Миротворці на Донбасі: реакція на нову тактику Росії

13 сентября 2017
последние новости в Украине останні новини в Україні

5 вересня Путін, під час спілкування з журналістами на прес-конференції у Китаї, озвучив умови, за яких Росія дасть свою згоду на присутність миротворців в Україні. По суті, Путін звів їхні функції до охорони представників ОБСЄ.

«Вже багато разів говорив про те, що підтримую ідею озброєння місії ОБСЄ, але сама організація ОБСЄ відмовляється від озброєння своїх співробітників, оскільки не має ні відповідного персоналу, ні досвіду подібної роботи», – заявив Путін.

Також президент РФ назвав ще дві вимоги: миротворці мають перебувати виключно на лінії розмежування та рішення про введення не може бути ухвалено «без прямого контакту з представниками самопроголошених республік».

Для України подібна ініціатива – неприпустима. Адже охорона сил ОБСЄ, які можуть перебувати лише на окремих ділянках смуги зіткнення (переважно лише там, куди їх пускають бойовики), це не те, чого б хотіла українська сторона.

«Дивує загальне захоплення ідеєю введення блакитних касок ООН на окуповані території Луганщини і Донеччини. З цього дуже легко може вийти те, що вийшло з місії ОБСЄ, особливий склад якої до значної міри складається з громадян РФ, а також «прихильних» до Росії країн. Росія має такий самий (чи навіть більший) вплив в ООН. Чуваки в блакитних касках — це не обов'язково «воїни добра». В кращому випадку – це відсторонені від українського контексту військові лівих країн. В гіршому – інфільтровані туди російські солдати, офіцери, інструктори і тд, і тп», – коментує ситуацію відомий український волонтер Мірко Сабліч.

Українське МЗС досить жорстко відреагували на заяви Путіна. Вітчизняні дипломати нагадали, що саме Україна виступала ініціатором миротворчої місії ООН на Донбасі, тоді як Росія постійно блокувала цю пропозицію.

Водночас МЗС відкинуло можливість переговорів щодо отримання згоди на проведення операції з підтримання миру (ОПМ) з незаконними збройними формуваннями, які підтримуються РФ. Українське дипломатичне відомство категорично заявило, що не може бути й мови про присутність військового чи іншого персоналу країни-агресора на території України під виглядом миротворців.

«Оприлюднена ЗМІ інформація про заяву президента РФ свідчить про чергове намагання Росії як сторони конфлікту представити агресію внутрішньо-українським конфліктом та спотворити саму ідею та цілі запровадження миротворчої операції, що не слугуватиме досягненню головної мети – встановлення сталого миру на Донбасі та відновлення територіальної цілісності України», – йдеться у заяві МЗС.

Представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи, перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко звернула увагу на іншу вимогу Путіна.

Вона вважає, що не може бути мови про миротворців виключно вздовж лінії зіткнення, яка виникла внаслідок російської агресії. Тож і мандат миротворчої місії має поширюватися на всю окуповану територію і закінчуватись на кордоні з Росією.

Заява Путіна з’явилась на фоні підготовки Києва до Генасамблеї ООН, яка розпочинається 12 вересня в США. При цьому сам російський президент до Нью-Йорку не збирається.

Натомість Петро Порошенко у серпні анонсував, що презентує на Генасамблеї ООН ініціативу із введення миротворців на окуповану територію Донбасу.

Тоді ж він розповів, що це питання досить важко просувається через позицію Росії, яка має право вето на засіданнях Радбезу ООН.

Питання миротворчої місії ООН з мандатом Ради безпеки ООН український президент обговорював і в Нормандському форматі.

«Це (введення на Донбас миротворчої місії ООН з мандатом Ради безпеки ООН–УП) була гарантія того, що на Донбасі припинять стріляти, гарантія того, що Росія припинить постачати бойовиків і виведе свої регулярні підрозділи, забере зброю, яку вона поставила для того, щоб вбивати українців», – процитувала Порошенка прес-служба президента.

21441935 2045753465702463 1049618469 n CustomВарто зауважити, що введення миротворчої місії ООН в Україну може пройти за різними сценаріями.

Запрошуючи миротворців, Україна повинна мати відповіді на головні питання:

- яким має бути мандат (тобто які функції повинні виконувати миротворці)?

- як отримати обов’язкову згоду сторін конфлікту (в нашому випадку головне питання – хто саме буде названий другою стороною конфлікту)?

Від 2015 року Київ не надто опікувався цими питанням. Нам був важливий сам факт запрошення миротворців, а щодо мандата ми були готові слухати пропозиції міжнародних організацій.

Та нині, коли з'явилась пропозиція РФ з вигідними їм параметрами, Україна не може дозволити собі розкіш не мати власної позиції.

