Чим може обернутися для українців підвищення мінімальної зарплати, обіцяне Кабміном

У вересні 2021 року очікується підвищення мінімальної зарплати вдвічі для українців. Через рік мінімалка зросте на 40% і буде дорівнювати 6 500 гривням.
Прем'єр-міністр Шмигаль заявив, що в планах Кабміну підняти українцям "мінімалку", не чекаючи Нового року. В 2021 заплановано підвищення двічі. Варто зазначити, що з січня 2020 року мінімальний розмір заробітної плати становить 4 723 гривні, і у вересні-2020 можливе його збільшення до 5 тисяч гривень. З січня 2021 року "мінімалку" піднімуть відразу на 1 тисячу гривень (на 20% - до 6 тисяч). В середині року - наступний етап підвищення до 6 500 гривень. Внаслідок, до кінця 2021 року мінімальна зарплата в Україні має зрости на 1 777 гривень.
З чим пов'язане різке збільшення зарплат?
На думку прем'єр-міністра, зростання "мінімалки" необхідне для реального прожиткового мінімуму, а, згідно з розрахунком уряду, він становить 4 900 гривень. За словами Єгора Кияна, аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД), мінімальна зарплата - одна з болючих тем в Україні: "Згідно з відомостями ООН, за межею бідності перебуває близько 60% населення і дані статистики це підтверджують - українці отримують зарплату менше 5 тисяч гривень і тримаються, фактично, на межі". За його словами, державі не байдужа дана проблема і всіма можливими способами влада намагається проявляти соціальну відповідальність, роблячи це нехай і примітивними методами.
Політичний експерт МЦПД Ігор Петренко підкреслив, що в жовтні 2020 року мають відбутися місцеві вибори, а підвищення рівня забезпеченості населення може виявитися корисним для влади. Президент Зеленський ставив перед Кабміном завдання про підвищення зарплат і уряд не може не взяти "під козирок", оскільки потім доведеться звітувати перед головою держави. За його словами, такий крок спричинить медіа-ефект: "Заїжджений і старий підхід, але, крім піару, ніякого значного ефекту не буде".
У держбюджеті грошей немає
Сергій Фурса, інвестиційний банкір і фінансовий аналітик, підмітив, що збільшення "мінімалки" не має чіткого обґрунтування, оскільки в економіці країни нічого не сталося за 2020 рік, щоб доходи українців різко зросли: "Це всього-на-всього популізм, який позначиться на державному бюджеті країни, оскільки гроші потрібно буде звідкись брати. Тут лише два варіанти - друк або борги, але обидва закінчаться плачевно. І потім, багато приватних компаній користуються такою практикою - "офіціалка" на карту, інше "в конверті", для оптимізації зборів і податків, у тому числі єдиного соцвнеску (ЄСВ), який від кожного співробітника становить 22%. Зі збільшенням зарплат виросте і розмір ЄСВ, і податок ПДФО, який лежить на плечах самих працівників.
Сергій Фурса спрогнозував, що швидке зростання зарплат спровокує і зростання цін, незважаючи на повне заперечення з боку уряду: "Основним поштовхом інфляції в країні стане зростання доходів українців. Поки ми цього не відчули, але якщо штучно підкинути гроші (в економіку), то цілком реально з'являться і вищезазначені ризики".
Підвищення зарплати для бюджетників чи всім?
Єгор Киян пояснив, що є ризики "зрівнялівки", оскільки підвищення низькооплачуваним працівникам спричинить за собою збільшення і тим, хто і "до" отримував більше: "Нижні верстви населення піднімуть рівень доходів, а ось у середньої верстви вони залишаться на місці, оскільки бюджетні організації завжди обмежені в коштах. Якщо говорити простою мовою, зарплата прибиральниці або викладача у вищому навчальному закладі буде відрізнятися на кілька сотень гривень. Втім, і це не все. Вищесказані обмеження в коштах змусять бюджетні організації вдатися до оптимізації, а якщо простіше кажучи - звільнень. Деякі керівники доходять до повного абсурду - вибираючи, кого звільнити, люди тягнуть сірники, у кого короткий - вільний".
