Чим обернеться для Росії 6-й пакет економічних санкцій
Рішення щодо прийняття чергового пакету санкції тривало кілька тижнів. Незважаючи на те, що перші 5 збірок обмежень приймалися дуже швидко, ЄС зіткнувся з різними протиріччями.
Адже крім нафтового ембарго, у 6-му пакеті було відключення від SWIFT російського «Сбербанку» та запровадження персональних обмежень проти родичів верхівки кремля. Очевидно, що залежність Європейського Союзу від вуглеводнів агресора стала досить великою, і цю залежність ЄС кардинально має намір змінити найближчим часом. Деякі лідери країн-учасниць буквально вторили лінії кремля, незважаючи на те, що рашисти вбивають тисячі українських громадян щодня, вимагаючи залишити «все як є».
Тим не менш, кути вдалося згладити і дійти єдиного рішення щодо вкрай непростої для ЄС ситуації, все ж таки прийнявши 6-й пакет, хоч з невеликими коригуваннями. Завдяки наполегливій позиції лідера Угорщини, “патріарх Кирило”, він же КДБіст Гундяєв, був виключений зі списку санкцій з незрозумілих причин, без пояснення причин. Ймовірно, щоби займатися контрабандою підсанкційних товарів, що в нього добре виходило у 90-ті. А його зв'язок саме з Угорщиною є безпрецедентним, у плані фінансування та величезного впливу на більшість процесів усередині країни як представника кремля. Про що свідчать неодноразові розслідування журналістів.
Обмеження постачання енергоресурсу морем означає припинення закупівлі нафтопродуктів з РФ. По трубопроводу можна отримувати лише сиру нафту і загальний відсоток поставок мізерний, і скорочення закупівель російської нафти решти ЄС (крім Угорщини) сильно вдарить по агресору та його сировинній економіці.
Справа в тому, що саме Європейський Союз є основним та найбільш надійним імпортером російських енергоресурсів. За офіційними даними, 46% всього експорту чорного золота та нафтопродуктів агресора поставляється в ЄС, при 1,91%, який закуповувала Україна та 3,59% від США, що імпортуються, можна вважати, що більше половини російської нафти йшло на Захід. Навіть Китай, з його величезним одноосібним імпортом у 14,9%, не може конкурувати з ЄС із закупівлі енергоресурсу з Росії.
Розмови пропагандистів про те, що Китай та Індія, а також інші країни Азії компенсують нестачу продажу нафти, пов'язану із західним ембарго, не відповідає дійсності. Кожна країна закуповує рівно стільки, скільки їй потрібно. Понад те, закупівля завжди відбувається із запасом на “чорний день”, отже, навіть якщо уявити, що Схід вирішить збільшити імпорт чорного золота з РФ, його просто ніде зберігати.
З урахуванням того, що продаж енергоресурсів займає приблизно 60% всього експорту РФ, а постачання сирої та переробленої нафти (ті нафтопродукти, які також підпадають під західні обмеження) – 37%, то ембарго ЄС у 92%, фактично, забирає у російського експорту більше ніж 6 частину доходів.
Більше того, ще 8% сирої нафти, які продовжать отримувати країни Європейського Союзу з нафтопроводу «Дружба», закуповуватимуть за цінами, нижчими від спотової, оскільки їхнім головним імпортером залишиться Угорщина, якій кремль надав довгострокові вигідні контракти на отримання енергоресурсів з РФ за цінами, значно нижчими за середньострокові.
Крім того, скорочення постачання нафти веде до скорочення її видобутку. Не виключено, що деякі свердловини будуть законсервовані, а обладнання без західних запчастин перестане функціонувати. Тобто, як це не парадоксально, але один зі світових лідерів із запасів нафти поступово скорочуватиме видобуток і продаж чорного золота. У зв'язку з чим процес стане нерентабельним і щоб він окупався, необхідно буде піднімати ціни на нафту в рази, а при піднятті цін припиняться закупівлі Індією та Китаєм, які нагадаємо, отримують до 50% дисконту зараз. І все це через запровадження 6-го пакету санкцій Європейським Союзом.
Як не крути, але це дуже серйозний удар по російській економіці. На жаль, як і всі санкції, він має середньострокову та довгострокову перспективу. Тобто його наслідки агресор відчує не раніше ніж за пів року – рік. Але це, по суті, передостанній цвях у труну економіки агресора. Останнім виявиться газове ембарго, яке, незважаючи на ще більш серйозні труднощі для Заходу, масу розбіжностей, незручностей та економічних втрат, все ж таки буде прийнято. Чи змусить це Путіна зупинити війну – навряд чи, проте введення ембарго на всі енергоресурси агресора призведе до стрімкої стагнації економіки Росії, що унеможливить ведення військових дій через брак грошей і повну ізоляцію Росії як країни, згодом можна розраховувати і на те, що дружба з Китаєм та Індією принесе останнім великі економічні проблеми і вони вже не будуть настільки лояльні до політики відкритої агресії і світового шантажу, що проводиться Путіним.



Бюро економічної безпеки України та Нафтогазова Асоціація України узгодили спільні дії, спрямовані на протидію незаконному обігу паливно-мастильних матеріалів та детінізацію паливного ринку.
Станом на 31 грудня 2025 року загальна сума державного та гарантованого державою боргу України становила 9 042,7 млрд грн ($213,3 млрд), що на 29,5% (28,4% у доларовому еквіваленті) більше, ніж на кінець 2024 року.
Президент Володимир Зеленський провів селекторну нараду, яка стосувалася поточної ситуації в Харкові, Чернігові, Запоріжжі та в Сумській області внаслідок російських атак. Про це глава держави повідомив у Telegram.
Пропозиція Дональда Трампа запровадити режим вільної безмитної торгівлі між Україною та США ставить під загрозу плани Києва щодо членства в Європейському Союзі.
Президент Володимир Зеленський заслухав багато звітів. Зокрема, доповідали премʼєр-міністр Юлія Свириденко, представники Кабміну та ОП по ситуації в регіонах.
На зустрічі Володимира Путіна із спецпосланцем американського президента Стівом Віткоффом обговорювалася суть плану Трампа, а не конкретні пропозиції. Про це сказав помічника Путіна Юрій Ушаков за підсумками зустрічі.
Шухнін Антон Сергійович — відомий український бізнесмен, меценат, кандидат юридичних наук. Торговельна марка DOMINO, якою володіє Шухнін понад 15 років — це один із найбільш успішних кейсів у сфері преміального одягу та аксесуарів.
Власник мережі магазинів «Доміно» Антон Шухнін прокоментував онлайн-лекцію в.о. Голови Державної податкової служби України Лесі Карнаух, яку вона прочитала для слухачів Нью-Йоркського університету.
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
Бюро економічної безпеки України та Нафтогазова Асоціація України узгодили спільні дії, спрямовані на протидію незаконному обігу паливно-мастильних матеріалів та детінізацію паливного ринку.
Станом на 31 грудня 2025 року загальна сума державного та гарантованого державою боргу України становила 9 042,7 млрд грн ($213,3 млрд), що на 29,5% (28,4% у доларовому еквіваленті) більше, ніж на кінець 2024 року.
Президент Володимир Зеленський провів селекторну нараду, яка стосувалася поточної ситуації в Харкові, Чернігові, Запоріжжі та в Сумській області внаслідок російських атак. Про це глава держави повідомив у Telegram.
Пропозиція Дональда Трампа запровадити режим вільної безмитної торгівлі між Україною та США ставить під загрозу плани Києва щодо членства в Європейському Союзі.