Борги України - міжнародна допомога або кабальна повинність

У цю суму входить державний борг і відсоток за користування кредитом, і обумовлена ​​сума погашення тіла кредиту. У наступному році, аналогічна виплата з боку України збільшиться майже в два рази - до 6,9 млрд доларів. Цю інформацію можна знайти в пакеті документів, які уряд подав до Верховної Ради разом з проектом бюджету на 2018 рік. Слід зауважити, що з цієї суми - в 6,9 млрд доларів, - 2,4 млрд доларів українська сторона зобов'язана виплатити своїм найбільшим «партнерам» - до Міжнародного валютного фонду.

Ця інформація частково знімає питання про спекуляції на темі надання кредиту Україні в наступному році, оскільки лише завдяки позиці від МВФ Україна має можливість обслуговувати свої борги.

«МВФ видасть Україні черговий транш, який буде складати приблизно ту суму (2,4 млрд доларів, - ред.), Яка дозволить рефінансувати борг, щоб не так різко зменшувалися золотовалютні резерви України», - висловив впевнене припущення економіст Віктор Скаршевський.

За словами Скаршевського, проблема не тільки в тому, що в наступному році Україні потрібно виплатити 6,9 млрд доларів, враховуючи стан ЗВР України на жовтень 2017 року - 18, 5 млрд доларів. Так-сяк, за рахунок зменшення золотовалютного резерву, Україна здатна з цією проблемою впоратися. Але далі - все буде розвиватися в гіршу сторону: виходячи з документації, поданої в ВР, до 2020 року Україна зобов'язана виплатити міжнародним партнерам 26 млрд доларів.

«У найближчі три роки Україна зобов'язана виплатити 26 млрд доларів, але без реструктуризації існуючих боргів, які, до речі, вже були «вдало» реструктуризовані пані Яресько, - це зробити неможливо», - заявив Віктор Скаршевський.

Слід враховувати, що наш уряд, особливо Мінфін, заявляють про те, що вони вперше розробили планування на три роки вперед (резолюція «Основні напрями бюджетної політики на 2018-20 роки»). Але в цій резолюції немає ні слова про необхідність реструктуризації зовнішнього боргу. Більш того, там навіть немає згадки про суму цього зовнішнього боргу і суму, необхідну для його обслуговування. А це ключова інформація, необхідна для базових розрахунків, оскільки за різними підрахунками, сума виплат по кредитах від міжнародних спонсорів в 2018-19 роках складе 8-9%, а до 2020 року - до 10% українського ВВП. А ми пам'ятаємо, що зростання української економіки заплановане на рівні всього три відсотки, що дає нам до мінус семи відсотків збитку (+ 3-10).

«Останній транш від МВФ ми отримали в квітні 2017 року. Слід зауважити, що за весь період співробітництва України з МВФ ми отримали близько 35 млрд доларів і повернули трохи більше 18 млрд доларів, включаючи відсоток по кредитах », - повідомив економіст Олег Журавльов.

За словами економіста, для отримання наступного траншу, Україні слід виконати чотири ключові вимоги від МВФ, які отримали в свої руки досить потужний важіль тиску на український уряд завдяки їх залежності від донорських коштів.

«Від України вимагають створити антикорупційний суд, провести земельну реформу, врегулювати (підняти) ціни на газ і приватизаційне законодавство. На мій погляд, всі ці чотири вимоги є критичними і не ведуть до позитивного результату для нашої країни », - заявив Олег Журавльов.

За його словами, антикорупційний суд - справа блага, але по цьому питанню відсутня домовленість у правлячої верхівки. А це, в свою чергу, призводить до того, що будь-які органи не створювалися - вони не працюють. Тобто, вже наявного стандартного набору судів і державних органів, покликаних здійснювати боротьбу з корупцією, було б цілком достатньо, якби вони виконували свої прямі функції. Тому створення ще одного органу, який не буде нормально функціонувати - це імітація бурхливої ​​діяльності, спрямована на задоволення зовнішніх вимог.

Земельна реформа - це дуже гостре питання, яке не знаходить консенсусу в суспільстві. Фактично - це навіть не земельна реформа, а лібералізація ринку землі (зняття мораторію на продаж), яку вкрай небажано проводити на спаді економічних показників держави, оскільки це призведе до плачевних наслідків, коли землі будуть скуплені за безцінь найбільш великими гравцями на ринку, а інші , дрібніші гравці, просто опиняться без роботи. І ми ризикуємо побачити біля керма чергових аграрних олігархів замість фермерських господарств зі здоровою конкуренцією.

Приватизація державних підприємств. Ця тема постійно обговорюється. Мусується тема трьох тис. державних підприємств, які непогано було б приватизувати. Але дві третини цих підприємств існують лише у вигляді паперів, без реального виробництва, а для тих підприємств, які дійсно можуть представляти інтерес (той же Одеський припортовий завод) - зараз не найкраща кон'юнктура, оскільки правова неврегульованість і відсутність реального захисту прав власника веде до провалу приватизаційної політики держави. А з огляду на той факт, що підприємства продаються без права володіння землею, на якій знаходиться підприємство, лише посилює проблему.

За цінами на газ питання залишається відкритим. Прем'єр-міністр України урочисто пообіцяв, що до опалювального сезону 2019 року ціни на газ для народу залишаться незмінними, але все може змінитися, якщо переговори з цього питання з представниками МВФ зайдуть в безвихідь і Міжнародний фонд поставить питання «ребром».

Присутність в Україні представників МВФ, які контролюють багато фінансових напрямків, в тому числі, створення майбутнього бюджету країни, яка їм заборгувала, є своєрідним запобіжником. Вони прагнуть, щоб майбутній бюджет був максимально збалансованим, але це часто стримує економічне зростання держави. А в нашому випадку - це ще призводить до зростання соціальної напруженості в суспільстві, яке не бачить швидких змін на краще (нехай навіть такі зміни можуть нести певний ризик для економіки, але обіцяють швидкий відскік від дна, як це було в Грузії).

«Ви знаєте, завжди, коли обговорюються подібні теми, виникає питання: а що ж, власне, робити? Співпрацювати чи ні з МВФ? І всі ми розуміємо, що відповіді на ці питання до неподобства прості: нам потрібен політичний консенсус і стабільність в суспільстві. Інше питання: ми можемо це реалізувати? На даний момент - сумнівно. Нам потрібен працюючий план по врегулюванню конфлікту з Росією, який також відсутній. Нам потрібна реальна боротьба з корупцією, а не створення нових органів. Наявних інструментів у президента і уряду достатньо. Досить виконувати закони і притягати до відповідальності тих, хто їх порушує. Один з головних моментів при виконанні перших трьох пунктів - це перезапуск економіки на реалістичних умовах. І лише тоді, коли всі ці пункти виконані, можна планувати розвиток економіки в довгостроковому режимі. Ось тоді вже нам не потрібні кабальні кредити від міжнародних організацій », - підвів підсумок економіст Олег Журавльов.