Дешеве розмитнення автівок: чи вирішить це проблему "євроблях"?

7 листопада 2018
286

Проблема автівок на єврономерах вже не перший місяць лунає в українському інформаційному просторі - вони хочуть здешевлення розмитнення авто. Чи дійсно вимоги власників машин на європейських номерах будуть корисними, чи стануть підґрунтям того, що в Україні стане ще більше старих бляшанок, які псують екологію?

У вівторок, 7 листопада під будівлею Верховної Ради України відбулась чергова акція власників автомобілів на європейських номерах. Серед них представники ГО "Авто-Євро-Сила". Вони вимагають внесення змін до законодавства, які б спростили розмитнення вживаних європейських автівок.

Чого вимагає ГО "Авто-Євро-Сила"?

Ухвалити правки до законопроектів №8487 і 8488, які організація передала через депутатку Наталію Веселову. Вони вимагають прибрати коефіцієнт віку у формулі розрахунку акцизу. Таким чином нове розмитнення складе (ПДВ+Мито+Військовий збір+Акциз)  близько 40% від вартості автомобіля. Організація вважає, що таким чином бюджет України миттєво отримає декілька мільярдів доларів надходжень до бюджету за рахунок розмитнення вже ввезених до країни автівок, а також декілька мільярдів доларів, від ввезення вживаних автомобілів громадянами, що чекають на доступне розмитнення.

Скільки коштує розмитнення у 2018 році?

Візьмемо за приклад Opel Vectra 2002 року випуску з бензиновим двигуном, об`єм якого 1800 см³. В сусідній Польщі такий автомобіль коштує приблизно 2,5 тисячі євро. За пільговою ставкою таку автівку можна розмитнити за 1300 євро. Звичайна ставка розмитнення складає майже 6 тисяч євро.

Що таке пільгова ставка?

Право громадянина на придбання автомобіля для власного користування. Реалізувати це право можна один раз на рік. Отже, оскільки закон набув чинності 1 серпня 2016 року і діятиме до 31 грудня 2018 року, ще є можливість купити автомобіль за ці три роки.

Хто виграє, якщо законопроект приймуть?

Якщо все ж таки законопроект набере сили, то українці зможуть купувати авто дешевше, але це не вирішить проблеми всіх власників "євроблях". Вартість автомобілів знизиться. Виходячи з розрахунків, згаданий вище Opel Vectra 2002 року на ринку України стане дешевшим приблизно удвічі.

Варто підкреслити, власники вимагають прибрати коефіціент року випуску автівки. Ураховуючи це, може створитися підґрунтя для погіршення стану екології, оскільки "Євробляхери" зазвичай їздять на старих дизельних і бензинових автівках, шкідливі викиди який значно вищі від сучасних машин. І це тоді, коли країни Європи вже незабаром заборонять бензинові і дизельні двигуни.

Як влада планує вирішувати питання з "євробляхами"?

Голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна запропонувала встановити терміни пільгового розмитнення автомобілів, ввезених в Україну. А саме в перші 30 днів після запровадження змін надавати водіям знижку 50% на розмитнення "євроблях", а в наступні 30 днів - 25%.

Чи вирішить це проблему?

Водії автівок на єврономерах зазвичай не є фактичними власниками. Вони вписані в довіреність, а реально володіє автівкою підставна особа - поляк, литовець або фірма. Така послуга коштує від 800 до 4000 гривень.

Директор Всеукраїнської Асоціації автомобільних імпортерів Олег Назаренко вважає: "Проблема не в податках, а у тому, що зараз у людей чуже майно, яке вони хочуть розмитнити і легалізувати на них. Частина цих автомобілів, я думаю, без проблем можна розмитнити, але інші ж - ні. Люди не хочуть вникати в те , що не можна розмитнити чуже. Їм вселяють, що головна проблема - це дороге розмитнення, але справжня проблема - в переоформленні власності. Розмитнити можна тільки свою власність".

Щодо переоформлення власності, Назаренко зазначає: "Люди повинні йти не до ВРУ, а до “євробляхобізнесменів”, які дали їм автомобіль і ключі і сказали, що він їхній. За документами він належить не їм, а іншій людині або фірмі. До того ж, треба розуміти, що ці фірми - вони метелики. Вони були створені українськими "євробляхобізнесменами" для того, щоб оформити в них автомобіль. Якщо до них звернуться українці з проханням переоформити автомобіль, вони повинні будуть заплатити податок за 10 тисяч українців. Вони не будуть цього робити, а швидко закриють фірму".

Що думають українці про "євробляхи"?