Причому недостатньо знати, яку місію ми хочемо. Потрібно вміти аргументувати цей вибір.

Отже, перше питання:

Для чого конкретно нам потрібні миротворці?

Ми прагнемо військової чи поліцейської місії? А також – від якої організації мають бути спрямовані миротворці?

Останнім часом ООН не завжди розділяє поліцейські та військові місії, затверджуючи комплексні мандати. Натомість ЄС чітко відокремлює військові місії і поліцейські місії, причому останні вважаються у Брюсселі цивільними.

У військових операцій з підтримання миру є низка функцій, не притаманних поліцейським місіям, в тому числі:

  • проведення конвоїв з вантажем гуманітарної допомоги;
  • сприяння припиненню бойових дій та нормалізація ситуації;
  • спостереження за виконанням домовленостей про передачу влади під контроль перехідної адміністрації;
  • супроводження населення (передусім, біженців) через "чужу" територію;
  • патрулювання та підтримання порядку у зоні відповідальності;
  • розмінування та маркування мінних полів;
  • демілітаризація збройних формувань, сприяння роззброєнню, демобілізації та реінтеграції колишніх комбатантів;
  • польоти спостереження; повітряне супроводження переміщення військ.

Зазвичай у поліцейських місіях (наприклад, тих, що розгорнуті ЄС в Афганістані та на Палестинських територіях, а в минулому були в Демократичній Республіці Конго та Македонії) головними завданням є: реформа поліції та судових інстанцій, допомога у боротьбі із організованою злочинністю, реформа сектора безпеки, надання радників та тренування. По суті, більшість функцій поліцейських місій ЄС на сьогодні є в мандаті вже існуючої Консультативної місії ЄС з реформування сектора цивільної безпеки України.

Отже, зважаючи на реалії, у випадку Донбасу нас цікавить виключно військова операцію з підтримання миру.

Друге питання: згода сторін.

За стандартними правилами, сторони конфлікту мають погодитися на розташування такої місії.

Але у нашому випадку визначення «сторін конфлікту» не є настільки очевидним.

Як відомо, ми не визнаємо так звані «ДНР» та «ЛНР» стороною переговорів, наполягаючи, що вони є повністю залежними від Росії. Але в такому випадку створення місії ООН заходить в глухий кут: Москва не надасть таку згоду, якщо вона означатиме, що РФ опосередковано визнається учасником конфлікту.

Натомість, якщо ми погодимося на отримання формальної згоди невизнаних республік, то це може бути сприйняте як певна легітимізація їх існування.

Формально, оскільки територіально конфлікт відбувається в межах однієї держави, достатньо згоди українського уряду, але без фактичних гарантій безпеки іншої сторони «блакитні шоломи» не починають роботу. Наприклад, схвалена ЄС моніторингова місія у Грузії так і не була розгорнута через незгоду невизнаних «республік».

Довга невизначеність позиції України та розбіжності в офіційних заявах з Києва щодо можливого формату миротворчої операції на території України створили проблемний фон для прийняття рішення міжнародними організаціями та державами-партнерами.

Після заяв України та РФ, що суперечили одна одній, Берлін та Париж вже виступили із заявою, що вони підготують власний варіант резолюції ООН.

Важливо, що МЗС Німеччини заявив, що не запрошуватиме на переговори представників сепаратистів, а також заперечив ідею розгортання місії лише на лінії зіткнення.

Чи є шанс, що Росія накладе вето на цю резолюцію? Так, є.

Але ймовірний також варіант, коли Росія погодиться не блокувати рішення Ради Безпеки, але спробує максимально вихолостити мандат операції – за прикладом нинішньої моніторингової місії ОБСЄ.

Загалом дискусія в Україні повинна розгорнутися не щодо мотивів Росії, а щодо нашої позиціі, а саме – визначення мети миротворчої місії та очікувань від неї.

Найкращим є варіант повного покриття мандатом тимчасово непідконтрольних територій, з різними функціями на окремих ділянках, що не створить чіткого адміністративного розмежування між ОРДЛО та підконтрольною частиною України, дозволить якісно моніторити територію та кордон, а також режим припинення вогню, із функціями допомоги у проведені виборів, розмінування, роззброєння та надання гуманітарної допомоги.

Все главные новости с доставкой в Ваш мессенджер Телеграм
2
Материалы по теме
последние новости в Украине останні новини в Україні Интервью

Еще 23 февраля на фоне российской угрозы на заседании Верховной Рады Украины в сессионном зале находилось всего семь из сорока нардепов от этой политической силы. Куда исчезли нардепы пророссийской партии и какова их судьба в будущем, рассказал директор Центра исследований проблем гражданского общества Виталий Кулик.

