Нас принижують, змушуючи випрошувати пільги, роботу і житло, - ветеран-кіборг про проблеми учасників бойових дій у мирному житті

У день пам'яті захисників Донецького аеропорту один з учасників його оборони розповів ASPI, з якими проблемами стикаються більшість ветеранів у мирному житті.

Кіборгу-розвіднику Олександру Ушинскому 64 роки. За його плечима оборона Донецького аеропорту в травні 2014 року, потім важка контузія, полон і вдала втеча.

Біолог за фахом, він не зміг просто спостерігати за військовими діями на сході України. Оскільки до ЗСУ його за віком не брали, записався до "Правого сектору" і два роки воював на Донбасі.

Зараз Ушинський очолює Асоціацію ветеранів війни, учасників АТО, членів сімей загиблих та інвалідів війни. Чим може, намагається допомагати побратимам.

У розмові з ASPI він поділився своїм поглядом на війну і розповів про труднощі адаптації ветеранів до мирного життя.

Про патріотів і "патріотів"

На війні російськомовних патріотів було не менше, ніж україномовних. Україномовні, так звані патріоти із західних областей, коли почалася війна, поїхали на заробітки. А це десятки тисяч хлопців, які могли тримати зброю в руках.

А ті, хто розумів небезпеку для країни, взяли зброю, попрощалися зі своїми сім'ями і пішли захищати державу. І говорили російською мовою.

Про питання без відповідей

До сьогоднішнього дня стоїть питання, хто дозволив Гіркину і кільком тисячам відморозків 110 км від Слов'янська проїхати до Донецька, без опору з боку ВСУ. Тоді ще літали наші бойові вертольоти, літали "сушки", колону могли на півдороги знищити. Але ніхто цього не зробив.

Про що ми говоримо, якщо Крим здали з одним пострілом, та й то у гуртожитку, де прапорщик заступився за свою дружину. А де батальйон морської піхоти? А де "альфівці"? Ніхто не опирався.

Про небезпеки у мирному житті

Одного разу мені зателефонували і запитали, чи був я на похоронах свого друга. Я спочатку не зрозумів, кого саме. Мені кажуть, Макса підірвали. Я був вражений. Це був мій побратим, розвідник, полковник Максим Шаповал.

Я з ним багато працював, багато операцій з ним провели, і його підірвали. Тому навіть сьогодні я не називаю багатьох прізвищ, не розповідаю про багато проведених операцій, про героїчні вчинки моїх хлопців, тому що у них є сім'ї. І є побоювання, що до них можуть дістатися вбивці.

Про проблеми ветеранів

Мені дали пенсію 2300 грн. А я голова Союзу ветеранів, мені потрібно машину заправити, щоб поїхати з матерями на кладовище, потрібно лампадки купити.

П'ять років Київська міськадміністрація дає допомогу воїнам АТО, і за весь цей час я її жодного разу не отримав. Коли підняв це питання, мені сказали: а ви ходили, просили, писали заяви? Вибачте, хіба я повинен звертатися? Це мене потрібно знайти. У вас он скільки клерків сидить.

Так, я отримую знижку на комунальні послуги. Зараз прийшла "смс", що потрібно прийти, щось уточнити, написати заяву. А мені нема коли, і я не знаю, де всі ці структури знаходяться. Нас цим принижують, примушують схиляти перед кимось голову, просити - дайте, я ж учасник.

У багатьох ветеранів у Києві немає ні житла, ні роботи. А потім ми дивимося - там вбивство замовне, там ще щось. Я не виправдовую їх, але життя змушує цих хлопців шукати будь-які форми заробітку. Як людині жити?

Проблем дуже багато, і ними має займатися все українське суспільство. Тільки завдяки такому розумінню ми зможемо багатьох героїв направити у вірне русло, допомогти влаштуватися у житті.

Нагадаємо, 20 січня в Києві проходить марафон "Доба пам'яті", присвячений захисникам Донецького аеропорту. З 26 травня 2014 року оборона цього об'єкта тривала 244 дні.

В ході марафону учасники оборони Донецького аеропорту поділилися своїми спогадами.