Олександр Власов розповів про те, чим буде займатись представник Всесвітньої митної організації під час свого візиту в Україну
Виконувач обов'язки Голови ДФС Олександр Власов зустрівся з директором Директорату з питань тарифів і торгівлі Всесвітньої митної організації Лю Піном, який приїхав в Україну на два дні та працюватиме в ДФС до 14 червня. Як зазначив очільник ДФС, це знакова подія для нашого митного блоку, адже візит високого рівня говорить про зацікавленість в Україні та визнання її надійним торговельним партнером.
Щодо того чим буде займатись представник Всесвітньої митної організації, то Олександр Власов повідомив, що за два дні візиту Лю Пін ознайомиться з діяльністю служби у сфері митно-тарифного регулювання, класифікації товарів та контролю за митною вартістю, а також відвідає Київську митницю та Департамент податкових та митних експертиз.
Інформацію зібрану під час візиту опрацюють спеціалісти Директорату ВМО і нададуть ДФС конкретний пакет пропозицій.
“Чудово, що наша зустріч з представником Всесвітньої митної організації відбувається напередодні сесій ВМО, що заплановано пройде у Брюсселі. Вже 27-29 червня зможемо більше детально обговорити рекомендації та дорожню карту щодо їх реалізації.” – зазначив Олександр Власов.
Під час зустрічі в перший день візиту директора Директорату з питань тарифів і торгівлі Всесвітньої митної організації Лю Піна, очільник фіскальної служби зробив акцент на тому, що не дивлячись на процес реорганізації ДФС, всі міжнародні зобов’язання України у митній і податковій сферах будуть неухильно дотримуватися. А одним з пріоритетів на даному етапі є виконання зобов’язань у митній сфері відповідно до Угоди про асоціацію Україна-ЄС.
Очільник ДФС повідомив представнику ВМО, що у напрямку митно-тарифного регулювання та спрощення митних процедур і торгівлі, ДФС запровадила:
- видачу та верифікацію сертифікатів EUR-1, що спрощують потрапляння українських товарів на європейський ринок. За три роки дії оформлено 256 тис сертифікатів;
- нову систему адміністрування квот на імпорт за принципом «хто перший прийшов, той і обслуговується»;
- з 1 січня 2016 року започатковано видачу статусу схваленого експортера підприємствам, які експортують продукцію до країн ЄС. Це європейська модель «уповноваженого» експортера, який має змогу без оформлення сертифіката з перевезень товару EUR.1 самостійно декларувати преференційне походження товарів на комерційних документах. За даними на 1 червня, цей статус отримали 238 підприємств, які експортують свою продукцію до країн ЄС на спрощених умовах;
- з 2018 року Україна приєдналася до Конвенції про правила походження (Пан-Євро-Мед), що відкриває для українських виробників нові можливості на ринках Європи. Це інструмент, який встановлює ідентичні правила походження товарів, що застосовуються в рамках угод про вільну торгівлю, укладених між договірними сторонами;
- підтримано дві пропозиції України про внесення поправок щодо класифікації окремих товарів до Гармонізованої системи. На даний час готуються ще дві нові пропозиції;
- з квітня 2019 року всі митні оформлення товарів підприємств здійснюються через «Єдиний рахунок»;
- оперативно відпрацьовуються запити ДФС до ВМО щодо класифікації окремих товарів відповідно до Гармонізованої системи. У 2018 році направлено 9 таких запитів, з них у 8 випадках ВМО підтримала пропозицію ДФС щодо коду товару. Вже у 2019 - здійснено 4 таких запитів, з них у двох випадках ВМО підтримала пропозицію ДФС, а по двом іншим запитам очікуємо відповідь.
Окрім цього, як зазначив Олександр Власов, є питання, що потребують спільних рішень:
- отримання оперативної інформації стосовно митної вартості товарів, що імпортуються в Україну з Китаю та Туреччини - одних з найбільших торговельних партнерів;
- останні ІТ-світові тенденції у сфері тарифів та торгівлі;
- зміни до міжнародних договорів, зокрема Кіотської конвенції щодо спрощення та гармонізації митних процедур. Питання змін до Кіотської конвенції буде обговорюватися в Брюсселі на сесіях ВМО. У 2019 році країни-члени ВМО напрацьовуватимуть пропозиції, у 2020 році – вони будуть розглядатися, у 2021 – прийняті.
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.
Український бізнес сьогодні живе у стані постійного випробування. Після кількох років війни, втрати ринків, зростання витрат і зниження купівельної спроможності — підприємства не просто працюють, вони змушені виживати.
Ситуація в Україні змінює підхід до підприємництва. Антон Шухнін, власник Domino, підприємець із багаторічним досвідом, переконаний: сучасний бізнес має поєднувати ефективність із соціальною відповідальністю.
Повномасштабне вторгнення з лютого 2022-го докорінно змінило умови ведення бізнесу в Україні: воєнний стан, мобілізація, валютний контроль, постійні обстріли, нові правила оподаткування — усе це стало новою реальністю. У цій складній ситуації бізнес вимушений адаптовуватись, знаходити нові моделі, забезпечувати безпеку працівників і зберігати життєздатність.
В Україні зафіксують ціну на газ для побутових споживачів. Крім того, жителів прифронтових громад заборонять відключати від енергозабезпечення навіть за умови заборгованості.
Європейський Союз розробляє новий механізм допомоги Україні з використанням заморожених російських активів. Мова йде про "репараційний кредит", який буде погашений, коли Україна отримає від Росії репарації за збитки, понесені під час повномасштабної війни, повідомило Reuters.
Непокрита потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить 18,1 млрд дол. (827,17 млрд грн за курсом долара, закладеним у проєкті Держбюджету-2026 на рівні 45,7 грн/дол).
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.