш за все, я продовжу цей шлях.

Можливо, також я продовжу працювати в різних підрозділах ООН, це вже залежить від тих вакансій, які будуть наявними. Я не проти виконавчої ланки влади, можливо, я також обдумаю ідею піти працювати в певних департаментах облдержадміністрацій. Але це все буде змінюватися, бо з кожним роком з’являтиметься багато можливостей, вони вже з’являються, не тільки для мене. Можливо, також пов’яжу себе з бізнесом, в тому сенсі, що відкрию своє соціальне підприємство, яке буде дружнім до соціальних проєктів, тобто частина грошей виділятиметься на проєкти, які будуть розвивати громади в різних областях. 

Чи можете ви себе уявити на посаді президента України?

Я ніколи про це не думав, і мені здається, що це не для мене. Я дуже відповідальна людина, і я не хочу брати на себе зобов’язання, які я не зможу виконати. Мені здається, президент України — це людина, яка має бути мегарозумною та знатися на багатьох різних сферах, постійно розвиватися; президент повинен усвідомлювати, що не всі його любитимуть, що буде опозиція. Я не готовий присвятити себе цьому, віддати 5 років на публічність, щоб роздивлялися моє особисте життя, моїх дітей, мою дружину, і також я вважаю, що компетентність грає велику роль, оскільки в мене немає юридичної освіти, тому ні.

Нагадаємо, що ASPI news раніше спілкувалося з іншим молодіжним делегатом ООН Дмитром Томенком.