25 февраля 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Интервью

Министр иностранных дел России Сергей Лавров заявил, что Москва готова к переговорам с Киевом в случае если украинская армия сложит оружие. О целях Кремля в войне с Украиной ASPI news рассказал директор Центра исследований проблем гражданского общества Виталий Кулик.

25 февраля 2022

Депутаты Верховной Рады Украины работают над законопроектами по усилению кибербезопасности в Украине. Об этом сообщила глава партии "Голос" Кира Рудык.

23 февраля 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналитика

После признания Россией террористических организаций "ДНР" и "ЛНР" эксперты заговорили о конце Минских соглашений. О последствиях ликвидации этой переговорной площадки рассказал научный директор Фонда "Демократические инициативы" им. Илька Кучерива, профессор Национального университета "Киево-Могилянская Академия" Алексей Гарань.

22 февраля 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Интервью

Еще 23 февраля на фоне российской угрозы на заседании Верховной Рады Украины в сессионном зале находилось всего семь из сорока нардепов от этой политической силы. Куда исчезли нардепы пророссийской партии и какова их судьба в будущем, рассказал директор Центра исследований проблем гражданского общества Виталий Кулик.

25 февраля 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Интервью

Министр иностранных дел России Сергей Лавров заявил, что Москва готова к переговорам с Киевом в случае если украинская армия сложит оружие. О целях Кремля в войне с Украиной ASPI news рассказал директор Центра исследований проблем гражданского общества Виталий Кулик.

25 февраля 2022

Депутаты Верховной Рады Украины работают над законопроектами по усилению кибербезопасности в Украине. Об этом сообщила глава партии "Голос" Кира Рудык.

23 февраля 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналитика

После признания Россией террористических организаций "ДНР" и "ЛНР" эксперты заговорили о конце Минских соглашений. О последствиях ликвидации этой переговорной площадки рассказал научный директор Фонда "Демократические инициативы" им. Илька Кучерива, профессор Национального университета "Киево-Могилянская Академия" Алексей Гарань.

22 февраля 2022

Депутат из фракции "Европейская солидарность" Алексей Гончаренко прокомментировал признание Российской Федерацией так называемых "Л/ДНР". Он заявил, что Украина должна продемонстрировать жесткую реакцию.

22 февраля 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналитика

По сообщениям из Елисейского дворца, результатом переговоров президентов России и Франции Владимира Путина и Эммануэля Макрона 20 февраля должен стать саммит по определению новой архитектуры мира и безопасности в Европе. Как на такое предложение фактически нового передела мира отреагируют США и Украина, ASPI news рассказал заместитель директора Агентства моделирования ситуаций Алексей Голобуцкий.

21 февраля 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналитика

Президент Украины Владимир Зеленский заявил о введении "цифрового народовластия" через приложение "Дия". Зачем это нужно властям, ASPI news объяснил политолог, нардеп VIII созыва Александр Черненко.

18 февраля 2022

Спикер Верховной Рады Украины Руслан Стефанчук отреагировал на голосование депутатов российской Госдумы за принятие обращения к Владимиру Путину о возможности признания так называемых "ЛНР" и "ДНР". Он отметил, что будет поднимать на СНБО вопросы персональных санкций.

16 февраля 2022

Нардеп из фракции "Европейская солидарность" Владимир Вятрович считает, что слова украинского дипломата Вадима Пристайко о возможности Украины отказаться от вступления в НАТО могут быть не случайными. Об этом он заявил в комментарии ASPI news.

16 февраля 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Интервью

Совет национальной безопасности и обороны Украины ввел санкции против телеканала "Наш" сроком пять лет во время выездного заседания в Харькове 11 февраля. Последствия решения СНБО прокомментировал политический эксперт Константин Матвиенко.

14 февраля 2022
Выбор редакции
последние новости в Украине останні новини в Україні Интервью

Министр иностранных дел России Сергей Лавров заявил, что Москва готова к переговорам с Киевом в случае если украинская армия сложит оружие. О целях Кремля в войне с Украиной ASPI news рассказал директор Центра исследований проблем гражданского общества Виталий Кулик.

25 февраля 2022

Депутаты Верховной Рады Украины работают над законопроектами по усилению кибербезопасности в Украине. Об этом сообщила глава партии "Голос" Кира Рудык.

23 февраля 2022

Нардеп из фракции "Европейская солидарность" Владимир Вятрович считает, что слова украинского дипломата Вадима Пристайко о возможности Украины отказаться от вступления в НАТО могут быть не случайными. Об этом он заявил в комментарии ASPI news.

16 февраля 2022

Родители военных, погибших при прохождении службы, провели под Офисом президента "Митинг Справедливости". Они подчеркнули, что не верят в самоубийства своих детей и требуют наказания военного руководства.

3 февраля 2022