ПриватБанк обвинувачує екс-власників у відмиванні 622,8 млн євро

ПриватБанк у позові від 21 травня до суду штату Делавер (США), оприлюдненому аналітиком американського центру Atlantic Council Андерсом Аслундом, обвинувачує екс-власників банку Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова в нібито відмиванні $ 622,8 млн, які були видані у вигляді кредитів одним компаніям бенефіціарів для одних цілей, проте потім були використані іншими компаніями на покупку для них активів у США.

"На основі інформації, проаналізованої на сьогоднішній день, відповідачі відмили близько $ 622,8 млн отриманих шахрайським шляхом позикових коштів", - стверджує банк у 104-сторінковому позові, ілюструючи це обвинувачення конкретними операціями.

Згідно з позовом, ПриватБанк не отримував відшкодування в обмін на такі перекази, і кредити, пов'язані з цими переказами, не були повністю погашені.

"Схеми працювали наступним чином. Видавалися позики на операційну діяльність компаній. Ці гроші через кілька рахунків переводилися на інші компанії. Пізніше на ці гроші купували нерухомість і металургійний бізнес у США", - прокоментував прочитане в позові заступник глави ради Нацбанку Тимофій Милованов.

Згідно з документом, у датованих 2007-2013 роках були задіяні такі українські підприємства, як Запорізький феросплавний завод, Стахановський і Нікопольський завод феросплавів, Південний ГЗК, Марганецький і Орджонікідзевський ГЗК, "Дніпроазот" і "Укртатнафта", Львівський хімічний завод і ТОВ "Апріорі", ВТФ "Авіас" і ТОВ "Аквалайф", ТД "Дніпро пласт".

Як стверджує ПриватБанк, у фінустанові був створений так званий "тіньовий банк", що обслуговує інтереси бенефіціарів, одним з ключових керівників якого був перший заступник голови правління Тимур Новиков, який часто називають "скарбником Коломойського".

Посилаючись на електронний лист Новикова від 2011 року, в позові стверджується, що на той час бенефіціарам належали офісні центри One Cleveland Center (31-й поверх), 55 Public Square (22 поверху), Penton Media Building і The Huntington Bank Building в Клівленді (Огайо), колишня штаб-квартира CompuCom Systems і Stemmons Tower в Далласі (Техас), колишній Motorola Campus, побудований в 1997 році за $ 100 млн в Гарварді (Іллінойс).

Крім того, в цьому листі були перераховані металургійні активи: Felman Production Inc., Felman Trading Inc., Warren Steel Holdings LLC, Steel Rolling Holdings Inc., CC Metals and Alloys LLC і Michigan Seamless Tube LLC.

У документі стверджується, що в цих нібито шахрайських операціях з відмивання коштів окрім кіпрської філії ПриватБанку, як ключовий центр використовувався також латвійський AS PrivatBank, який на той момент був "дочірнім".

Крім того, український банк обвинувачує екс-власників в організації рециклінгових (recycling) схем для приховування описаних вище загальною сумою $ 470 млрд у період 2006-2016 років через рахунки в кіпрській філії ПриватБанку. У позові наводяться найменування 20 найбільших за такими схемами компаній з платежами від $ 3,6 млрд до $ 27,6 млрд загальною сумою понад $ 200 млрд.

"Була фінансова піраміда. ПриватБанк видавав нові кредити. Ці кредити відмивалися через кілька рахунків і використовувалися для погашення старих кредитів (які були використані для покупки активів у США)", - так прокоментував цю частину операцій Милованов. 

Як повідомлялося, уряд України 18 грудня 2016 року, пославшись на пропозицію НБУ і колишніх акціонерів ПриватБанку, найбільшими з яких на той момент були Коломойський і Боголюбов, прийняв рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови і влила в його капітал понад 155 млрд грн. Екс-власники банку вважають проведену націоналізацію, в результаті якої вони повністю позбулися своїх акцій, незаконною, тоді як ПриватБанк і держава вимагають від них додаткового відшкодування збитків.