Податок на виведений капітал. Що буде, якщо його введуть в дію?
Що це за законопроект?
Зараз у країні існує податок на прибуток, який нараховується в момент, коли підприємство заробило гроші. Цей податок називається ПДВ і становить 18%. Якщо введуть ПнВК, то податок буде нараховуватися, коли засновники захочуть забрати гроші з підприємства собі, а ПДВ скасують. Тобто, поки зароблені гроші продовжуватимуть працювати - вкладатимуться у виробництво, - податку ще не буде. Це, на думку авторів законопроекту, буде мотивувати бізнесменів інвестувати гроші в розвиток виробництва, яке не обкладатиметься податком, а не виводити гроші для своїх потреб. Також передбачається, що податок допоможе малому бізнесу, який не буде змушений віддавати 20 відсотків свого і так невеликого прибутку.
У 27 з 28 країн ЄС є ПДВ, як і зараз в Україні. І ПДВ у деяких країнах вище. У сусідній Угорщині та Польщі - 27 і 23% відповідно, у Німеччині - 19%.
Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів інвестиційної компанії Dragon Capital Сергій Фурса пише, що в розвинених країнах НВК не популярний і він не має економічних обґрунтувань.
З іншого боку старший економіст "CASE Україна" Володимир Дубровський інформує: "В Естонії схожа модель діє з 2000 року. Первинний спад надходжень до бюджету через три роки відновився, при цьому істотно зросли інвестиції, що і було головною метою".
Також фахівці стверджують, що це допоможе вивести економіку з тіні. Як заявляє директор Союзу українських підприємців Катерина Глазкова, зміна поліпшить інвестиційний клімат і зменшить простір для маніпуляцій зі звітністю і представленням викривлених фінансових результатів.
Варто зазначити, що Міжнародний валютний фонд пручається введенню ПнВК,оскільки вважає, що країна понесе великі втрати бюджету через скасування податку на прибуток, не маючи затверджених компенсаторів, які зможуть ці втрати перекрити. Також потрібно згадати, що фонд є основним кредитором України, а в 2018 році настали пікові часи з виплат кредитів.
Уряд підтримує ідею ПнВК, але щоб отримати нові кредити, країна повинна виконувати зобов'язання в сфері фіскальної стабільності та відповідальності, а також збалансованого бюджету і зменшення бюджетного дефіциту.
"Тільки за умови продовження співпраці МВФ Україна може уникнути дефолту за борговими зобов'язаннями. У наступному році ми повинні направити на обслуговування і погашення боргу понад 400 млрд грн. У разі, якщо Україна вийде з програми МВФ, країна втратить доступ до фінансових ресурсів міжнародних організацій та інституційних інвесторів, і дефолт з примарної загрози перетвориться в реальну перспективу наступного року. А це було б ударом для всього бізнесу і кожного українця ", - повідомляє Міністерство фінансів.
Можливістю для впровадження ПнВК без загрози фіскальної стійкості Мінфін бачить в його введенні для малого і середнього бізнесу з річним обсягом доходу до 200 мільйонів гривень і використання компенсатора у вигляді сплати авансом ПнВК в розмірі 50% від суми податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2018 рік.
У цьому випадку 98% від усієї кількості юридичних осіб перейдуть на сплату ПнВК. Платниками податку на прибуток залишаться близько 4500 компаній з річним обсягом доходу понад 200 мільйонів гривень.
Нагадаємо, законопроект був запропонований президентом Петром Порошенко 5 липня 2018 року, але він поки не виносився на розгляд парламенту.
Отже, можна зробити висновок: запровадження НВК може позитивно вплинути на малий і середній бізнес. Це зменшить запал власників підприємств, які зараз виводять гроші без перешкод. Новий податок буде їх стимулювати розвивати бізнес, створювати нові робочі місця і збільшувати обсяги виробництва.
Але є і негативна сторона: власники можуть ще більше навмисно завищувати витрати на розвиток підприємства. Вони виводитимуть гроші з підприємства через, наприклад, продавців товарів або постачальників послуг. Такі схеми розповсюджені і сьогодні, але створення ще більш сприятливого підґрунтя напевно тільки підштовхне нечесних підприємців.