Згідно з соцопитуванням, 69% українців голосують за суттєве зниження мита. 26% вважають, що треба штрафувати власників і не поступатись. 3% респондентів вибрали варіант "мені байдуже", а 2% вибрали свою версію.

Чому розмитнення таке дороге?

 Питання дорожнечі – одне з найактуальніших. Але було б правильніше сказати, що процес розмитнення складний, непрозорий і неоднозначний в цілому.  З чого воно складається?

 

- Ввізне мито. Згідно з Законом “Митний тариф України”, ввізне мито становить 10% від суми митної вартості ТЗ. Виняток – автобуси з дизельними моторами об’ємом двигуна понад 5000 см3, що використовуються для перевезення понад 10 осіб (20%), електромобілі (0%) і нові легкові авто з об’ємом двигуна понад 3000 см3 (5%)

- Акцизний збір. Для різних типів ТЗ нараховується по-своєму, і залежить від типу транспортного засобу, об’єму двигуна, його типу (дизельний або бензиновий), віку автомобіля.

- Митні платежі. В залежності від вартості автомобіля.

- ПДВ. Становить 20% від суми митної вартості, акцизного збору та ввізного мита.

А як виглядає розмитнення в країнах ЄС?

У всій Європі частково або повністю застосовано принцип врахування трьох обов’язкових платежів при розмитнені авто: акцизний податок, ввізне мито (10%), а також податок на додану вартість (20% від суми вартості авто, акцизу та ввізного мита). Але за принципами ЄС існує вільне переміщення автомобілів між країнами ЄС.

 Наприклад, у Польщі акцизний податок стягується з усіх ввезених авто. А ось ПДВ в розмірі 23% сплачується тільки з нових, комерційних і ввезених з-поза меж ЄС машин. Його не сплачують, якщо ввозять машину з будь-якої країни Європи для особистого користування.

 

Як часто автівки на єврономерах потрапляють у ДТП?

У першому кварталі 2018 року 8,5% ДТП відбулось за участі власників "євроблях”. За неофіційними даними, в Україні налічується близько 3 мільйонів машин на європейській реєстрації.

Якщо новий законопроект не вирішить проблеми з існуючими "євробляхами", то що вирішить?  

Власники автівок на єврономерах, які вписані в довіреність, а фактично власниками не є, зіткнуться з проблемою переофрмлення. Один з варіантів - оформлення договору купівлі-продажу вже ввезених автомобілів, що має регламентуватися окремим законом і поширюватися виключно на ті автомобілі, які були ввезені до дати прийняття цього закону. Але це за умови, якщо фактичні власники (бізнесмени-євробляхери) захочуть співпрацювати.

Отже, зміни чинного законодавства навряд чи зможуть принести користь Україні - від бюджету до стану екології. Це лише дасть можливість людям отримувати автівки з Європи за дешевшою ціною.

Всі головні новини з доставкою в Ваш месенджер Телеграм
2
Матеріали по темі
Стаття

Неоголошена війна об'єднала тисячі українок, які навчилися тримати зброю в руках і рятувати життя на передовій з перших днів війни. З початком найгарячішої фази для жінок були закриті навіть такі посади як фотограф чи перекладач, не говорячи про бойові посади. Шлях на передову для них був нелегкий. Проте, маючи вдосталь мотивації, жінки попри всі перепони були, є і нині перебувають у зоні бойових дій. І навіть ті, хто вже повернувся на мирну територію — продовжують боротьбу за правду та краще майбутнє для своїх дітей.

20 березня 2019
Стаття

Її позивний Аліса. І вона 5-й рік пліч-о-пліч з іншими військовими допомагає наблизити нашу перемогу. 

8 березня 2019
Стаття

Вони — кмітливі, тендітні та водночас сильні.

Тисячі жінок, які в перші роки війни стали на захист України, досі не мають статусу учасників бойових дій, або будь-яких належних їм пільг. Ще більше оформлені на посади кухарок чи діловодів, але при цьому пліч-о-пліч із чоловіками перебувають на фронті та дивляться в очі смерті. Їх не зупиняє ніщо. І якщо українські ветеранки поставили ціль бути почутими в штаб-квартирі НАТО — то вони це виконали, не дивлячись ні на які складнощі.

5 березня 2019
Стаття

П’ять років тому 18-20 лютого 2014 року країна пережила одне з найбільших потрясінь. Попри те, що на Майдані уже йшли бої з правоохоронцями, розстрілів не очікував ніхто. 

