Миротворці на Донбасі: реакція на нову тактику Росії

13 вересня 2017
последние новости в Украине останні новини в Україні

5 вересня Путін, під час спілкування з журналістами на прес-конференції у Китаї, озвучив умови, за яких Росія дасть свою згоду на присутність миротворців в Україні. По суті, Путін звів їхні функції до охорони представників ОБСЄ.

«Вже багато разів говорив про те, що підтримую ідею озброєння місії ОБСЄ, але сама організація ОБСЄ відмовляється від озброєння своїх співробітників, оскільки не має ні відповідного персоналу, ні досвіду подібної роботи», – заявив Путін.

Також президент РФ назвав ще дві вимоги: миротворці мають перебувати виключно на лінії розмежування та рішення про введення не може бути ухвалено «без прямого контакту з представниками самопроголошених республік».

Для України подібна ініціатива – неприпустима. Адже охорона сил ОБСЄ, які можуть перебувати лише на окремих ділянках смуги зіткнення (переважно лише там, куди їх пускають бойовики), це не те, чого б хотіла українська сторона.

«Дивує загальне захоплення ідеєю введення блакитних касок ООН на окуповані території Луганщини і Донеччини. З цього дуже легко може вийти те, що вийшло з місії ОБСЄ, особливий склад якої до значної міри складається з громадян РФ, а також «прихильних» до Росії країн. Росія має такий самий (чи навіть більший) вплив в ООН. Чуваки в блакитних касках — це не обов'язково «воїни добра». В кращому випадку – це відсторонені від українського контексту військові лівих країн. В гіршому – інфільтровані туди російські солдати, офіцери, інструктори і тд, і тп», – коментує ситуацію відомий український волонтер Мірко Сабліч.

Українське МЗС досить жорстко відреагували на заяви Путіна. Вітчизняні дипломати нагадали, що саме Україна виступала ініціатором миротворчої місії ООН на Донбасі, тоді як Росія постійно блокувала цю пропозицію.

Водночас МЗС відкинуло можливість переговорів щодо отримання згоди на проведення операції з підтримання миру (ОПМ) з незаконними збройними формуваннями, які підтримуються РФ. Українське дипломатичне відомство категорично заявило, що не може бути й мови про присутність військового чи іншого персоналу країни-агресора на території України під виглядом миротворців.

«Оприлюднена ЗМІ інформація про заяву президента РФ свідчить про чергове намагання Росії як сторони конфлікту представити агресію внутрішньо-українським конфліктом та спотворити саму ідею та цілі запровадження миротворчої операції, що не слугуватиме досягненню головної мети – встановлення сталого миру на Донбасі та відновлення територіальної цілісності України», – йдеться у заяві МЗС.

Представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи, перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко звернула увагу на іншу вимогу Путіна.

Вона вважає, що не може бути мови про миротворців виключно вздовж лінії зіткнення, яка виникла внаслідок російської агресії. Тож і мандат миротворчої місії має поширюватися на всю окуповану територію і закінчуватись на кордоні з Росією.

Заява Путіна з’явилась на фоні підготовки Києва до Генасамблеї ООН, яка розпочинається 12 вересня в США. При цьому сам російський президент до Нью-Йорку не збирається.

Натомість Петро Порошенко у серпні анонсував, що презентує на Генасамблеї ООН ініціативу із введення миротворців на окуповану територію Донбасу.

Тоді ж він розповів, що це питання досить важко просувається через позицію Росії, яка має право вето на засіданнях Радбезу ООН.

Питання миротворчої місії ООН з мандатом Ради безпеки ООН український президент обговорював і в Нормандському форматі.

«Це (введення на Донбас миротворчої місії ООН з мандатом Ради безпеки ООН–УП) була гарантія того, що на Донбасі припинять стріляти, гарантія того, що Росія припинить постачати бойовиків і виведе свої регулярні підрозділи, забере зброю, яку вона поставила для того, щоб вбивати українців», – процитувала Порошенка прес-служба президента.

21441935 2045753465702463 1049618469 n CustomВарто зауважити, що введення миротворчої місії ООН в Україну може пройти за різними сценаріями.

Запрошуючи миротворців, Україна повинна мати відповіді на головні питання:

- яким має бути мандат (тобто які функції повинні виконувати миротворці)?

- як отримати обов’язкову згоду сторін конфлікту (в нашому випадку головне питання – хто саме буде названий другою стороною конфлікту)?