Читайте також: Під комітет Ради люди з сокирами прийшли вимагати ввести податок на виведений капітал
ЕкономікаГолова Державної податкової служби України Руслан Кравченко провів зустріч із Тимчасовим повіреним у справах Республіки Польща в Україні Пйотром Лукасєвічем. Польща є надійним партнером України, і співпраця між податковими органами обох країн має значний потенціал для подальшого розвитку.
ЕкономікаГолова Державної податкової служби України Руслан Кравченко відвідав Миколаївську область, де разом із командою ДПС та начальником Миколаївської ОВА Віталієм Кімом зустрівся з понад 70 представниками місцевого бізнесу.
ЕкономікаГолова Державної податкової служби Руслан Кравченко, голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін та в.о. директора Бюро економічної безпеки Сергій Перхун підписали тристоронній Меморандум про співпрацю.
ЕкономікаГолова ДПС України Руслан Кравченко вказує, що Державна податкова служба України продовжує вдосконалювати цифрові рішення для бізнесу, щоб забезпечити зручність, відповідність законодавчим нормам і широкий функціонал. У зв’язку з цим закликаємо всіх користувачів перейти на оновлену версію безоплатного програмного рішення – «ПРРО ДПС».
ЕкономікаГоловна Державної податкової служби Руслан Кравченко ініціював зміни до механізму зупинення реєстрації податкових накладних. Основна мета – зменшити кількість блокувань, спростити процедуру реєстрації та підвищити ефективність автоматизованого моніторингу.
ЕкономікаГолова Державної податкової служби Руслан Кравченко провів робочу зустріч із представниками Міжнародного валютного фонду Енріко Аавом та Сюзан Бетс. Основною темою обговорення стали конкретні заходи щодо реалізації рекомендацій МВФ у межах технічної допомоги Департаменту з бюджетних питань.
ЕкономікаОчільник Державної податкової служби України Руслан Кравченко роз’яснив порядок подання останньої податкової декларації фізичними особами – підприємцями (ФОП), які перебували на єдиному податку (1–3 група) та припинили свою діяльність.
ЕкономікаФізичні особи – платники податків зобов’язані повідомляти податкові органи про зміну своїх персональних даних. Для цього необхідно подати заяву за формою № 5ДР разом із документами, що підтверджують ці зміни. Це потрібно зробити протягом місяця з дня виникнення нових обставин.
ЕкономікаДержавна податкова служба України розпочинає новий етап цифрової трансформації у співпраці з Податковим і митним департаментом Естонії (ETCB). Голова ДПС Руслан Кравченко та Генеральний директор ETCB Райго Уукківі підписали меморандум про взаємодію, що відкриває шлях до впровадження сучасних технологій у податковому адмініструванні.
ЕкономікаУ січні 2025 року надходження акцизного податку до загального фонду держбюджету склали 9,3 млрд грн, що на 39,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Додатково бюджет отримав 2,6 млрд грн, а планові показники перевиконано на 128%.
ЕкономікаГолова Державної податкової служби України Руслан Кравченко провів зустріч із Тимчасовим повіреним у справах Республіки Польща в Україні Пйотром Лукасєвічем. Польща є надійним партнером України, і співпраця між податковими органами обох країн має значний потенціал для подальшого розвитку.
ЕкономікаГолова Державної податкової служби України Руслан Кравченко відвідав Миколаївську область, де разом із командою ДПС та начальником Миколаївської ОВА Віталієм Кімом зустрівся з понад 70 представниками місцевого бізнесу.
ЕкономікаГолова Державної податкової служби Руслан Кравченко, голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін та в.о. директора Бюро економічної безпеки Сергій Перхун підписали тристоронній Меморандум про співпрацю.
ЕкономікаГолова ДПС України Руслан Кравченко вказує, що Державна податкова служба України продовжує вдосконалювати цифрові рішення для бізнесу, щоб забезпечити зручність, відповідність законодавчим нормам і широкий функціонал. У зв’язку з цим закликаємо всіх користувачів перейти на оновлену версію безоплатного програмного рішення – «ПРРО ДПС».