Проти системи
Киян підсумував, що підвищення мінімального рівня зарплат має відбуватися вчасно, а не в умовах кризи в бізнесі. У разі, якщо держава в змозі забезпечити зростання економіки (а влада розраховує, що після збільшення прожиткового мінімуму зросте і споживчий попит), то закриття компаній і поголовних звільнень можна уникнути: "Це можливо з невеликою часткою ймовірності, на яку навіть розраховувати не варто. І, швидше за все, через рік нам всім доведеться сподіватися на "довгий сірник".
Як писало ASPI news, в 2021 році рівень пенсійних виплат зміниться. Також "Слуга народу" ініціювала законопроєкт про податкову амністію.
У січні–квітні 2025 року Державна податкова служба України провела понад 6,5 тисячі перевірок у сфері обігу тютюнових виробів. За їх результатами суб’єктам господарювання було нараховано штрафних санкцій на суму 116,2 млн грн. Це на 87,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко.
Підприємства переробної промисловості, оптової та роздрібної торгівлі продовжують забезпечувати ключову частку надходжень до Зведеного бюджету України. За підсумками січня – квітня 2025 року саме ці галузі внесли по 17,2% кожна від загального обсягу сплачених податків.
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко відвідав прикордонну Сумщину, яка, незважаючи на щоденні загрози та складну безпекову ситуацію, демонструє стійкість та стабільне зростання надходжень до бюджету.
У квітні 2025 року 1 186 мобілізованих фізичних осіб-підприємців подали заяви про неможливість виконання податкових обов’язків.
Про податкове навантаження, умови ведення бізнесу та підтримку військових говорили сьогодні на зустрічі Голови Державної податкової служби України Руслана Кравченка з представниками понад 60 підприємств та бізнес-асоціацій Івано-Франківщини. До обговорення також долучився народний депутат Марʼян Заблоцький.
У Бюро економічної безпеки України відбулася робоча зустріч за участі заступника директора БЕБ Андрія Пащука, керівника детективів Олександра Ткачука та народного депутата України Володимира Цабаля, який обіймає посаду заступника голови Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування порушень, пов’язаних із неповерненням валютної виручки до України.
За підсумками першого кварталу 2025 року найбільшу частку податкових надходжень до зведеного бюджету України забезпечили підприємства сфери торгівлі та переробної промисловості. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко.
Сьогодні минає рівно три роки з того моменту, як Миколаїв залишився без централізованої питної води. Після підриву магістрального водогону російськими військами, до міста надходить солона вода з лиману — непридатна для пиття, гігієни та побутових потреб. Місто опинилось на межі гуманітарної катастрофи.
Європейському союзу доведеться закупити американські енергоносії на суму в 350 мільярдів доларів, щоб США послабили масштабні мита, введені президентом США Дональдом Трампом.
Загальний дефіцит фінансування потреб України на відбудову у 2025 році становить майже 10 млрд доларів. Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль у Telegram.
У січні–квітні 2025 року Державна податкова служба України провела понад 6,5 тисячі перевірок у сфері обігу тютюнових виробів. За їх результатами суб’єктам господарювання було нараховано штрафних санкцій на суму 116,2 млн грн. Це на 87,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко.
Підприємства переробної промисловості, оптової та роздрібної торгівлі продовжують забезпечувати ключову частку надходжень до Зведеного бюджету України. За підсумками січня – квітня 2025 року саме ці галузі внесли по 17,2% кожна від загального обсягу сплачених податків.
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко відвідав прикордонну Сумщину, яка, незважаючи на щоденні загрози та складну безпекову ситуацію, демонструє стійкість та стабільне зростання надходжень до бюджету.
У квітні 2025 року 1 186 мобілізованих фізичних осіб-підприємців подали заяви про неможливість виконання податкових обов’язків.