Від 2015 року Київ не надто опікувався цими питанням. Нам був важливий сам факт запрошення миротворців, а щодо мандата ми були готові слухати пропозиції міжнародних організацій.

Та нині, коли з'явилась пропозиція РФ з вигідними їм параметрами, Україна не може дозволити собі розкіш не мати власної позиції.

Причому недостатньо знати, яку місію ми хочемо. Потрібно вміти аргументувати цей вибір.

Отже, перше питання:

Для чого конкретно нам потрібні миротворці?

Ми прагнемо військової чи поліцейської місії? А також – від якої організації мають бути спрямовані миротворці?

Останнім часом ООН не завжди розділяє поліцейські та військові місії, затверджуючи комплексні мандати. Натомість ЄС чітко відокремлює військові місії і поліцейські місії, причому останні вважаються у Брюсселі цивільними.

У військових операцій з підтримання миру є низка функцій, не притаманних поліцейським місіям, в тому числі:

  • проведення конвоїв з вантажем гуманітарної допомоги;
  • сприяння припиненню бойових дій та нормалізація ситуації;
  • спостереження за виконанням домовленостей про передачу влади під контроль перехідної адміністрації;
  • супроводження населення (передусім, біженців) через "чужу" територію;
  • патрулювання та підтримання порядку у зоні відповідальності;
  • розмінування та маркування мінних полів;
  • демілітаризація збройних формувань, сприяння роззброєнню, демобілізації та реінтеграції колишніх комбатантів;
  • польоти спостереження; повітряне супроводження переміщення військ.

Зазвичай у поліцейських місіях (наприклад, тих, що розгорнуті ЄС в Афганістані та на Палестинських територіях, а в минулому були в Демократичній Республіці Конго та Македонії) головними завданням є: реформа поліції та судових інстанцій, допомога у боротьбі із організованою злочинністю, реформа сектора безпеки, надання радників та тренування. По суті, більшість функцій поліцейських місій ЄС на сьогодні є в мандаті вже існуючої Консультативної місії ЄС з реформування сектора цивільної безпеки України.

Отже, зважаючи на реалії, у випадку Донбасу нас цікавить виключно військова операцію з підтримання миру.

Друге питання: згода сторін.

За стандартними правилами, сторони конфлікту мають погодитися на розташування такої місії.

Але у нашому випадку визначення «сторін конфлікту» не є настільки очевидним.

Як відомо, ми не визнаємо так звані «ДНР» та «ЛНР» стороною переговорів, наполягаючи, що вони є повністю залежними від Росії. Але в такому випадку створення місії ООН заходить в глухий кут: Москва не надасть таку згоду, якщо вона означатиме, що РФ опосередковано визнається учасником конфлікту.

Натомість, якщо ми погодимося на отримання формальної згоди невизнаних республік, то це може бути сприйняте як певна легітимізація їх існування.

Формально, оскільки територіально конфлікт відбувається в межах однієї держави, достатньо згоди українського уряду, але без фактичних гарантій безпеки іншої сторони «блакитні шоломи» не починають роботу. Наприклад, схвалена ЄС моніторингова місія у Грузії так і не була розгорнута через незгоду невизнаних «республік».

Довга невизначеність позиції України та розбіжності в офіційних заявах з Києва щодо можливого формату миротворчої операції на території України створили проблемний фон для прийняття рішення міжнародними організаціями та державами-партнерами.

Після заяв України та РФ, що суперечили одна одній, Берлін та Париж вже виступили із заявою, що вони підготують власний варіант резолюції ООН.

Важливо, що МЗС Німеччини заявив, що не запрошуватиме на переговори представників сепаратистів, а також заперечив ідею розгортання місії лише на лінії зіткнення.

Чи є шанс, що Росія накладе вето на цю резолюцію? Так, є.

Але ймовірний також варіант, коли Росія погодиться не блокувати рішення Ради Безпеки, але спробує максимально вихолостити мандат операції – за прикладом нинішньої моніторингової місії ОБСЄ.

Загалом дискусія в Україні повинна розгорнутися не щодо мотивів Росії, а щодо нашої позиціі, а саме – визначення мети миротворчої місії та очікувань від неї.

