Гримерка "95 кварталу" має більшу вагу, ніж АП, — депутати про інавгурацію

Володимир Зеленський почав говорити з парламентом мовою ультиматумів -  парламент відповів тим же, призначивши іншу дату інавгурації, ніж того просив Зеленський. Через чотири дні він стане повноправним президентом, що про це думають під куполом Верховної Ради, і як зміниться формат їх стосунків запитували у народних депутатів.

Верховна Рада ухвалила дату інавгурації новообраного президента, попри запит Володимира Зеленського провести 19 травня, депутати ухвалили її на день пізніше - 20 травня.

Затвердження цієї дати запускає логічну послідовність політичних дій та дозволяє моделювати певні вихідні ситуації, спираючись на певні політичні фактори.

Фактори, які вийшли на авансцену, у зв'язку з затвердженням офіційної дати наступні:

• Парламент проігнорував пропозицію новообраного президента призначити інавгурацію 19 числа, а призначив на день пізніше. Це був свідомий крок Ради всупереч волі Зеленського чи раціональна необхідність?
• Чи вистачить чотири дні для підготовки усіх організаційних моментів та приїзду іноземних гостей?
• Чи буде новообраний президент ініціювати розпуск парламенту і чи є у депутатів протидія?
• Чи будуть зміни до виборчого законодавства для перевиборів, як цього вимагає суспільство?
• Крім цього, день тому, 15 травня в Україну повернувся бізнес-партнер Зеленського, який з 2017 року не був в Україні, одіозний олігарх Ігор Коломойський, що теж підігріло розмови про зв'язок між політиком і бізнесменом напередодні інавгурації.

Про усі ці питання ми поговорили з народними депутатами, а також з політичним експертом.

---

ЧОМУ НЕ 19 ТРАВНЯ?

Мотиви депутатів не голосувати за 19 число різні, починаючи від того, що в цей день вшановують пам’ять жертв політичних репресій, закінчуючи протестом проти ультимативної форми нового президента спілкуватись з парламентом.

Голова фракції Блок Петра Порошенка Артур Герасимов говорить, що інавгурацію необхідно провести якнайскоріше, додаючи, що це позиція не тільки фракції, а і діючого президента Порошенка. Причину того, що вони голосували проти 19 числа пояснює емоціями, які вирували у сесійній залі, коли низка депутатів говорила про недоцільність святкування урочистостей в настільки символічний день – День пам'яті політичних репресій.

"Для багатьох людей, це (день політ репресій – ред.) не просто вирізки з газет чи параграфи з підручників, для багатьох це особисте життя, у декого батьки були репресовані, друзі, вони самі стали жертвами та пережили це через власний досвід, тому це треба шанувати", - стверджує Артур Герасимов.

Його однопартієць Борислав Розенблат хотів, аби інавгурація відбулася 19 числа, оскільки саме його пропонував Зеленський , тим не менш, оскільки на цю дату голосів не знайшлось, голосував за найблищу до неї – 20 травня.

"Для мене головне єдине – щоб якнайскоріше новообраний президент вступив у свої повноваження", - резюмував свою позицію Розенблат.

Більш красномовний виявився Віталій Купрій, якого називають єдиним представником Зеленського у Раді. Попри те, що він сам, а також команда Зеленського спростовують будь-які домовленості, він створив фракцію "За майбутнього президента Володимира Зеленського", і є єдиним членом цієї фракції.

Саме він був автором постанови щодо інавгурації 20 травня на 10:00 та вважає дату, запропоновану Зеленським недоречною та суперечливою.

Сергій Каплін, який сьогодні ж вийшов з фракції "Блок Петра Порошенка" знаходить причину 20-го, а не 19-го числа, саме у хаотичності рішень команди Зеленського, команда якого є "зеленою у прямому і переносному сенсі", адже вони у своїх діях керуються не стратегією політичної доцільності, а креативністю "95-го Кварталу".

"Гримерка "Кварталу 95" за політичною вагою сьогодні вагоміша і результативніша ніж Адміністрація Президента", - додав нардеп.

За його словами, 19 число було запропоновано, не проаналізувавши траурність дня і інші аспекти, але відступати було пізно і Зеленський продовжував наполягати на 19-му.

В свою чергу Рада, у якості компромісу обрала 20 травня, говорить Каплін.

