Основи національного спротиву: норми та принципи закону про всенародний захист України
Закон "Про основи національного спротиву" з 1 січня 2022 року в Україні набув чинності. Документ регламентує захист України у разі масштабної війни.
Складовими національного опору є: територіальна оборона, рух опору та підготовка населення. Законом визначено правові та організаційні засади національного опору, основи його підготовки та ведення, завдання та повноваження сил безпеки та сил оборони з питань національного опору.
Завдяки дії норм закону з 1 січня розпочалося:
- формування в Україні національного спротиву;
- сприяння максимально широкому залученню населення до дій, спрямованих на забезпечення суверенітету та територіальної цілісності держави;
- визначення завдань територіальної оборони, руху опору та підготовки громадян України до національного опору;
- встановлення порядку організації, підготовки та ведення територіальної оборони та руху опору;
- нормування повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування з питань національного спротиву;
- визначення принципів фінансування та матеріального забезпечення національного опору та забезпечення соціального захисту військовослужбовців та добровольців Сил територіальної оборони Збройних сил України та осіб, які виконують завдання руху опору.
Ініціатор законодаства та визначення поняття нацопору
Закон до Верховної Ради наприкінці травня 2021 року вніс президент Володимир Зеленський.
Створення системи нацопору стане "потужним сигналом усім, що Україна захищатиметься, не допустить подій 2014 року, і захист України – це всенародна справа".
Нацопором називається комплекс дій щодо максимально широкого залучення українців до забезпечення військового захисту, суверенітету та територіальної цілісності країни, стримування та відсічі агресії, та заподіяння ворогові непоправних втрат.
Це поєднання для тероборони, руху опору та підготовки громадян пояснює радник командувача Сил спеціальних операцій, член ради волонтерів при Міноборони та один зі співавторів закону Денис Поданчук: "Три компоненти об'єднали в одну систему, яку назвали національним опором".
Мета закону
Основна мета – зміцнити обороноздатність, зазначає Поданчук. У реалізації закону братимуть участь "багато держорганів та практично все населення України, принаймні у частині загальної військової підготовки".
Військова підготовка та патріотичне виховання
Підготовка до національного опору складається з двох компонентів: загальновійськової підготовки та військово-патріотичного виховання.
“Це означає, що війна тепер стане справою кожного. Війна йде, ворог біля воріт. Тому тепер загальновійськова підготовка є обов'язковою для всіх", – каже Поданчук.
Детальні процедури ще мають бути чітко прописані.
На практиці це означатиме таке: дорослому населенню треба актуалізувати свої відносини з військкоматом і просто чекати на повістку. Все це, можливо, супроводжуватиметься інформкампанією.
Так історично склалося, що українська земля століттями "приваблює" загарбників, які розорили свій народ свою землю і зазіхають на чуже. Українці готові захищати свою країну, і вони мають це робити.
Росія вже кілька місяців активно нарощує війська на кордоні з Україною. На тлі розмов про можливість повномасштабної війни Росія вимагає від НАТО "гарантій безпеки", згідно з якими Альянс має відмовитися від приєднання України, а також будь-якої військової діяльності в Україні, Східній Європі, Закавказзі та Центральній Азії.
Але український опір був, є і буде сильним та лютим. Зараз воно набуває дуже серйозних обрисів, які демонструють, що у разі атаки російського агресора, опір буде завзятим, запеклим, добре організованим і ефективним.
ASPI news повідомляло, Асоціація міст України обговорила формування у всіх областях територіальної оборони. Влада столиці закликала українців на щотижневі навчання у 112 бригаді територіальної оборони Києва.
Ще 23 лютого на тлі російської загрози на засіданні Верховної Ради України у сесійній залі знаходилося лише сім з сорока нардепів від цієї політичної сили. Куди зникли нардепи проросійської партії та яка їхня доля в майбутньому, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова до переговорів з Києвом у разі, якщо українська армія складе зброю. Про мету Кремля у війні з Україною, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Депутати Верховної Ради України працюють над законопроєктами щодо посилення кібербезпеки в Україні. Про це повідомила голова партії "Голос" Кіра Рудик.
Після визнання Росією терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР" експерти заговорили про кінець Мінських угод. Про наслідки ліквідації цього переговорного майданчика, розповів науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, професор Національного університету "Києво-Могилянська Академія" Олексій Гарань.
Ще 23 лютого на тлі російської загрози на засіданні Верховної Ради України у сесійній залі знаходилося лише сім з сорока нардепів від цієї політичної сили. Куди зникли нардепи проросійської партії та яка їхня доля в майбутньому, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова до переговорів з Києвом у разі, якщо українська армія складе зброю. Про мету Кремля у війні з Україною, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Депутати Верховної Ради України працюють над законопроєктами щодо посилення кібербезпеки в Україні. Про це повідомила голова партії "Голос" Кіра Рудик.
Після визнання Росією терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР" експерти заговорили про кінець Мінських угод. Про наслідки ліквідації цього переговорного майданчика, розповів науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, професор Національного університету "Києво-Могилянська Академія" Олексій Гарань.
Депутат із фракції "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко прокоментував визнання Російською Федерацією так званих "Л/ДНР". Він заявив, що Україна має продемонструвати жорстку реакцію.
За повідомленнями з Єлисейського палацу, результатом переговорів президентів Росії та Франції Володимира Путіна та Емманюеля Макрона 20 лютого має стати саміт для визначення нової архітектури миру та безпеки в Європі. Як на таку пропозицію фактично нового поділу світу відреагують США та Україна, ASPI news розповів заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Президент України Володимир Зеленський заявив про запровадження "цифрового народовладдя" через застосунок "Дія". Навіщо це потрібно владі, ASPI news пояснив політолог, нардеп VIII скликання Олександр Черненко.
Спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук відреагував на голосування депутатів російської Держдуми за прийняття звернення до Володимира Путіна щодо можливості визнання так званих "ЛНР" і "ДНР". Він зазначив, що підійматиме на РНБО питання персональних санкцій.
Нардеп із фракції "Європейська солідарність" Володимир В'ятрович вважає, що слова українського дипломата Вадима Пристайка щодо можливості України відмовитись від вступу в НАТО можуть бути не випадковими. Про це він заявив у коментарі журналістці ASPI news.
Рада національної безпеки та оборони України запровадила санкції проти телеканалу "Наш" терміном на п'ять років під час виїзного засідання в Харкові 11 лютого. Наслідки рішення РНБО прокоментував політичний експерт Костянтин Матвієнко.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова до переговорів з Києвом у разі, якщо українська армія складе зброю. Про мету Кремля у війні з Україною, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Депутати Верховної Ради України працюють над законопроєктами щодо посилення кібербезпеки в Україні. Про це повідомила голова партії "Голос" Кіра Рудик.
Нардеп із фракції "Європейська солідарність" Володимир В'ятрович вважає, що слова українського дипломата Вадима Пристайка щодо можливості України відмовитись від вступу в НАТО можуть бути не випадковими. Про це він заявив у коментарі журналістці ASPI news.
Батьки військових, що загинули під час проходження служби, провели під Офісом президента "Мітинг Справедливості". Вони наголосили, що не вірять у самогубства своїх дітей та вимагають покарання військового керівництва.