Виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Та й навіщо нам та асоціація? Адже на відміну від митного союзу, який у альтернативному режимі був запропонований країнами проросійської орбіти з Москвою на чолі, для виходу України на європейські терени, нам потрібно було почати проводити болісні реформи та змінювати торгово-економічну парадигму з відсталої ресурсної на сучасну, більш ефективну економічну модель. До того ж, всі щаблі української політичної кон’юнктури та політична система була настільки поглинута корупцією, що представники ЄС не відразу погодилися втручатися у ситуацію та «розкривати обійми» українцям. З одного боку терезів була досить багата на ресурси Україна, на протилежних шальках знаходився спадок радянської системи та відсутність законності. Євросоюз не хотів бачити у рядах своїх компаньйонів мутних безпринципних ділків, які керуються власним трактуванням законів.
Проте, війна з Росією поставила останню крапку у цьому питанні, і Україна пішла на зустріч з Європою, погодившись виконувати її вимоги. За три роки ЄС провів цілий ряд заходів, пов’язаних з підтримкою української економіки та реформуванням системи. Було вкладено чимало іноземних коштів в обмін на реальні дії (повіривши декілька раз обіцянкам українських політиків і не побачивши результатів, ЄС погрожував припинити фінансування проектів, чим стимулював українську сторону виконувати домовленості). Звісно, представники ЄС – не просто добрі дядечки, які задарма дають кошти на розвиток. Україна – багата держава. І хоч розвиток економіки, яка б базувалася на експорті товарів з високою доданою вартістю – це лише перспектива (можливо навіть не така вже й близька), проте залучення до європейського ринку досить дешевих українських товарів – суттєво підсилило економіку центральної Європи.
Також варто додати, що перед тим як відкрити кордони ЄС перед українцями (безвіз) та українським бізнесом (льготні програми, квоти та інше), необхідно було зробити чимало юридичних та політичних кроків, а найголовніше – спробувати виокремити з українського життя фактор ризику номер один – шалену корупцію та беззаконня. Адже іноземні інвестори хочуть бути впевненими у тому, що їхній бізнес в Україні буде захищено на державному рівні.
Європейська ментальність підпорядкована чіткому розумінню правил гри. Якщо в країні, яка хоче долучитися до Європейського Союзу такі правила відсутні, потрібно або змінити ситуацію, або відмовити цій країні у повноцінній співпраці.
Звісно, впровадження необхідних для змін реформ проходить поступово, крок за кроком. Але методично. Наприклад, за два останніх роки Міністерством регіонального розвитку було прийнято та розпочато втілення у життя 507 проектів за кошти ЄС.
Як свого часу зазначила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, ухвалені рішення - це необхідні умови для якісного і своєчасного виконання Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Також вони повинні забезпечити незворотність євроінтеграційного курсу України в рамках внутрішніх процедур і механізмів.
«Серед схвалених Кабміном євроінтеграційних рішень - утворення міжвідомчої робочої групи з вивчення проблем, пов'язаних з діяльністю Національного агентства з питань запобігання корупції. Уряд схвалив низку розпоряджень щодо підписання угоди про фінансування Програми технічного співробітництва 2017 року та угоди про фінансування програми «Підтримка реформ з розвитку верховенства права в Україні», – звітувала Климпуш-Цинцадзе.
У жовтні 2017 року Кабінет міністрів України схвалив план виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Стратегію комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки та затвердив національний механізм координації взаємодії органів державної влади з метою захисту фінансових інтересів України та ЄС.
У п’ятницю, 27 жовтня, між Україною та Європейським союзом було підписано дві угоди, які передбачають виділення для Україна 90 млн євро на системні реформи. Про це на своїй сторінці в Facebook написав віце-прем'єр-міністр - міністр економічного розвитку та торгівлі Степан Кубів
«Підписуємо 2 угоди з ЄС на загальну суму €89,5 млн. для реалізації системних реформ. Важливо, що ця допомога надається з боку ЄС у відповідності до пріоритетів Уряду та згідно плану заходів щодо виконання угоди про асоціацію Україна-ЄС, який у цю середу схвалив Уряд», – йдеться в повідомленні.