Наталія Королевська зазначила, що голосувала разом із своєю фракцією "Опозиційний блок" за 19 травня, оскільки ця дата була узгоджена з новообраним президентом.

"Але оскільки голосування за 19-те провалилось, 20 число це краще, ніж тягнути невідомо скільки", — додала депутатка.

РОЗПУСК ПАРЛАМЕНТУ ТА ПЕРЕВИБОРИ

Артур Герасимов запевняє, що партія "Блок Петра Порошенка" готова до будь-яких сценаріїв та запевнив, що вони не бояться не дострокових, не чергових виборів.

"Будь-яка партія має готуватись до наступних виборів на наступний день після того, як вони потрапили у Верховну Раду. Ми готові", - запевнив Герасимов.

Борислав Розенблат до розпуску парламенту готовий, а от щодо виборів за новим виборчим законодавством сказав, що такі зміни недоречні, але обґрунтовувати власну позицію не став.

Віталій Купрій стверджує, що зараз є підстави розпускати через відсутність коаліції, але в стінах парламенту ведуться переговори про створення нової коаліції і він не виключає, що депутати вже про все домовились.

Більше того, він говорить, що сформований новий план, як не дати Зеленському розпустити Раду.

Що стосується зміни виборчого законодавства, у разі розпуску Ради, Купрій говорить, що провести такі зміни цілком можливо, питання тільки в тому, які саме зміни там будуть.

Сергій Каплін з приводу ймовірності розпуску та переобрання парламенту сказав, що Зеленському необхідно було звертатись до суду за рішенням про відсутність коаліції.

Це важливо, оскільки необхідно мати юридичні підстави, а не лише математичні. Та додав, що формально коаліції не існує, тим паче після його виходу з фракції.

Каплін стверджує, що 99% суспільства чекає від Зеленського "хірургічних операцій по знищенню цього парламенту".

Щодо зміни виборчого законодавства, Каплін говорить, що такі зміни можна провести протягом одного тижня. Ймовірність такої парламентської консолідації зумовлена прикладами, коли призначали на посаду генпрокурора Юрія Луценка, і якщо тоді форватором ухвалення змін був Порошенко, то зараз цим форватором виступають політичні сили, які зацікавлені у новому виборчому законодавстві тільки за системою закритих списків.

Натомість Олег Березюк із "Самопомічі" вважає, що знайти голоси за розпуск парламенту цьому складі можна.

На його думку, депутати-мажоритарники підтримають розпуск парламенту, оскільки бояться не цього, а виборів за відкритими списками.

Саме нове виборче законодавство може завадити нинішнім депутатам, які пройшли по мажоритарному виборчому округу, опинитись у наступному складі, вважає Березюк.

Наталія Королевська стверджує, що її фракція "Опозиційний блок" очікує розпуску парламенту, відставки уряду та дострокових виборів.

Крім цього, вона додала, що планує формувати "нову вертикаль влади" уже без нинішніх парламентарів та представників уряду.

З приводу нового виборчого законодавства за відкритими списками, Королевська сказала, що вона повністю підтримує таких формат перевиборів і голосуватиме за відкриті списки.

ФАКТОР КОЛОМОЙСЬКОГО

Віталій Купрій з приводу повернення Ігоря Коломойського, зазначає, що нічого дивного в цьому не бачить, адже у правоохоронних органів немає претензій до Коломойського.

Щодо ймовірної залежності новообраного президента від олігарха, Купрій переконаний, що Ігор Коломойський разом з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим, які разом, за його словами, негласно підтримували Зеленського, розчаровані, оскільки після вступу на посаду, Володимир Олександрович буде самостійно ухвалювати рішення.

Крім цього, після зустрічі з представниками іноземних держав Зеленський отримає ще більшу підтримку для незалежності та свободи дій від внутрішніх політичних сил.

"Я впевнений, що загроза впливу олігархату на Зеленського перебільшена", - додав нардеп.

Каплін говорить, що між Коломойським і Зеленським є серйозний конфлікт, оскільки олігарх хоче, щоб вибори пройшли восени. Адже він хоче підготувати всіх мажоритарників, які належать до його сфери впливу, натомість Зеленський бажає, щоб там були хто завгодно, хоч кварталівці, але щоб це були ті люди, які будуть вести нову політику, стверджує Сергій Каплін.