Найкращим є варіант повного покриття мандатом тимчасово непідконтрольних територій, з різними функціями на окремих ділянках, що не створить чіткого адміністративного розмежування між ОРДЛО та підконтрольною частиною України, дозволить якісно моніторити територію та кордон, а також режим припинення вогню, із функціями допомоги у проведені виборів, розмінування, роззброєння та надання гуманітарної допомоги.

Всі головні новини з доставкою в Ваш месенджер Телеграм
2
Матеріали по темі
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Ще 23 лютого на тлі російської загрози на засіданні Верховної Ради України у сесійній залі знаходилося лише сім з сорока нардепів від цієї політичної сили. Куди зникли нардепи проросійської партії та яка їхня доля в майбутньому, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

25 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова до переговорів з Києвом у разі, якщо українська армія складе зброю. Про мету Кремля у війні з Україною, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

25 лютого 2022

Депутати Верховної Ради України працюють над законопроєктами щодо посилення кібербезпеки в Україні. Про це повідомила голова партії "Голос" Кіра Рудик. 

23 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

Після визнання Росією терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР" експерти заговорили про кінець Мінських угод. Про наслідки ліквідації цього переговорного майданчика, розповів науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, професор Національного університету "Києво-Могилянська Академія" Олексій Гарань.

22 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Ще 23 лютого на тлі російської загрози на засіданні Верховної Ради України у сесійній залі знаходилося лише сім з сорока нардепів від цієї політичної сили. Куди зникли нардепи проросійської партії та яка їхня доля в майбутньому, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

25 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова до переговорів з Києвом у разі, якщо українська армія складе зброю. Про мету Кремля у війні з Україною, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

25 лютого 2022

Депутати Верховної Ради України працюють над законопроєктами щодо посилення кібербезпеки в Україні. Про це повідомила голова партії "Голос" Кіра Рудик. 

23 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

Після визнання Росією терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР" експерти заговорили про кінець Мінських угод. Про наслідки ліквідації цього переговорного майданчика, розповів науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, професор Національного університету "Києво-Могилянська Академія" Олексій Гарань.

22 лютого 2022

Депутат із фракції "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко прокоментував визнання Російською Федерацією так званих "Л/ДНР". Він заявив, що Україна має продемонструвати жорстку реакцію. 

22 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

За повідомленнями з Єлисейського палацу, результатом переговорів президентів Росії та Франції Володимира Путіна та Емманюеля Макрона 20 лютого має стати саміт для визначення нової архітектури миру та безпеки в Європі. Як на таку пропозицію фактично нового поділу світу відреагують США та Україна, ASPI news розповів заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.

21 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналітика

Президент України Володимир Зеленський заявив про запровадження "цифрового народовладдя" через застосунок "Дія". Навіщо це потрібно владі, ASPI news пояснив політолог, нардеп VIII скликання Олександр Черненко.

18 лютого 2022

Спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук відреагував на голосування депутатів російської Держдуми за прийняття звернення до Володимира Путіна щодо можливості визнання так званих "ЛНР" і "ДНР". Він зазначив, що підійматиме на РНБО питання персональних санкцій. 

16 лютого 2022

Нардеп із фракції "Європейська солідарність" Володимир В'ятрович вважає, що слова українського дипломата Вадима Пристайка щодо можливості України відмовитись від вступу в НАТО можуть бути не випадковими. Про це він заявив у коментарі журналістці ASPI news.

16 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Рада національної безпеки та оборони України запровадила санкції проти телеканалу "Наш" терміном на п'ять років під час виїзного засідання в Харкові 11 лютого. Наслідки рішення РНБО прокоментував політичний експерт Костянтин Матвієнко.

14 лютого 2022
Вибір редакції
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова до переговорів з Києвом у разі, якщо українська армія складе зброю. Про мету Кремля у війні з Україною, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

25 лютого 2022

Депутати Верховної Ради України працюють над законопроєктами щодо посилення кібербезпеки в Україні. Про це повідомила голова партії "Голос" Кіра Рудик. 

23 лютого 2022

Нардеп із фракції "Європейська солідарність" Володимир В'ятрович вважає, що слова українського дипломата Вадима Пристайка щодо можливості України відмовитись від вступу в НАТО можуть бути не випадковими. Про це він заявив у коментарі журналістці ASPI news.

16 лютого 2022

Батьки військових, що загинули під час проходження служби, провели під Офісом президента "Мітинг Справедливості". Вони наголосили, що не вірять у самогубства своїх дітей та вимагають покарання військового керівництва.

3 лютого 2022