Люстрація навиворіт: чи є в України шанс на очищення

10 вересня 2018
305
последние новости в Украине останні новини в Україні

АСПІ перевірило скільки чиновників було люстровано та чи виправдав законопроект покладені на нього надії.

Після Революції Гідності в суспільстві почалась жвава дискусія щодо усунення від влади тих осіб, які допомагали режиму Януковича та його оточенню узурпувати владу. Українці хотіли швидкого та дієвого механізму, який би дозволив раз і назавжди покарати чиновників, які були причетні до розкрадання державного майна та тих, хто мовчки за цим спостерігав.

Суспільний запит отримав своє втілення в законопроекті 4359а. Ініціаторами стали 16 народних депутатів з різних фракцій. Після проходження усіх необхідних процедур, 9 жовтня закон "Про очищення влади" підписав президент.

"Він є дуже проблемним. Значна частина людей просто без вини змушена буде звільнятися і пройти інколи принизливу процедуру. – Я не в захваті від цього закону. Я бажав би бачити інший закон. Але в цих умовах люстрації бути", - зазначив Петро Порошенко.

За 4 роки до єдиного державного реєстру осіб, до яких були застосовані положення ЗУ "Про очищення влади" внесено дані щодо 928 осіб, розповіла АСПІ член ГО "Люстраційний комітет" Анна Калинчук.

"Це цифра саме люстрованих осіб. Сам закон в своїй конструкції містить можливість для посадовця, який усвідомлює факт своєї причетності до критеріїв очищення влади, здійснити так зване "самоочищення", тобто усунутись, подати заяву на звільнення. В такому випадку особа не потрапляє до реєстру люстрованих, але вона не займатиме посаду в органах державної влади та місцевого самоврядування. Тому цифра 928 – це не абсолютне число", - зазначила Калинчук.

На сьогодні неможливо встановити загальну кількість осіб, які потрапили під норми люстраційного закону, оскільки частина людей звільнилась самостійно. Також неможливо підрахувати кількість осіб, які вирішили не йти на державну службу, відчуваючи, що не пройдуть люстраційну перевірку.

Проте відомо, що загальна кількість осіб, які підлягали очистці за критерієм посади, становить 5 000. Тобто кожен п'ятий чиновник був звільнений саме завдяки нормам закону "Про очищення влади".

Один з розробників законопроекту, народний депутат України Єгор Соболєв так прокоментував АСПІ дієвість нормативно-правового акту:

"Очищення влади почалося. Але нам вдалося замінити на нормальних людей лише 5-10 відсотків бруду, з якого складається управління українською державою. Потрібно розуміння, що основна трагедія закону в тому, що він ухвалювався в час, коли люди Яценюка і Порошенка замінили людей Януковича. І вони самі в труні бачили цю люстрацію, вони пішли на це тільки тому, що був великий запит суспільства і тиск вулиці", - зазначив Соболєв.

Насправді, законопроект має декілька недоліків, які депутати так і не спромоглись усунути:

-         звільненню підлягають люди, які не мали відношення до зловживань режиму Януковича, але обіймали в цей час керівні посади;

-       чиновники, які безпосередньо були причетними до корупційних діянь, змогли не лише зберегти свої посади, а навіть отримати підвищення

-      норми закону "Про очищення влади" суперечили Конституції України, через що тепер колишні посадовці подають позови до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) та намагаються поновитись на посадах.

Народний депутат України Мустафа Найєм в розмові з журналістом АСПІ повідомив, що унікальність української люстрації полягає в тому, що очищення чиновницького апарату відбувалась за політичними ознаками.

"Законопроект з одного боку ефективний. З іншого боку він відрізав від системи багатьох людей, які не були причетні до корупційних правопорушень чи до переслідувань опозиції. Тому в нас була унікальна ситуація, коли ми люстрацію проводили фактично по політичних ознаках в багатьох випадках. Він (законопроект – ред.) не був в повній мірі ефективний в тому, щоб не чіпати тих, хто ефективно працював та не був причетний до якихось неправильних процесів. Вони теж були відрізані від системи і зараз не можуть повернутись", - повідомив Найєм.

Водночас нардеп наголосив, що сам законопроект був потрібен для того, щоб після майбутніх виборів, колишні представники "Партії регіонів", які були причетні до правопорушень, не змогли претендувати на ключові посади в державі.

Однак вибірковість законопроекту викликає низку запитань, серед яких головним залишається те, чому колишні поплічники Януковича змогли не лише залишитись непокараними, а й продовжують очолювати керівні українські органи.

