Гетманцев пояснив необхідність кредитів від МВФ: "Це погано, але необхідно"
В Україні для стабільності економіки необхідні "вливання" від Міжнародного валютного фонду. Це може не подобатися, але для життєдіяльності країни сьогодні це необхідність, а не примха.
Про це в бесіді з журналістом видання "Вести" говорив керівник парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. На запитання кореспондента про те, чи не "проїдемо" ми в країні гроші, які зайдуть в Україну після прийняття меморандуму з ЄС, необхідність якого полягає за визначенням Кабміну в підтримці макроекономічної стабільності та реформ, Гетманцев сказав, що однозначно відповісти не можна.
"Ваше запитання... він маніпулятивний, тому що на нього можна відповісти як "так", так і "ні". Гроші-то йдуть в загальний фонд бюджету, звідки фінансуються як реформи, так і борги, і соціалка — тобто, за вашими словами, "проїдання", хоча я не був би настільки категоричний. Кошти можуть піти як "тонким шаром" на все перераховане вище, так і єдиною сумою на конкретні витрати, причому ніяк не пов'язані з МВФ", - повідомив Гетманцев.
Крім того, він розповів, що цього року в Україні дефіцит бюджету склав 8%. Це змушує країну брати кредити. "Адже це веде нас до додаткових запозичень. Однак ми розуміємо, що це необхідно зараз для нашої країни. І гроші МВФ — це погано, але необхідно", - підкреслив Гетманцев.
Раніше, як повідомляло ASPI news, Кирило Шевченко заявив, що Україна очікує наступні транші від Міжнародного валютного фонду (МВФ). Глава Нацбанку заявив, що уряд фокусується на виконанні положень Меморандуму.
Раніше ASPI news опублікувало коментар керівника Державної податкової служби Олексія Любченка, який заявив, що дуже важливою є консультативна підтримка та допомога міжнародних експертів для українського відомства. Також в уряді назвали терміни виконання Україною умов МВФ для отримання траншу.
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.
Український бізнес сьогодні живе у стані постійного випробування. Після кількох років війни, втрати ринків, зростання витрат і зниження купівельної спроможності — підприємства не просто працюють, вони змушені виживати.
Ситуація в Україні змінює підхід до підприємництва. Антон Шухнін, власник Domino, підприємець із багаторічним досвідом, переконаний: сучасний бізнес має поєднувати ефективність із соціальною відповідальністю.
Повномасштабне вторгнення з лютого 2022-го докорінно змінило умови ведення бізнесу в Україні: воєнний стан, мобілізація, валютний контроль, постійні обстріли, нові правила оподаткування — усе це стало новою реальністю. У цій складній ситуації бізнес вимушений адаптовуватись, знаходити нові моделі, забезпечувати безпеку працівників і зберігати життєздатність.
В Україні зафіксують ціну на газ для побутових споживачів. Крім того, жителів прифронтових громад заборонять відключати від енергозабезпечення навіть за умови заборгованості.
Європейський Союз розробляє новий механізм допомоги Україні з використанням заморожених російських активів. Мова йде про "репараційний кредит", який буде погашений, коли Україна отримає від Росії репарації за збитки, понесені під час повномасштабної війни, повідомило Reuters.
Непокрита потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить 18,1 млрд дол. (827,17 млрд грн за курсом долара, закладеним у проєкті Держбюджету-2026 на рівні 45,7 грн/дол).
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.