Невтішні прогнози для киян на наступний опалювальний сезон
Комунальне майно ПАТ «Київенерго» буде передано назад у комунальну власність столиці. Для цього сьогодні існують, як об'єктивні, так і суб'єктивні причини. Про це в ексклюзивному коментарі інформаційному агентству ASPI заявив глава експертної групи з теплоенергетики Громадської ради Мінрегіонбуду Олександр Сігал.
За його словами, до об'єктивних причин сьогодні слід віднести очікуване підвищення ціни на газ на 40 - 60%, як наслідок виконання державою вимоги МВФ для збалансування бюджету.
«Підвищення на 60% повністю балансує бюджет, а 40% - це рівень ймовірного компромісу домовленостей української сторони з МВФ. Вартість газу становить 70-80% в ціні теплової енергії. Таким чином, підвищення ціни на газ призведе до 30 -40% підвищення ціни на теплову енергію. І, це «об'єктивні» обставини, як для Києва, так і для інших міст України. Суб'єктивною частиною підвищення зростання ціни може бути компенсація 15-20% перехресного субсидування, яке за рахунок прибутку своєї електричної частини Київенерго вкладала в компенсацію збитків системи теплопостачання. Тепер тягар цього субсидування лягає на споживачів. Ще 15-20% подорожчання - це та інвестиційна складова в тарифі, яка сьогодні вкрай недостатня, навіть просто для підтримки міських теплових мереж в нормальному стані», - зазначив експерт.
Олександр Сігал також додав, що прийдешні зміни обумовлені тим, що компанії ДТЕК, яка належить Ринату Ахметову, не продовжили термін подальшої оренди комунального майна, який закінчився 1 січня 2018 року.
Для того, щоб не передавати обладнання під час опалювального сезону, вирішили, що ПАТ «Київенерго» закінчить цей опалювальний сезон і передасть обладнання власнику - Київраді 26 квітня 2018 року.
«Надіям киян на те, що ДТЕК на цьому багато заробляв, а тепер послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання значно подешевшають, не судилося збутися. В якійсь мірі ця надія підкріплювалася тим, що на Лівому березі Дніпра, де послуги з теплопостачання надає інша компанія («Еврореконструкція»), яка експлуатує ТЕЦ-4, вартість теплової енергії трохи нижче. Однак, це пояснюється використанням на ТЕЦ-4 вугілля, в той час, як весь Київ опалюється природним газом. Тому, нажаль, очікування киян навряд чи збудуться», - уточнив експерт.
Він також зауважив, що вже починаючи з 26 квітня 2018 року, з моменту передачи майна ПАТ «Київенерго» в комунальну власність столиці, питання з комунальної площини плавно перейде в юридичну.
У зв'язку з неоднозначним прочитанням умов зворотної передачи майна, відповідно до контракту, сторони навряд чи домовляться «мирним» шляхом. Нас чекають багатомісячні судові розгляди.
«Перше питання - кому передається майно від ПАТ«Київенерго». Відповідь - вже на протязі року місто в особі КМДА веде переговори з потенційними інвесторами, які могли б взяти участь в конкурсі на управління системою теплопостачання Києва. Однак, передача близько 90 тисяч інвентарних номерів обладнання, все одно буде здійснюватися новоствореному КМДА комунальному підприємству «Теплоенерго», якому на баланс передається майно ПАТ «Київенерго», - зауважив глава експертної групи з теплоенергетики Громадської ради Мінрегіонбуду.
Для процесу передачи була створена комісія, до якої увійшли депутати Київради, чиновники і фахівці. Однак, до кінця квітня, у комісії не залишилося ні часу, ні грошей на організацію процесу інвентаризації, і передачі майна. Коштів вистачить, на огляд лише половини об'єктів комунального теплопостачання.
«На жаль, це підприємство не має досвіду експлуатації такої складної системи теплопостачання, як система міста Києва, що входить в десятку найбільших систем централізованого теплопостачання в світі. Тому, нас чекає дуже складний наступний опалювальний сезон 2018-2019 років, в перебігу якого, нова команда буде вчитися експлуатувати наші мережі. Ми сподіваємося, що вони виявляться здатними учнями, а місто подбає про притягнення досвідчених вчителів», - підсумував експерт.
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.
Український бізнес сьогодні живе у стані постійного випробування. Після кількох років війни, втрати ринків, зростання витрат і зниження купівельної спроможності — підприємства не просто працюють, вони змушені виживати.
Ситуація в Україні змінює підхід до підприємництва. Антон Шухнін, власник Domino, підприємець із багаторічним досвідом, переконаний: сучасний бізнес має поєднувати ефективність із соціальною відповідальністю.
Повномасштабне вторгнення з лютого 2022-го докорінно змінило умови ведення бізнесу в Україні: воєнний стан, мобілізація, валютний контроль, постійні обстріли, нові правила оподаткування — усе це стало новою реальністю. У цій складній ситуації бізнес вимушений адаптовуватись, знаходити нові моделі, забезпечувати безпеку працівників і зберігати життєздатність.
В Україні зафіксують ціну на газ для побутових споживачів. Крім того, жителів прифронтових громад заборонять відключати від енергозабезпечення навіть за умови заборгованості.
Європейський Союз розробляє новий механізм допомоги Україні з використанням заморожених російських активів. Мова йде про "репараційний кредит", який буде погашений, коли Україна отримає від Росії репарації за збитки, понесені під час повномасштабної війни, повідомило Reuters.
Непокрита потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить 18,1 млрд дол. (827,17 млрд грн за курсом долара, закладеним у проєкті Держбюджету-2026 на рівні 45,7 грн/дол).
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.