Як Конституційний суд країни-сусідки України переміг корупцію найвищого рівня: приклад Молдови

З чого почалася історія Революції гідності? У 2013-му році Путін "звабив" Януковича 3 мільярдами доларів за відмову від Європи на користь проросійського курсу. Такий персональний кредит був "приємним подарунком" Януковичу після перемоги на виборах, який не давав йому жодних шансів потім змінити проросійський вектор та повернення України до "материнського лона" Росії.

Те, що Віктор Янукович сховався саме у російському Ростові – свідчення саме твердих обіцянок, які він дав Путіну за ці шалені гроші, але ми можемо тільки підозрювати, що це був сценарій анексії чи не всієї України, а, щонайменше, оспіваної путінськими ЗМІ міфічної "Новоросії".

Після того, як трюк з нею Росії не вдався, куратор українського напрямку Сурков запропонував патрону змінити акценти з "м'якої сили" на швидкісну військову операцію шляхом анексії Криму та створення анклаву "ДНР-ЛНР".

Ми не побачили нічого нового, Путін саме таким чином створював з територій Грузії подібні "Абхазію та Південну Осетію", та з частини Молдови – ПМР. Ви гадаєте, що для Молдови це стало уроком? "Додон п'ятий", точніше, п’ятий президент Молдови Додон, завжди був орієнтовний на "дружнього старшого брата", усі ж пам'ятають, що єдиним закордонним гостем Путіна на параді 9 травня 2017 року у Москві був саме Додон.

Остання імперія світу у XXI сторіччі – саме Росія, а імперії не можуть виживати іншим шляхом, як захопленням та розширенням. Але те, що не можна захопити, можна купити. Коли Росія була наповнена "нафтодоларами", саме так й відбувалося з країнами-сателитами – президентів просто "купували" з прицілом на майбутнє.

Таку ж історію ми бачили з Молдовою у кінці 2019-го на початку 2020 рр. Спочатку Путін пообіцяв Додону кредит у 600 мільйонів євро, потім ця сума зменшилася удвічі, а згодом – утричі. Чому саме зараз? Відповідь проста – восени у Молдові пройдуть президентські вибори, а Путіну потрібен власний Додон. Перший транш у 100 мільйонів був запланований на 23 травня, а другий – на 30 жовтня, саме після виборів. 

На перший погляд, кредит пропонувався на гарних умовах: термін - 10 років, 2% річних з відстрочкою платежу в перший рік, можливість зарахувати кошти до бюджету. Але молдовські політики голосно протестували, вказуючи на три очевидні загрози для суверенітету країни:

1. Вимоги залучити російські компанії до проєктів на ці гроші.

2. Умова, за якою Росія матиме право консолідувати борг і вимагати його негайної виплати у разі неспроможності виплати відсотків.

3. Можливість використовувати ці кошти через російських підрядників на інфраструктурні проєкти на території невизнаної ПМР. 

Але сталося, не як Путіну гадалося. Політики та активісти з молдовського опозиційного блоку ACUM (PAS та платформа DA) звернулися до Генпрокуратури Молдови з вимогою вивчити умови надання "троянського" кредиту. До опозиції долучилися й інші депутати, і Додон у парламенті залишився у меншості.

Партія "Шор", яку колись вважали "кишеньковою" силою олігарха-втікача Влада Плахотнюка, відмовилася голосувати за кредит. Група PRO-Moldova, яку очолює близький до Плахотнюка Андріан Канду, виступила зі зверненням до Конституційного суду з вимогою проаналізувати умови кредиту на предмет конституційності. Варто зазначити, що депутати з групи PRO-Moldova, партій "Дія і солідарність" та "Гідність і правда" вважали угоду політичною й "небезпечною для країни". Навіть "Демократична партія", що входить до коаліції із соціалістами, в особі її почесного президента Думітру Дьякова, наполягла на поправках до угоди.

Навіть Конституційний суд, який раніше "контролював" Додон, скинув близького до нього голову Володимира Цуркана, замінивши його Домінікою Маноле, яка остаточно призупинила кредитну угоду з Росією.

Чи це не приклад для України, коли Конституційний суд починає виконувати свої функції, та перемагає топ-корупціонерів? Навіть якщо це найвище керівництво країни?