Що пропонують нові депутати у боротьбі з корупцією

Для боротьби з корупцією було витрачено багато енергії, часу та коштів, але це не призвело до перемоги. Що ж пропонують новообрані парламентарі задля перемоги?

В 2013 році, коли люди виходили на Майдан протестувати проти тодішньої влади, крім європейських прагнень, звучали заклики до боротьби з корупцією, яка тоді існувала, як одна із форм взаємовідносин в державі. Після зміни влади у 2014 році, запит на антикорупційну політику став основним поряд з військовою загрозою, адже європейський курс не змінився.

Протягом 2014-2019 років було проведено значну роботу в напрямку боротьби з корупцією, створено декілька спеціальних інституцій направлених на боротьбу з корупцією. Однак на рейтинг сприйняття корупції це не вплинуло.

У 2014 році авторитетна міжнародна компанія Transparency International дала Україні 26 із 100 балів, що ставило нашу державу на 142 місце із 175. Крім цього в організації проаналізували ситуацію, причинно-наслідкові зв'язки, які породжують і підтримують корупцію, а після надали п'ять порад для запобігання: 

- в першу чергу це стосувалось створення антикорупційних органів, які будуть спеціалізуватись на протидії виникнення корупційних ризиків;

- провести необхідні зміни в законодавстві щодо прозорості фінансів;

- ухвалити Антикорупційну стратегію з покроковим планом дії для Кабінету Міністрів;

- відкрити дані держреєстрів;

- перевіряти державних службовців на предмет відповідності їх стилю життя до задекларованих доходів.

Ці кроки мали зменшити як рівень корупції, так і сформувати критичне сприйняття її суспільством.

Починаючи з 2014 року було створено антикорупційні органи, через конкурс проведено набір кадрів. Проте зміни до законодавства було здійснено лише частково, що дозволили корупційним схемам, якщо не жити далі, то трансформуватись та існувати. Запровадження обов'язкового декларування держслужбовців мало певний ефект, але не було передбачено покарання за неправдивість свідчень. Отже, як тільки активісти чи журналісти помічали невідповідність стилю життя задекларованим статкам, все що їм дозволялось – це бідкатись і розводити руками.

Через чотири роки, у 2018, ми дещо покращили своє становище: 32 бали та 120 місце зі 180 країн. Це доволі невтішний результат, зважаючи на ту кількість державних та донорських коштів.

У передвиборчий сезон на адресу Порошенка звучали звинувачення, що він не боровся з корупцією, більше того, він асоціювався з розкраданням коштів в Укроборонпромі.

На нову владу, яка прийде після виборів 2019 року покладають надію, що у них буде політична воля боротися з цим.

Так, після виборів, коли стало точно відомо, хто буде депутатом нового скликання, до них виникло ще більше питань з приводу їх дій у цьому напрямку.

Так, 24 липня була організована конференція "Нова антикорупційна стратегія для України: якою вона має бути"?

На ній були присутні три майбутні депутатки: Галина Янченко, кандидатка в списку партії "Слуга Народу", Анастасія Красносільська та Олександра Устінова – кандидатки від партії "Голос". Всі вони до початку політичної кар'єри займались антикорупційною активністю.
В ході конференції вони говорили про напрямки діяльності їх як учасниць парламентської роботи.

"Україні необхідно перезавантаження Національного агентства з питань запобігання та протидії корупції та застосування автоматичної перевірки декларації", - сказала Олександра Устінова.

За її словами, саме те, що офіційні декларації перевіряються у ручному режимі, дає змогу корупціонерам уникати відповідальності. Також вона говорить, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура має бути незалежною від Генеральної прокуратури України, оскільки зараз голова САП Назар Холодницький є просто заступником Генерального прокурора. Сам цей факт робить його і увесь орган залежним від ГПУ.
Також Устінова стверджує, що керівництво цих органів має обиратись на конкурсній основі, після проходження процедури відбору.

Також, за її словами необхідно реформувати Службу безпеки України.

"СБУ – єдиний нереформований орган, його не торкнулась жодна реформа", - заявила Олександра Устінова.

Вона також говорить, що СБУ має позбутись невластивих їм функцій, зокрема фінансової безпеки, за допомогою яких спецслужби тероризують бізнес, натомість вони мають займатись безпекою країни. Вона стверджує, що СБУ займається тиском на бізнес, отже пріоритетним напрямком антикорупційної реформи має бути реформа СБУ.

Її майбутня колега з іншої партії – Галина Янченко, яка до політичної кар'єри була Головою Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України. Крім цього вона була аналітикинею Центру протидії корупції та засновницею Громадської організації "Антикорупційний штаб". Загалом, її досвід дозволяє говорити про корупцію та її протидії на високому рівні.

За її словами, велика проблема України полягає в тому, що у нас немає антикорупційної стратегії, яка б чітко давала орієнтири та візію того, у якому напрямку необхідно рухатись та як координувати дії антикорупційних органів.

Вона стверджує, що за останні роки Україна навіть у деяких аспектах зробила крок назад у боротьбі з корупцією. Наприклад, з 2017 року при багатьох необхідних законопроектів, які були представлені на розгляд, ухвалили лише Закон про антикорупційний суд. Водночас, деякі важливі поправки визнали недійсними, як наприклад "правки Лозового", які дозволяють фігурантам уникати багатьох процедур слідства і відповідно – уникати відповідальності.

Янченко стверджує, що також вкрай важливо реформувати саму Верховну Раду та дати комітетам більше повноважень. Зокрема антикорупційний комітет має отримати більше повноважень.

За її словами, за останні п'ять років тільки один законопроєкт в комітеті був визнаний з порушеннями, всі інші успішно його пройшли.

Загальна концепція реформування полягає у зменшенні людського фактору в антикорупційних процесах, замість цього необхідно запровадити максимальну автоматизацію, щоб запобігти корупційних ризиків.

Останнім часом саме боротьба з корупцією стала основним політичним гаслом і дією. При цьому це дійсно працює, оскільки всі минулі п'ять років про боротьбу з цим ганебним явищем ми чули на усіх політичних майданчиках. Але доволі мало говорили і діяли у напрямку перемоги над нею.

До того ж, перемога над корупцією має багато складових і це стосується не тільки "відкатів" та хабарів на найвищих щаблях влади, це також має стосуватись зміни сприйняття корупції самим суспільством. Важливо щоб, корупціонер, провину якого було доведено, був не тільки покараний за законом, а й зазнав осуду сусідів, близьких та знайомих, як це існує в розвинених країнах.