Наприклад, Лариса Демченко, яка тісно співпрацювала з екс-міністром доходів і зборів Олександром Клименком, зараз очолює Державну фіскальну службу Києва. А екс-очільник регіонального відділення Фонду державного майна Віталій Трубаров взагалі пішов на підвищення. Попри те, що за сприяння Трубарова відбулась незаконна приватизація частини будівлі Міністерства аграрної політики та продовольства України, він зараз обіймає посаду в.о. Фонду державного майна України.

"Закон має бути або один для всіх, або не мати вибіркового застосування. То через суди, то через прохання президента закон до певних осіб не застосовувався. В мене складається враження, що у нової команди, яка прийшла до влади, є свої люди, яким потрібні ті чи інші місця", - зазначив нашій редакції керівник ГО "Українська політика" Костянтин Бондаренко.

Цю тезу підтримує і народний депутат України від пропрезидентської фракції "Блок Петра Порошенка" Валерій Карпунцов. В інтерв'ю АСПІ нардеп зізнався, що процес очищення влади дійсно був не досконалим.

"Метою люстрації було не звільнення осіб, які дійсно узурпували владу разом з Януковичем, а звільнення посад. Звільнили посади під зручних собі людей. Прийшли на посади люди, які, в своїй більшості, не поділяли бачення вимог Революції Гідності. А були навіть такі, які, можливо, не перебували на посадах, але морально були на зовсім іншому боці – Януковича. Вони прийшли і, природньо, вони почали своїми можливостями підтягувати людей тої команди і, в тому числі, людей, які були на посадах. Вони йшли різними шляхами: де судовим рішенням, де іншим чином отримали висновок, що ця посада нелюстраційна", - зазначив Карпунцов.

Оскільки народні депутати – це, здебільшого, особи публічні, то саме на їх "очищення" сподівалось українське суспільство. В розумінні пересічного громадянина, якщо депутат був при владі в часи правління Януковича, то зараз він повинен, як мінімум, бути поза політикою.

"Насправді, документ не допоміг очистити владу від колишніх поплічників Януковича. Тоді залишили шпаринку щодо виборності посад, що дозволило дуже багатьом залишитись в політикумі. Він був прописаний тільки щодо ТОП-чиновників, тому дуже багато людей просто уникнули відповідальності", - підтвердив АСПІ народний депутат Дмитро Добродомов.

Однак, під час внесення змін до законопроекту, політичні виборні посади винесли за дужки люстрації. Це важко пояснити населенню, яке бачить, що деякі одіозні депутати продовжують здійснювати функції від імені українського народу та не понесли жодної відповідальності за свої злочини, користуючись депутатською недоторканністю.

Зрештою, для українців важливим було не лише покарання осіб, причетних до злочинних дій. Насамперед, населення вимагало руйнації системи, за якої злочинців неможливо було притягнути до відповідальності. Україна вимагала такої системи стримувань і противаг, де не залишилось би місця для кругової поруки та вибіркового правосуддя. Тому закон "Про очищення влади" був одним із механізмів для досягнення цієї масштабної мети.

Проте сама ж система і поновлювала на посадах тих, хто мав стосунок до злочинних схем. Або ж чиновники знаходили шпаринки в законодавстві, щоб уникнути люстрації. Наприклад, Заступник Голови Державної служби фінансового моніторингу України Віталій Зубрій не був люстрований тому, що приймав участь в Антитерористичній операції та в червні 2015-го року отримав посвідчення учасника бойових дій, хоча жодного дня не провів на фронті.

Дійшло до того, що поплічники екс-президента почали подавати позови до ЄСПЛ.

"Це зроблено цілеспрямовано, щоби підірвати довіру суспільства та похитнути авторитет самого процесу. В реальності нам відомі лише факти звернення до Європейського суду восьми осіб. Тобто, вони звернулись до ЄСПЛ з тим, що, на їхню думку, їхні права були порушені. На сьогодні Європейський суд ці заяви прийняв. Процедура розгляду передбачає надсилання цих заяв до Уряду України, який є адвокатом держави, для надання позиції щодо цієї справи. ЄСПЛ станом на сьогодні направив теж вісім таких справ. Ця процедура називається комунікацією, для того, щоби зрозуміти позицію держави і мотиви держави в цьому питанні. Таким чином ні про яке поновлення осіб на сьогодні йтися не може. Не відбувся навіть судовий розгляд в ЄСПЛ з цього питання", - зауважила Анна Калинчук.

Водночас громадська активістка повідомила, що позиція урядового уповноваженого на момент листування засекречена: неможливо дізнатись, що саме він зазначив у своїй відповіді.