20 лютого 2019
Стаття

Неоголошена війна об'єднала тисячі українок, які навчилися тримати зброю в руках і рятувати життя на передовій з перших днів війни. З початком найгарячішої фази для жінок були закриті навіть такі посади як фотограф чи перекладач, не говорячи про бойові посади. Шлях на передову для них був нелегкий. Проте, маючи вдосталь мотивації, жінки попри всі перепони були, є і нині перебувають у зоні бойових дій. І навіть ті, хто вже повернувся на мирну територію — продовжують боротьбу за правду та краще майбутнє для своїх дітей.

20 березня 2019
Стаття

Її позивний Аліса. І вона 5-й рік пліч-о-пліч з іншими військовими допомагає наблизити нашу перемогу. 

8 березня 2019
Стаття

Вони — кмітливі, тендітні та водночас сильні.

Тисячі жінок, які в перші роки війни стали на захист України, досі не мають статусу учасників бойових дій, або будь-яких належних їм пільг. Ще більше оформлені на посади кухарок чи діловодів, але при цьому пліч-о-пліч із чоловіками перебувають на фронті та дивляться в очі смерті. Їх не зупиняє ніщо. І якщо українські ветеранки поставили ціль бути почутими в штаб-квартирі НАТО — то вони це виконали, не дивлячись ні на які складнощі.

5 березня 2019
Стаття

П’ять років тому 18-20 лютого 2014 року країна пережила одне з найбільших потрясінь. Попри те, що на Майдані уже йшли бої з правоохоронцями, розстрілів не очікував ніхто. 

20 лютого 2019
Стаття

Для тих, хто вирушив незабаром після подій на Майдані на фронт, війна почалася ще на початку 2014-го. Але тоді вона ще не була проти зовнішнього агресора. То була "війна" влади проти українського народу. Згодом частина активістів стала на захист країни та долучилась до різних військових підрозділів, продовжуючи боротьбу вже у лавах силових структур. Що думають нинішні українські захисники стосовно розстрілів на Майдані та чи змінилось після вступу до лав підрозділів їх сприйняття спецпризначенців "Беркута" - читайте далі у матеріалі.

20 лютого 2019
Стаття

"Кращий мій подарунок - я сам". У п’ятницю, 25 січня, так званий народний президент Володимир Зеленський подав до Центральної виборчої комісії документи про реєстрацію його кандидатом у президенти на виборах 2019-го року. Та не абиколи, а саме у свій 41-й День народження.

25 січня 2019
Стаття

"Він же ще такий молодий...”, - хочется додати: "...а вже стільки всього можна сказати". Сьогодні, 20 січня, українському прем’єр-міністру Володимиру Гройсману виповнюється 41 рік.

20 січня 2019
Стаття

Напередодні Верховна Рада 277 голосами підтримала припинення Договору про дружбу та співробітництво між Україною та Російською Федерацією. Дія договору завершується 1 квітня. Підкреслимо, що договір саме припиняє свою дію, а не розривається українською стороною.

7 грудня 2018
Стаття

З середи, 28 листопада, в 10 областях України на місяць почав діяти воєнний стан. У зв’язку з цим із уст в уста передаються сотні конспірологічних теорій, починаючи від "Порошенко це спеціально зробив", закінчуючи "А я чув, що в воєнкомати уже всіх без розбору звозять і одразу на фронт". 

28 листопада 2018
Стаття

"У період Голодомору я думав, що я буду завтра снідати, лягаючи спати. І сьогодні я, людина заможна, коли лягаю спати, думаю, що я буду завтра снідати. У мене є, що снідати. Але я мимоволі, механічно вертаюся до тих років". Саме так згадував ті страшні роки професор Ілько Корунець, який в 12-річному віці став свідком Голодомору.

24 листопада 2018
Вибір редакції

Навесні 2014-го року Україна могла б лишитися влади не лише на територіях Луганська та Донецька. Доказом цьому є події, що мали місце й в інших містах. Миколаїв, Харків, Одеса, Маріуполь… Проте з’явилась сила, котра гучно дала про себе знати тим, хто посягав на нашу територію. Добробати. Серед тих, хто добровільно став на захист України — іноземці.

14 березня 2019

Освіта в Україні приблизно на тих самих щаблях світових рейтингів, як і усі інші сфери. Однак реформи не оминули і її та вже демонструють результати.

4 березня 2019

В цій історії можуть знайти щось знайоме сотні тих, чиї сини, чоловіки чи батьки загинули на війні. Ніякі гроші не варті їх смертей та болю від втрат. 

1 березня 2019

Як змінилось життя кримчан за ці роки та що залишилось поза увагою ЗМІ — читайте далі у матеріалі. 

26 лютого 2019