ДУМКА ЕКСПЕРТА

Крім того, ці події ми обговорили з політичним експертом Сергієм Биковим.

"Парламент зайняв абсолютно неконструктивну позицію, оскільки всупереч пропозиції новообраного президента Володимира Зеленського, призначив іншу дату проведення урочистого інавгураційного засідання", - говорить Биков.

За його словами, парламент цим самим намагається показати новому президентові, що головний інститут управління в державі – Верховна Рада.

З одного боку це так, але при цьому необхідно зважати – додає експерт – що є Закон України "Про регламент Верховної Ради", а також Постанова ВРУ від 2004 року "Про порядок проведення урочистого засідання", де вказано неспівпадіння сьогоднішнього рішення з цими нормативно-правовими актами, оскільки дата повинна бути погоджена між трьома гілками влади.

"Парламент, у якості законодавчої гілки влади, сказав своє рішення, але воно не було погоджено між новообраним президентом, який представляє виконавчу гілку, а також судовою гілкою в особі Голови Конституційного Суду. Відповідно, тут вбачається порушення конституційних норм з боку парламенту", - говорить Сергій Биков

"Вони цього не зробили і парламент вирішив через коліно проштовхнути будь-яку іншу дату, аби не 19 число. Їх аргументація стосовно пам'яті жертв політичних репресії є досить безглуздою, оскільки у столиці проводять урочисті заходи з нагоди Дня Європи, а привести до присяги новообраного президента не можна", - додає Сергій Биков.

Стосовно того, чи може з'явитись у парламенті коаліція для унеможливлення розпуску Ради, про яку говорив Віталій Купрій, Биков говорить, що якщо Зеленський підпише відповідний Указ про розпуск, проект якого уже є у Зеленського, тоді ми обиратимемо нову Верховну Раду 27 липня.

"Це не дуже зручна дата, оскільки це середина літа та розпал сезону відпусток, і це призведе до наднизької явки, але найголовніше, що вибори будуть за старою, змішаною системою виборів, що призведе до того, що скликання, яке буде обрано за таких умов, буде ще більш неефективним ніж нинішнє", - говорить Биков.

Відповідно, на думку Бикова, спочатку необхідно ухвалити зміни до виборчого законодавства, в іншому випадку немає сенсу проводити ані дострокові, ані чергові вибори, оскільки це нічого не змінить.

У нинішньому складі немає голосів за Виборчий кодекс, у якому будуть передбачені відкриті виборчі списки. У цьому, мажоритарники зайняли не конструктивну позицію, яка свідчить про те, що вони не знайомі з новим виборчим кодексом.

"Навіть за відкритими списками, нинішні мажоритарники зможуть обратись до нової Верховної ради, принаймні більшість з них", - говорить експерт.

Він переконує, що нове виборче законодавство не заважатиме їм пройти до парламенту.
Звісно, їм необхідно буде одягти партійний бренд, відчути внутрішньопартійну конкуренцію, але це не сильна перешкода, - говорить Сергій Биков.

З приводу того, чи встигнуть за чотири дні підготуватись до інавгурації у повній мірі, експерт говорить, що ми не отримаємо великої явки міжнародних партнерів, які б могли бути, якщо про інавгурацію було б відомо за два тижні.

Будуть присутні лише їх представники. Більше того, саме запрошення на інавгураційне засідання надсилає Міністерство закордонних справ.

Але для самої церемонії, організації урочистості, цього терміну буде достатньо, говорить Биков.

---

ВИСНОВОК

Відповідно, у сухому підсумку, можна стверджувати, що парламент досить різнонаправлений і під куполом немає чіткого розуміння подальшої логіки подій.

Володимир Зеленський, як антисистемна фігура є непередбачуваний для функціонерів парламенту, відповідно, будь-яка їх дія спрямована, в першу чергу, на політичне виживання, а не на користь для суспільства.

При всьому цьому, Зеленський, який позиціонував себе у період передвиборчої кампанії як політик без чіткої стратегії та плану дій, продовжує експлуатувати даний образ і дозволяє вже у парламентарів розгледіти у ньому "свого".

Тим не менш, перші його укази на посту президента та перші кадрові рішення, будуть показовими та символічними на наступні п'ять років.