Попри це, дружнього врегулювання спору наразі не відбувається. Міністерство юстиції є органом, який відповідальний за виконання та імплементацію закону, тому відсутність мирової угоди з екс-чиновниками свідчить про те, що Уряд налаштований відстоювати люстраційні норми українського законодавства.

Схоже, що відстоювати його доведеться не лише на міжнародній арені, а й всередині країни. Більшість експертів та народних депутатів України, з якими АСПІ вдалось поспілкуватись, повідомили, що напередодні виборів Конституційний суд може винести рішення, яким визнає ЗУ "Про очищення влади" таким, що не відповідає Конституції України.

Не виключено, що скасування закону "Про очищення влади" може стати одним з компромісів, на які піде влада перед майбутніми виборами, щоб отримати голоси в регіонах, що традиційно підтримують кандидатів, які так чи інакше позбулись своїх посад, внаслідок люстраційної перевірки. Тож постає логічне запитання: а чи потрібен подібний законопроект в тому вигляді, в якому він є зараз? Чи краще визнати свої помилки та внести до нього зміни, які унеможливлять не лише внутрішні суперечки навколо документа, а й гарантують Україні перемогу в міжнародних судах.

 

Сергій Савінцев

 

Всі головні новини з доставкою в Ваш месенджер Телеграм
2
Матеріали по темі

У день пам'яті захисників Донецького аеропорту один з учасників його оборони розповів ASPI, з якими проблемами стикаються більшість ветеранів у мирному житті.

20 січня 2020

10 січня в Лас-Вегасі завершилася найбільша виставка споживчої електроніки Consumer Electronic Show (CES)-2020, на якій великі компанії і маловідомі стартапи представили свої технологічні новинки.

18 січня 2020

17 січня під час перерви в засіданні Верховної Ради голова фракції "Слуга народу" заявив, що парламентська більшість підтримає будь-яке рішення президента Володимира Зеленського з приводу заяви про відставку прем'єр-міністра Олексія Гончарука.

17 січня 2020
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

Американський письменник зазнав різкої критики після того, як сказав, що питання статевого і расового розмаїття не повинне бути фактором при присудженні кінопремії.

15 січня 2020

У день пам'яті захисників Донецького аеропорту один з учасників його оборони розповів ASPI, з якими проблемами стикаються більшість ветеранів у мирному житті.

20 січня 2020

10 січня в Лас-Вегасі завершилася найбільша виставка споживчої електроніки Consumer Electronic Show (CES)-2020, на якій великі компанії і маловідомі стартапи представили свої технологічні новинки.

18 січня 2020

17 січня під час перерви в засіданні Верховної Ради голова фракції "Слуга народу" заявив, що парламентська більшість підтримає будь-яке рішення президента Володимира Зеленського з приводу заяви про відставку прем'єр-міністра Олексія Гончарука.

17 січня 2020
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

Американський письменник зазнав різкої критики після того, як сказав, що питання статевого і расового розмаїття не повинне бути фактором при присудженні кінопремії.

15 січня 2020

15 січня Федерація профспілок України влаштовує пікет парламентського комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів з метою захисту конституційних, трудових і соціально-економічних прав працівників та діяльності профспілок.

15 січня 2020
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

Міністр економіки заявив, що всі бажаючі безкоштовно отримати належні за законами України два гектари землі не зможуть цього зробити.

14 січня 2020

У Шевченківському районному суді Києва 9 січня відбувся розгляд справи відомого вбивці собак Олексія Святогора, що отруїв тисячі тварин.

9 січня 2020

Нову місячну програму Artemis-3 в NASA називають "національним надбанням".

9 січня 2020
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

"Належною відповіддю на вбивство Сулеймані є вигнання американських військ з регіону".

9 січня 2020

Як зміниться світ завтра – питання, яке завжди займало думки людства.

3 січня 2020
Вибір редакції

10 січня в Лас-Вегасі завершилася найбільша виставка споживчої електроніки Consumer Electronic Show (CES)-2020, на якій великі компанії і маловідомі стартапи представили свої технологічні новинки.

18 січня 2020

15 січня Федерація профспілок України влаштовує пікет парламентського комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів з метою захисту конституційних, трудових і соціально-економічних прав працівників та діяльності профспілок.

15 січня 2020

У Шевченківському районному суді Києва 9 січня відбувся розгляд справи відомого вбивці собак Олексія Святогора, що отруїв тисячі тварин.

9 січня 2020

В огляді ASPI - топ-12 подій, що викликають оптимізм і якими запам'ятався 2019-й, рік політичних рекордів, розіграшів і важливих соціальних ініціатив.

30 грудня 2019