Ось так за європейські кошти Україна потроху перетворюється на сателіта Європи. Поки що це навряд чи можна назвати повноцінним партнерством, але найголовніше – ці кроки виводять Україну з російської зони впливу, яка впродовж багатьох десятиріч була безальтернативним шляхом для України. Як-то кажуть – Не було б щастя, якби нещастя не допомогло. Можливо, якби Україна мала достатньо власних коштів на розвиток, ситуація не змінилася, але залежність від іноземних інвестицій змушує українську владу виконувати вимоги Євросоюзу, які в решті-решт зроблять Україну повноцінною європейською країною де верховенство права та чесний бізнес витіснять тіньові оборудки, а закони будуть стояти на сторожі фінансових інтересів країни, а не окремих олігархічних структур.
В.о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух взяла участь у відкритому діалозі з представниками бізнесу Київської області. До заходу долучилося також керівництво Головного управління ДПС у Київській області.
Україна потребує значної міжнародної підтримки - щодо 2026 року, то йдеться про понад 40 мільярдів доларів. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час 14-го засідання керівного комітету платформи в межах URC-2025.
Після публікації на сайті «Наші гроші» щодо вартості будівельного піску, що використовується на будівництві Подільсько-Воскресенського мосту, у компанії Autostrada спростовують звинувачення у завищенні цін і наводять чіткі аргументи. Інформацію надано власником компанії Максимом Шкілем.
Державна податкова служба України завершила перше півріччя 2025 року з перевиконанням плану надходжень до держбюджету на 60,8 млрд грн. У червні лише понадпланові надходження склали +9 млрд грн, що забезпечило загальне виконання бюджету на рівні 107,7%.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що українська економіка через 20 років може випередити російську. Це можливо за кількох умов. Про це він сказав під час слухань у Конгресі.
Надійність та довговічність інфраструктурних об’єктів неможливі без ретельного контролю якості на кожному етапі будівництва. Саме тому компанія Autostrada запустила масштабну цифрову ініціативу — проєкт «Прозора лабораторія», який об’єднує всі елементи внутрішнього лабораторного контролю в єдину технологічну екосистему.
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко провів робочу зустріч із Головою Федеральної державної служби фінансів Бельгії Філіпом Ван де Вельде. Переговори відбулися у контексті підготовки до скринінгу Європейською комісією за розділом «Оподаткування» в межах процесу євроінтеграції України.
Станом на початок 2025 року, втрати сільського господарства внаслідок широкомасштабної збройної агресії РФ та тимчасової окупації її території склали $11,2 млрд. Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного забезпечення ННЦ Інститут аграрної економіки Олександр Захарчук.
Державна податкова служба України впроваджує системні заходи для детінізації економіки, зокрема у сфері розрахункових операцій та офіційного оформлення трудових відносин. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко.
У січні–травні 2025 року надходження з акцизного податку до загального фонду державного бюджету України склали 69,7 млрд грн. Це на 48,7% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, коли сума становила 46,9 млрд грн. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко.
В.о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух взяла участь у відкритому діалозі з представниками бізнесу Київської області. До заходу долучилося також керівництво Головного управління ДПС у Київській області.
Україна потребує значної міжнародної підтримки - щодо 2026 року, то йдеться про понад 40 мільярдів доларів. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час 14-го засідання керівного комітету платформи в межах URC-2025.
Після публікації на сайті «Наші гроші» щодо вартості будівельного піску, що використовується на будівництві Подільсько-Воскресенського мосту, у компанії Autostrada спростовують звинувачення у завищенні цін і наводять чіткі аргументи. Інформацію надано власником компанії Максимом Шкілем.
Державна податкова служба України завершила перше півріччя 2025 року з перевиконанням плану надходжень до держбюджету на 60,8 млрд грн. У червні лише понадпланові надходження склали +9 млрд грн, що забезпечило загальне виконання бюджету на рівні 107,7%.