Бюджет України втратив 1,5 мільярда доларів, – директорка Національної асоціації добувної промисловості

Україна втратила понад мільярд доларів через прогалини ліцензування видобувних компаній. Скільки грошей недоотримав бюджет країни, та що кажуть експерти, читайте в матеріалі.

У Києві 9 грудня відбулась пресконференція на тему: "Як втілити потенціал надр і поповнити бюджет на 34 мільярди доларів до 2028 року: дорожня карта розвитку добувної галузі України". Організатором події стала Національна асоціація добувної промисловості України.

Виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України Оксана Оринчак повідомила, що держбюджет втратив кошти через проблему "сплячих" ліцензій. За її словами, якщо брати всю видобувну галузь, то є 4500 офіційно виданих дозволів на 3000 компаній, а це кожний  спецдозвіл.

"Після 3-5 років геологічної розвідки залежить від корисної копалини, якщо компанія не виходить на видобування, то впродовж 180 днів держорган має повідомити про це Державну податкову службу, і компанія повинна здати ліцензію. Це означає, що земля під якою розташовані надра, може використовуватись для іншого призначення, тому потрібно якомога швидше врегулювати цю проблему. У 2019 році Україна не отримала через спляча ліцензії, тобто компанії, які не працюють, майже півтора 1,5 мільярда доларів до бюджету України. У 2020 році через падіння цін нафти та газу ця цифра склала 270 мільйонів доларів", – зазначила Оксана Оринчак.

Також на пресбрифінгу було презентовано напрацювання для єдиного уніфікованого документу "Кодекс про надра". За словами спікерки, країна існує вже 29 років, але галузь яка приносить найбільше грошей до бюджету знаходиться в стагнації. 

"Через незалучення новітніх технологій падає видобуток корисних копалин, не ведуться георозвідувальні роботи, а це є національна безпека нашої країни, а також привабливість професії впала до нуля, тому що на всю Україну це 1-2 випускники в рік", – повідомила Оринчак.

На пресконференції були запропоновані наступні кроки для розвитку видобувної галузці:

• Подолати проблему сплячих ліцензій;
• Підвищити зацікавленість органів місцевого самоврядування;
• Впровадити поняття інтегрований об’єкт надрокористування;
• Затвердити перелік критичної мінеральної сировини;
• Встановити чіткий механізм визначення вартості спецдозволів, що надають на розширення меж ділянки;
• Запровадити міжнародну оцінку запасів.

Нагадаємо, ASPI news публікувало ексклюзивне інтерв'ю з головою правління Асоціації "Нафта і Газ України" Андрієм Закревським. Він розповів історію, завдяки чому нинішній український Борислав став одним з найбільших міст Австро-Угорщини, як західноукраїнський газ поставляли на всю європейську територію СРСР, і як російська газова труба вплинула на появу українських олігархів.