Як депутати реагують на запити українців

Дані соціологічних досліджень говорять про те, що у 2018 році українців найбільше турбує війна на Сході, економічна ситуація в країні та рівень життя людей. Також до ТОП-5 головних питань українці відносять безпеку та рівень злочинності на вулицях. АСПІ дослідило діяльність народних обранців за час останньої парламентської сесії та дізналось, чи впливає наближення чергових виборів на рішення, які ухвалює парламент.

В перший вересневий тиждень дев'ятої сесії Верховної Ради України народні депутати встигли попрацювати над силовим блоком. Зокрема, урівняли права жінок та чоловіків під час проходження військової служби та в першому читанні підтримали президентський законопроект щодо вітання "Слава Україні! Героям Слава!". До речі, щодо вітання, то закон остаточно ухвалили на початку цього місяця, а 12 жовтня його підписав президент Порошенко.

Обидва документи стосуються безпекової частини, оскільки один з них підсилює армію українськими жінками, а інший позбавляє військові формування радянського шлейфу. Відтак руйнує ментальні зв'язки ЗСУ з лавами російських збройних сил, які досі послуговуються радянськими привітаннями.

Щодо стурбованості українців у питаннях безпеки, то 6 вересня депутати також ухвалили в першому читанні законопроект, який підвищив кримінальну відповідальність за незаконний перетин українського кордону. Минулого тижня, цей законопроект ухвалили в цілому. Після його підписання президентом за перетин кордону громадянином держави-агресора або громадянином будь-якої іншої країни в інтересах держави-агресора, порушник може бути позбавлений волі на строк до восьми років.

За сесійний тиждень з 18 по 21 вересня нардепи плідно попрацювали лише одного дня – 20 вересня, і, здебільшого, завдяки тому, що в цей день Петро Порошенко звертався до парламенту зі своїм щорічним посланням.

Спочатку депутати домовились продовжити розгляд президентського законопроекту щодо скасування депутатської недоторканності. Цього пункту немає в соціологічних дослідженнях, але беручи до уваги мітинги, які регулярно відбуваються під стінами парламенту, можна припустити, що позбавлення законотворців імунітету суспільство схвалює і навіть вимагає.

Цього дня нардепи розглядали і інші зміни до Конституції. Зокрема, направили на розгляд Конституційного суду законопроект, яким пропонується вписати до головного закону країни пункт про "реалізацію стратегічного курсу держави на повноправне набуття членства України в Європейському Союзі та в організації Північноатлантичного договору". В соціальних дослідженнях відносини з ЄС у 2018 році турбували лише 3,8% респондентів, а вступ до НАТО залежить не лише від України, а й від зовнішньополітичної кон'юктури та позиції членів цього військового альянсу. Тому цей пункт радше декларативний та не несе жодного практичного навантаження, окрім норми, яка забороняє країні-агресору розміщувати свої військові бази на території України, тобто про безпеку депутати таки подбали.

2 жовтня Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроект щодо спрощеної процедури отримання українського громадянства іноземним добровольцям, які воювали за Україну на Донбасі. Законопроект підтримали на тлі гучного скандалу з добровольцем іноземного походження Тимуром Тумгоєвим, якого Генеральна прокуратура видала російським спецслужбам. Після цього в Києві громадські активісти влаштували кілька акцій протесту з вимогою покарати причетних до екстрадиції та прийняти зміни до законодавства, з метою захистити іноземних добровольців. Тому можемо констатувати факт, що голосували народні обранці за вимогою суспільства.

Попри те, що мовне питання зараз турбує незначну частину українців – 2,4%, 4 жовтня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Запит суспільства невеликий, але оскільки мова – одна з трьох ключових тем, яку використовує Порошенко в своїй передвиборчій рекламі, законопроект ухвалили та направили на доопрацювання до другого читання. Віднесемо це голосування до реакції не на вимогу українців, а на вимогу Петра Порошенка.

В цей же день парламентарі ще на рік продовжили дію ЗУ "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей". Сам документ досить суперечливий, оскільки ухвалювався в період важкої ситуації на Донбасі після Іловайська та Дебальцево. Проте закон безпосередньо стосується мінімум трьох топових запитів у суспільстві:  війни, безпеки та злочинності. Тому продовження терміну його дії – тимчасова відповідь на стурбованість українців.

На крайньому сесійному тижні депутати почали розглядати екологічні законопроекти. Зокрема, в першому читанні ухвалили стратегію державної екологічної політики до 2030-го року та ухвалили закон, яким продовжили першочергові заходи щодо перетворення Чорнобиля на екологічно безпечну систему до 2020-го року. Згідно з опитуваннями, українці все більше починають турбуватись питаннями навколишнього середовища. У 2018 році 10% українців висловили занепокоєння екологічною ситуацією в Україні. 10% на виборах - це значний стимул для народних обранців, щоб відреагувати на запит суспільства.

18 жовтня народні обранці перейшли до розгляду головного економічного законопроекту – бюджету країни на 2019 рік. Слід одразу зазначити, що документ не передбачає істотного економічного зростання: воно прогнозується на рівні 3%, в той час як інфляція може досягнути 7,4%. Бюджет збитковий, адже видатків на 90 млрд грн більше, ніж надходжень, а чверть українських заощаджень (272,25 млрд грн) доведеться виплатити за внутрішніми та зовнішніми борговими зобов'язаннями України.

Рівень життя та економіка – це друге та третє місце відповідно в рейтингу питань, що найбільше турбують українців. Попри величезний запит суспільства на покращення життя, бюджетом не передбачено істотних витрат на збільшення соціальних видатків. Наприклад, мінімальна заробітна плата збільшиться лише на 450 грн - до 4173 грн, а мінімальна пенсія на 141 грн - до 1638 грн. Якщо до ухвалення проекту кошторису в цілому народні обранці не внесуть суттєвих змін, то державний бюджет потрібно розглядати, швидше, як економічну доцільність, ніж бажання вплинути на виборця.

Загалом у вересні-жовтні 2018 року Верховна Рада ухвалила 64 законопроекти та постанови в цілому, 10 – у першому читанні та 21 - відхилила. Більшість  з них стосувалась ратифікації міжнародних договорів між Україною та іншими державами. Значна кількість рішень стосувалась оновлення Центральної виборчої комісії.

Початок наступного пленарного тижня у Верховній Раді запланований на 6 листопада. До кінця року в народних обранців буде ще чотири тижні засідань для того, щоб відреагувати на основні запити суспільства напередодні виборів. АСПІ уважно стежитиме за усіма прийнятими рішеннями українського парламенту.

Сергій Савінцев